Постанова

від 28.02.2013 по справі 2а-7193/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 2а-7193/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012р. по справі № 2а-7193/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення рішенні Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 14.06.2012 року № 0000642220 та № 0000652220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року відмовлено у задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "НВП Енертех" зареєстровано Управлінням Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради за № 0028919 від 05.05.2003 року, код суб'єкта господарювання ЄДРПОУ - 32438839, позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 114 з 12.05.2003 року.

Відповідно до направлення на перевірку від 06.06.2012 року № 365 та наказу № 365 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки" від 05.06.2012 року № 447, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) податковим органом - відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "НВП Енертех" по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВП Енертех" по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року" (надалі за текстом - акт від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839).

Згідно з висновками акту від 08.06.2012 року № 1005/22/32438839 по взаємовідносинам з ТОВ "Експортком" за грудень 2011 року встановлено порушення:

1. п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України - непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за періодами: за 4 квартал 2011 року.

Внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 52900,00 грн. в тому числі за 4 квартал 2011 року (грудень 2011 року) в сумі 52900,00 грн.;

2. п. 198.4, п. 198.3 ст. 198 ПК України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 46000,00 грн., в т.ч. за грудень 2011 року на суму 46000,00 грн..

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Московському районі м. Харкова) складено акт від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року" (надалі за текстом - акт від 01.03.2012 року № 75/23/37766274).

Згідно з актом від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 ДПІ у Московському районі м. Харкова встановлено неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з неможливістю співставити дані первинних документів бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За результатами складеного акту податковою установою винесені податкові повідомлення-рішення від 14.06.2012 року № 0000642220 та № 0000652220.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" займається створенням геоінформаційних систем (ГІС) для підприємств ЖКГ, "а також проводить гідравлічні розрахунки для створення схем оптимізації підприємств ВКГ, згідно постанови міністерства ЖКГ (нині Мінбуд).

Замовниками товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" являються водоканали та теплові мережі міст України, та науково-дослідні інститути. Створення ГІС підприємства складається фактично з двох частин: паспортизація мереж та об'єктів водо та теплопостачання, гідравлічні розрахунки мереж та винесення рекомендацій стосовно оптимізації роботи мереж. Для виконання даних робіт підприємство позивача використовує програмне забезпечення розробки ТОВ «Політерм» (РФ), офіційним представником якого на території України він являється.

В грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" вело роботу по створенню ГІС мереж міст Київ, Горлівка, Іллічівськ. Саме в той період часу до виконання робіт з внесення вихідної інформації позивачем було залучене підприємство ТОВ «Експортком»:

Стосовно Договору № 1/12 від 01.12.11 р. (Назва проекту «Приведення до відповідності існуючої схеми мереж водовідведення згідно натурного уточнення Замовника», де Замовником являється ТОВ «НВП Енертех») колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вище вказана угода фактично являється субпідрядною, так як роботи, що виконувало підприємство ТОВ «Експортком», в подальшому були включені в загальний об'єм робіт для Замовника позивача КП «Іллічівськводоканал».

По основному Договору № 81 від 13.04.2011 року, який було укладено між ТОВ «НВП Енертех» та КП «Іллічівськводоканал» товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" був виконаний наступний об'єм робіт:

1. Попореднє вивчення документації мереж водовідведення;

2. Створення єдиної схеми мереж водовідведення міста (на основі п.1 в спеціалізованому програмному забезпеченні створюється план міста та схема розташування мереж водовідведення, а також вноситься інформація в бази даних по кожному елементу мережі);

3. Натурне уточнення. На основі п.2 формуються і роздруковуються планшети міста з нанесеними мережами водовідведення. Оскільки отримана схема, як правило, застаріла і в кращому випадку відповідає дійсності відсотків на сімдесят (з практичного досвіду), потрібно проводити додатково натурне уточнення розташування мереж на місцевості та звіряти інформацію елементів мережі. Уточнена інформація в процесі виконання даного пункту наноситься на роздруковані планшети;

4. Створення геоінформаційної системи мереж водовідведення на підприємстві. За цим пунктом фактично проводиться робота по приведенню електронної схеми мереж водопостачання та інформації по елементам мережі в відповідність до існуючого положення згідно натурного уточнення;

5. Погодження виконаної роботи з Замовником та здача проекту;

Саме на виконання п.4 для перенесення інформації з уточнених планшетів в програмне забезпечення було долучене підприємство ТОВ «Експортком».

Судом першої інстанції щодо договору №1/12 від 01.12.2011р. було зроблено висновок, що документально не підтверджено предмет договору, не визначено істотні умови договору, що не дає можливості виконати такий договір.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачається, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, сторони вільні в визначені умов договору, і ті умови, що передбачено у договорі №1/12 від 01.12.2011р. є зрозумілими, необхідними та достатніми для їх виконання сторонами. Відповідно до цього ТОВ «Експортком» було виконано свої обов'язки за договором та на підтвердження чого сторонами було складено Акт здачі - приймання виконаних робіт.

На період здійснення перевірки та складення Акту перевірки відповідачем не було встановлено судом першої інстанції не відповідність умов договору №1/12 від 01.12.2011р. вимогам ст. 628 ЦК України, вищенаведений договір не було визнано недійсним відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, судом першої інстанції не було прийняти до уваги, що робота, передбачена договором №1/12 від 01.12.2011р. виконувалась для КП «Іллічівськводоканал», з яким позивачем було укладено 13.04.2011р. договір № 81 на виконання робіт паспортизації мереж водовідведення міста Іллічівськ, посилаючись на те, що ці обставини не мають відношення до предмету доказування та що укладання договору субпідряду не може передувати укладенню основного договору.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. щодо часу залучення до виконання інших осіб, субпідрядників, вищенаведена норма законодавства не встановлює вимог. Тобто, фактично, цивільно-правові відносини, що склалися між позивачем та ТОВ «Експортком», враховуючи аналогічність предметів договорів №1/12 від 01.12.2011р. та №81 від 13.04.2011р. відповідають вимогам ст. 838 ЦК України.

Крім того, основний договір №81 укладений 13.04.2011р., а договір №1/12 укладений 01.12.2011р., тобто пізніше основного.

Враховуючи вищенаведе, при проведенні перевірки відповідачем невірно було зроблено висновки щодо відсутності реальної можливості виконання договору №1/12 від 01.12.2011р. ТОВ «Експортком».

Також, відповідачем не з'ясовано факти щодо передачі позивачем роботи з приведення у відповідність існуючої схеми мереж ВВ (водовідведення) відповідно результатів натурного уточнення для КП «Іллічівськводоканал», що свідчить про фактичне її виконання ТОВ «Експортком».

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відсутності реальної можливості виконання договору №1/12 від 01.12.2011р., зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року", складеного відповідачем.

Факт відсутності здійснення реальних господарських операцій у жовтні і грудні 2011 р. встановлений в вищенаведеному акті спростовується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по адміністративній справі № 2-а-4679/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортком» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, якою судом прийнято рішення про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області з проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортком" з контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року з зазначенням у вказаних актах відсутності факту реального здійснення господарських операцій за жовтень і грудень 2011 року.

Не зважаючи на визнання судом неправомірними дії відповідача щодо складання актів за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року, визнання висновків за цими актами неправомірними, судом першої інстанції вони вважаються податковою інформацією та приймаються як належні докази.

Вищенаведений акт № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року складено на підставі довідки підрозділу ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова від 11.02.2012р. про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Експортком» та його посадових осіб. Між тим, роботи за договором №1/12 від 01.12.2011р. виконувались у грудні 2011р.

Стосовно Договору № 2/12 від 01.12.11 р. (Назва проекту «Створення геоінформаційної системи на підприємстві теплопостачання (внесення остаточних корегувань по об'єктам мереж та редагування паспортних даних і усунення помилок ПРК)», де Замовником являється ТОВ «НВП Енертех») колегія суддів зазначає наступне.

Дана угода фактично являється субпідрядною, так як роботи, що виконувало підприємство ТОВ «Експортком», в подальшому були включені в загальний об'єм робіт для Замовника позивача КП «Іллічівськтеплоенерго».

Як вбачається з матеріалів справи, по основному Договору № 1/5-10 від 25.05.2010 р., укладеному між ТОВ «НВП Енертех» та КП «Іллічівськтеплоенерго» (Назва проекту «Створення інформаційно-графічної системи мереж теплопостачання м. Іллічівськ»), товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" був виконаний наступний об'єм робіт.

1. Попореднє вивчення документації мереж теплопостачання;

2. Створення геоінформаційної системи мереж теплопостачання м. Іллічівськ (роботи виконуються за аналогічним принципом, як і за першим поясненням, в т.ч. з натурним уточненням);

3. Формування бази даних та створення моделі інженерних мереж теплопостачання (за даним пунктом проводяться внесення і уточнення баз даних елементів мережі для подальших розрахунуів, виконання теплогідравлічних розрахунків мереж теплопостачання);

4. Навчання обслуговуючого персоналу та представлення рекомендацій стосовно оптимізації роботи мереж теплопостачання. (Ознайомлення персоналу зі спеціалізованим програмним забезпеченням, представлення рекомендацій, погодження виконаної роботи з Замовником та здача проекту);

Саме на виконання п.2 і 3 для перенесення інформації з уточнених планшетів і внесення додаткової розрахункової інформації в програмне забезпечення позивачем було залучено підприємство ТОВ «Експортком».

Судом першої інстанції при розгляді справи щодо договору №2/12 від 01.12.2011р. було зроблено висновок, що документально не підтверджено предмет договору, не визначено істотні умови договору, що не дає можливості виконати такий договір.

Колегія суддів з таким висновком погодитись не може з огляду на таке.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, сторони вільні в визначені умов договору, і ті умови, що передбачено у договорі №2/12 від 01.12.2011р. є зрозумілими, необхідними та достатніми для їх виконання сторонами. ТОВ «Експортком» було виконано свої обов'язки за договором, на підтвердження чого сторонами було складено Акт здачі-приймання виконаних робіт.

На період здійснення перевірки та складання Акту перевірки відповідачем, не було встановлено судом першої інстанції не відповідність умов договору №2/12 від 01.12.2011р. вимогам ст. 628 ЦК України, вищенаведений договір не було визнано недійсним відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що робота, передбачена №2/12 від 01.12.2011р. виконувалась для КП «Іллічівськтеплоенерго», з яким позивачем було укладено 25.05.2010р. договір № 1/5-10 на виконання робіт щодо створення інформаційно-графічної системи мереж міста Іллічівськ, посилаючись на те, що ці обставини не мають відношення до предмету доказування .

Між тим, статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Тобто, фактично цивільно-правові відносини, що склалися між позивачем та ТОВ «Експортком», враховуючи аналогічність предметів договорів №2/12 від 01.12.2011р. та №1/5-10 від 25.05.2010р. відповідають вимогам ст. 838 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції неправомірно було зроблено висновки щодо відсутності реальної можливості виконання договору №2/12 від 01.12.2011р. ТОВ «Експортком». Також не з'ясовано факти щодо передачі позивачем КП «Іллічівськтеплоенерго» роботи з створення геоінформаційної системи на підприємстві теплопостачання, а також формування бази даних і створення моделі інженерних мереж теплопостачання, що свідчить про фактичне її виконання ТОВ «Експортком»,.

Колегія суддів може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відсутності реальної можливості виконання договору №2/12 від 01.12.2011р. зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року", складеного відповідачем.

Факт відсутності здійснення реальних господарських операцій у жовтні і грудні 2011р. встановлений в вищенаведеному акті спростовується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по адміністративній справі № 2-а-4679/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортком» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області з проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортком" з контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року з зазначенням у вказаних актах відсутності факту реального здійснення господарських операцій за жовтень і грудень 2011 року.

З огляду на визнання судом неправомірними дій відповідача щодо складання актів за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року, визнання висновків за цими актами неправомірними, судом першої інстанції вони вважаються податковою інформацією та приймаються як належні докази.

Вищенаведений акт № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року складено на підставі довідки підрозділу ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова від 11.02.2012р. про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Експортком» та його посадових осіб. Між тим, роботи за договором №2/12 від 01.12.2011р. виконувались у грудні 2011р.

Стосовно Договору № 3/12 від 02.12.11 р. (Назва проекту «Створення електронної схеми мереж водопостачання за даними Замповника», де Замовником являється ТОВ «НВП Енертех») колегія суддів зазначає наступне.

Дана угода фактично являється субпідрядною, так як роботи, що виконувало підприємство ТОВ «Експортком», в подальшому були включені в загальний об'єм робіт для Замовника позивача Департаменту ЖКГ міської ради м. Горлівка.

Як вбачається з матеріалів справи, по основному Договору № 165 від 18.10.2011 р. між ТОВ «НВП Енертех» та Департаментом ЖКТ міської ради м. Горлівка (Назва проекту «Виготовлення схеми водопостачання м. Горлівка»), товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" був виконаний наступний об'єм робіт.

1. Попереднє вивчення наявної документації Замовника для створення електронної карт міста, та інформації по мережам водопостачання (ВП); ознайомлення зі структурою мереж ВП; формування вхідних даних;

2. Створення електронної карти міста;

3. Створення векторного виду основних мереж ВП, та наповнення баз даних трубопроводів мережі ВП.

Саме на виконання п.3 для внесення інформації в програмне забезпечення було долучене підприємство ТОВ «Експортком».

Як вбачається з матеріалів справи, роботи згідно основного договору закінчені 20 грудня 2012 року (акт виконання робіт наявний в матеріалах справи), але Замовник Департамент ЖКГ міської ради м. Горлівка з ТОВ «НВП Енертех» на сьогоднішній день остаточно не розрахувався (заборгованість складає 26 023,13 грн.). Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" та Департаментом ЖКГ міської ради м. Горлівка на основі проведеного тендеру підписаний довгостроковий Договір № 54 від 17.04.2012 року на створення ГІС на суму 1 988 480,00 (в т.ч. ПДВ).

Відносно договору №3/12 від 02.12.2011р судом першої інстанції було зроблено також висновок, що документально не підтверджено предмет договору, не визначено істотні умови договору, що не дає можливості виконати такий договір.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією з огляду на таке.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачається, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, сторони вільні в визначені умов договору, і ті умови, що передбачено у договорі №3/12 від 02.12.2011р. є зрозумілими, необхідними та достатніми для їх виконання сторонами. ТОВ «Експортком» було виконано свої обов'язки за договором на підтвердження чого сторонами було складено Акт здачі-приймання виконаних робіт.

На період здійснення перевірки та складення Акту перевірки відповідачем, не було встановлено судом не відповідність умов договору №3/12 від 02.12.2011р. вимогам ст. 628 ЦК України, вищенаведений договір не було визнано недійсним відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, судом першої інстанції не було прийняти до уваги, що робота, передбачена договором №3/12 від 02.12.2011р. виконувалась для Департаменту ЖКГ міської ради м. Горлівка, з яким позивачем було укладено 18.10.2011р. договір № 165 на виконання робіт щодо створення схеми водозабезпечення міста Горловка, посилаючись на те, що ці обставини не мають відношення до предмету доказування.

Між тим, статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.

Тобто, фактично, цивільно-правові відносини, що склалися між позивачем та ТОВ «Експортком», враховуючи аналогічність предметів договорів №3/12 від 02.12.2011р. та №165 від 18.11.2011р. відповідають вимогам ст. 838 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково було зроблено висновки щодо відсутності реальної можливості виконання договору №3/12 від 02.12.2011р. ТОВ «Експортком». Також не з'ясовано факти щодо передачі позивачем для Департаменту ЖКГ міської ради м. Горлівка роботи з створення електронного виду мереж водозабезпечення за даними замовника, що свідчить про фактичне її виконання ТОВ «Експортком»,.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відсутності реальної можливості виконання договору №3/12 від 02.12.2011р. з огляду на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року", складеного відповідачем.

Факт відсутності здійснення реальних господарських операцій у жовтні і грудні 2011р. встановлений в вищенаведеному акті спростовується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по адміністративній справі № 2-а-4679/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортком» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області з проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортком" з контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року з зазначенням у вказаних актах відсутності факту реального здійснення господарських операцій за жовтень і грудень 2011 року.

З огляду на визнання судом неправомірними дій відповідача щодо складання актів за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року, визнання висновків за цими актами неправомірними судом першої інстанції вони вважаються податковою інформацією та приймаються як належні докази.

Вищенаведений акт № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року складено на підставі довідки підрозділу ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова від 11.02.2012р. про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Експортком» та його посадових осіб. Між тим, роботи за договором №3/12 від 02.12.2011р. виконувались у грудні 2011р.

Стосовно Договору № 4/12 від 02.12.11 р. (Назва проекту «Створення спрощеної схеми мереж водопостачання м. Київ, проведення гідравлічних розрахунків», де Замовником являється ТОВ «НВП Енертех») колегія суддів зазначає наступне.

Дана угода фактично являється субпідрядною, так як роботи, що виконувало підприємство ТОВ «Експортком», в подальшому були включені в загальний об'єм робіт для Замовника позивача ПАТ «СТЕК» (м. Київ);

Як вбачається з матеріалів справи, по основному Договору № 2-12/11 від 05.12.2011 р. між ТОВ «НВП Енертех» та ПАТ «СТЕК» (Назва проекту «Гідравлічний розрахунок мереж водопроводу м. Київ згідно вихідних даних Замовника (правий берег)»), товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" був виконаний наступний обсяг робіт.

1. Попореднє вивчення документації мереж водопостачання;

2. Створення спрощеної схеми мереж водопостачання міста (на основі п.1 в спеціалізованому програмному забезпеченні створюється план міста та схема розташування мереж водопостачання, а також вноситься інформація в бази даних по кожному елементу мережі)

3.Проведення гідравлічних розрахунків;

4. Погодження виконаної роботи з Замовником та здача проекту;

Саме на виконання по п.2 для внесення інформації в програмне забезпечення було залучено підприємство ТОВ «Експортком».

Щодо договору №4/12 від 02.12.2011р судом першої інстанції також було зроблено висновок, що документально не підтверджено предмет договору, не визначено істотні умови договору, що не дає можливості виконати такий договір.

З такими доводами суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції зазначає, що позивачем документально не підтверджено предмет договору.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що на підставі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту, та визначення умов договору з урахуванням умов цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено, що змістом договору становлять умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. З цього слідує, що сторони уклали договір з дотриманням усіх обов'язкових умов укладання договорів, та добре розуміли суть домовленостей між собою, що не суперечить діючому законодавству та не зобов'язує сторони детально розписувати всю процедуру виконання та приймання відомостей та робіт.

Статтею 628 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.»

Тобто, сторони вільні в визначені умов договору і ті умови, що передбачено у договорі №4/12 від 02.12.2011р. є зрозумілими, необхідними та достатніми для їх виконання сторонами. ТОВ «Експортком» було виконано свої обов'язки за договором, на підтвердження чого сторонами було складено Акт здачі-приймання виконаних робіт.

На період здійснення перевірки та складення Акту перевірки відповідачем, не було встановлено судом першої інстанції не відповідність умов договору №4/12 від 02.12.2011р. вимогам ст. 628 ЦК України, вищенаведений договір не було визнано недійсним відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також судом першої інстанції не було прийняти до уваги, що робота, передбачена договором № 4/12 від 02.12.2011р. виконувалась для ПАТ «Стек», з яким позивачем було укладено 05.12.2011р. договір № 2-12/11 на виконання проекту гідравлічного розрахунку інженерної мереж водопроводу м. Києва, відповідно вихідних даних замовника, посилаючись на те, що ці обставини не мають відношення до предмету доказування та що укладання договору субпідряду не може передувати укладенню основного договору.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з пояснень ТОВ «НВП Енертех», основний Договір № 2-12/11 від 05.12.2011 року між ТОВ «НВП Енертех» та ПАТ «СТЕК» підписаний на три дні пізніше ніж субпідрядний Договір № 4/12 від 02.12.2011 року між ТОВ «НВП Енертех» та ТОВ «Експортком».

02.11.2011 року згідно листа № 382 від 02.11.2011р. до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" звернулося ПАТ «СТЕК» з проханням створення електронної моделі системи мереж водопостачання м. Київ з подальшим гідравлічним розрахунком, при цьому вони вказали готовність передачі позивачу вихідних даних до 10.11.2011 року.

В свою чергу у відповідь на лист № 382 від 02.11.2011р. наступного дня товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" підтвердили свою готовність проведення таких робіт (лист вих. № 1-03/11 від 03.11.2011р.). Але при цьому для передачі та вивчення початкової вихідної інформації товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" прохало ПАТ «СТЕК» підписати Договір про виробничо-технічну співпрацю та відповідний до нього акт передачі вищевказаних вихідних даних.

В результаті такий Договір № 1 с від 10.11.2011 року та акт передачі вихідних даних від 10.11.2011 року були підписані і відповідно товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" отримало вихідні дані для виконання робіт. Пізніше, за домовленістю сторін, була призначена дата підписання основного Договору № 2-12/11 від 05.12.2011 на 05.12.2011 року.

Тобто, фактично, після вивчення вихідної інформації, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" орієнтовно з 25-го листопада 2011 року вже було готове до початку виконання вищевказаних робіт. Тому товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" було прийняте рішення про початок робіт з початку грудня і на виконання субпідрядних робіт було залучено ТОВ «Експортком» згідно Договору №4/12 від 02.12.2011 року.

Колегія суддів, враховуючи листування між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" та ПАТ «СТЕК», укладання між ними Договору № 1 с від 10.11.2011 року про виробничо-технічну співпрацю та відповідний до нього акт передачі вихідних даних, а також фактичні обставини справи, зазначає, що незважаючи на укладення основного договору між позивачем та ПАТ «СТЕК» пізніше субпідрядного між позивачем та ТОВ «Експортком», робота на виконання ще не підписаного основного договору фактично розпочалась з початку грудня 2011 року. Підписання основного договору між позивачем та ПАТ «СТЕК» 05.12.2011 року, з урахуванням попередньої домовленості по всім його складовим, можно вважати тільки його документальним оформленням.

Статтею 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. Тобто, фактично, цивільно-правові відносини, що склалися між позивачем та ТОВ «Експортком», враховуючи аналогічність предметів договорів №4/2 від 02.12.2011р. та № 2-12/11 від 05.12.2011р відповідають вимогам ст. 838 ЦК України.

Враховуючи зазначене, при проведенні перевірки відповідачем, судом першої інстанції помилково було зроблено висновки щодо відсутності реальної можливості виконання договору №4/12 від 02.12.2011р. ТОВ «Експортком» та не з'ясовано факти щодо передачі позивачем ПАТ «Стек» роботи з створення спрощеної схеми мереж ВП (водопостачання) м. Києва, проведення гідравлічних розрахунків, що свідчить про фактичне її виконання ТОВ «Експортком».

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо відсутності реальної можливості виконання договору №4/12 від 02.12.2011р. зважаючи на зміст акту від 01.03.2012 року № 75/23/37766274 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Експортком" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року", складеного відповідачем.

Факт відсутності здійснення реальних господарських операцій у жовтні і грудні 2011р. встановлений в вищенаведеному акті спростовується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2012 року по адміністративній справі № 2-а-4679/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експортком» до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області з проведення зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортком" з контрагентами, оформлених актами про неможливість проведення зустрічної звірки за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року з зазначенням у вказаних актах відсутності факту реального здійснення господарських операцій за жовтень і грудень 2011 року.

Не зважаючи на визнання судом неправомірними дії відповідача щодо складання актів за № 5/23/37766274 від 05.01.2012 року та № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року, висновки за цими актами неправомірними, судом першої інстанції вони вважаються податковою інформацією та приймаються як належні докази.

Вищенаведений акт № 75/23/37766274 від 01.03.2012 року складено на підставі довідки підрозділу ВПМ ДПІ у Московському районі м. Харкова від 11.02.2012р. про не встановлення місцезнаходження ТОВ «Експортком» та його посадових осіб. Між тим, роботи за договором №4/12 від 02.12.2011р. виконувались у грудні 2011р.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як насідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання, колегія суддів зазначає.

Згідно п. 1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі -Закон України №334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до ст.3. Закону України №334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що з 01.01.2012 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Первинні документи (договори № 1/12 та 2/12 від 01.12.2011р. №3/12 та 4/12 від 02.12.2011р.) податкові накладні від ТОВ «Експортком» (№ 103, 104, 105, 106 від 28.12.2011р.), акти приймання - передачі відповідають вимогам законодавства. В додатку № 5 відсутні розбіжності між даними підприємствами, відсутні докази про визнання документів недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи, на час виконання умов договорів та видачі податкових накладних підприємства були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшов до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийнято не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАСУ, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012р. по справі № 2а-7193/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Енертех" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення рішенні Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 14.06.2012 року № 0000642220 та № 0000652220.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В. Судді (підпис) (підпис) П'янова Я.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.