Рішення

від 26.02.2013 по справі 910/207/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/207/13 26.02.13

За позовом Інституту фізики НАН України

До Кооперативу "Дюйм"

Про стягнення 5352, 19 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Подлящук О. П. (дов. № 60/1-79А від 06.02.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут фізики НАН України (далі за текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Кооперативу "Дюйм" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 5352, 19 грн. за типовим договором оренди № А16/08-3В нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств від 30.01.2008 року, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 910/207/13, розгляд справи призначено на 12.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 26.02.2013 року, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання відповідача та позивача, невиконанням відповідачем та позивачем вимог ухвали суду, необхідністю надання сторонами додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судове засідання 26.02.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2013 року вимоги ухвали суду від 12.02.2013 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2008 року між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено типовий договір оренди А 16/08-3В нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення площею 30 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 46, на підвал. корпус 3 В, що перебуває на балансі інституту фізики.

Відповідно до п. 3.1. договору, крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати.

Згідно п. 3.3. договору орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщення щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.11. договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передачі включно. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 01.01.2011 року до договору сторони погодили термін дії узгодженого договору до 31.12.2011 року.

30.11.2011 року між сторонами підписано акт прийому - передачі нежитлових приміщень, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення за адресою: проспект Науки, 46, корпус 3-В, підвал.

Станом на 01.01.2012 року між сторонами підписано акт звірення взаєморозрахунків по всім статтям фінансування за період з 01.01.2011 року по 01.01.2012 року, відповідно до якого заборгованість відповідача за договором перед позивачем станом на 01.12.2011 року становила 16 408, 13 грн.

За твердженням відповідача сума заборгованості була частково погашена відповідачем у розмірі 11 055, 94 коп. Таким чином, на момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 5352, 19 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

21.12.2012 року,тобто до порушення провадження у справі (ухвала від 04.01.13 року), відповідач сплатив позивачу 1000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за договором, що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що провадження по справі щодо позовних вимог в частині стягнення 1000, 00 грн. підлягає припиненню, інші позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами типовий договір оренди № А 16/08-3 В нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств від 30.01.2008р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини пов'язані з наймом (орендою) підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.

Оренда державного майна регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4352, 19 грн. підлягають задоволенню, як обґрунтовані та доведені.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1000, 00 грн., то провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 - 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.1 - 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що відповідач в грудні 2012 року сплатив позивачу 1000, 00 грн. заборгованості по орендній платі за договором, докази чого наявні в матеріалах справи, стосовно зазначеної суми між сторонами не має неврегульованих питань, а отже провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1 000, 00 грн. підлягає припиненню.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості на суму 1000, 00 грн. підлягає припиненню, інші позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. На момент розгляду справи діє Закон України "Про судовий збір", статтею 7 якого не передбачено повернення сплачених сум судового збору, в разі припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Провадження в частині стягнення заборгованості на суму 1000, 00 грн. припинити.

2. Інші позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3. Стягнути з Кооперативу «Дюйм» (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, б. 5, кв. 56; код ЄДРПОУ 06654085; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Інституту фізики Національної академії наук України (03680, м. Київ, пр-т Науки, 46; код ЄДРПОУ 05417302) 4 352 (чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 19 коп. основної заборгованості та 1403 (одну тисячу чотириста три) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.03.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко