Рішення

від 11.01.2012 по справі 05-5-59/11903-19/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 05-5-59/11903-19/257 11.01.12

За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

До Приватного підприємства «М-Буд»

Про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 33 098,33 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Шабаліна О.О. за дов. № 35-30-2 від 03.01.2012 р.

Від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПП «М-Буд»про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 33 098,33 грн.

Ухвалою суду від 28.11.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 05-5-59/11903-19/257 та призначено розгляд справи на 14.12.11 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 11.01.12 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.01.12 р. повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 05-5-59/11903-19/257 від 28.11.2011р. та 14.12.2011 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (02660, м. Київ, вул. Багговутівська, 28).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 28.11.2011 р. та 14.12.2011р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.01.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(Замовник) та Приватним підприємством «М-Буд»(Підрядник) було укладено договір № 02.2-14/2-15 про поточний ремонт.

Відповідно до п. 1.1 Договору Підрядник на підставі Технічного завдання від 09.04.2010 № 79-25-85 надає в повному обсязі послуги з поточного ремонту внутрішньо портових доріг асфальтобетоном (інвентарний номер № 21509), а замовник приймає та оплачує надані послуги.

Загальна ціна послуг за Договором, становить 178 330,80 грн. (п. 3.1 Договору)

Згідно Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року та Довідки про вартість виконаних робіт за серпень 2010 р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками, вартість виконаних відповідачем робіт становить 175 376,40 грн.

З копії картки рахунку: 631.4 вбачається, що позивачем згідно умов договору виконані відповідачем роботи оплачені в повному обсязі в розмірі 175 376,40 грн..

Згідно Акту ревізії від 18.04.2011 року № 15-27/34 Контрольно-ревізійним управлінням Київської області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 та завершений період 2011 року.

З Акту контрольного обміру з виконаних Приватним підприємством «М-Буд»послуг ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»робіт з «поточного ремонту внутрішньо портових доріг асфальтобетоном (інвентарний номер 21509) по договору «02.2-14/2-15 від 26.07.2010 року від 06.04.2011 року, вбачається, що в ході ревізії Контрольно-ревізійним управлінням Київської області встановлено завищення відповідачем обсягів робіт та вартості обладнання по Договору на загальну суму 32 363,28 грн.

Факт завищення обсягів робіт, виконаних ПП «М-Буд»та вартості обладнання по Договору, сторони підтвердили підписанням 31.03.2011 року Акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року. Зазначені документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази наявності у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем на суму 32 363,28 грн.

20.06.2011 року позивач направив в адресу відповідача претензію № 35-28/5-20 з проханням повернути суму боргу в розмірі 32 363,28 грн., однак відповідачі від відповідача не надійшло, гроші не перераховані.

Згідно картки рахунку позивача: 631.6 за вих.. № 35-22-475 від 13.12.2011 року станом на 09.12.2011 року сальдо позивача становить 32 363,28 грн..

З Акту звірки взаємних розрахунків дебіторської -кредиторської заборгованості між сторонами, вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень та приймається судом, як належний доказ визнання відповідачем заборгованості.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 32 363,28 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

Отже суд дійшов висновку, що відповідач без достатньої правової підстави одержав кошти в розмірі 32 363,28 грн..

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми боргу в розмірі 32 363,28, доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно ст.. 1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач правильно застосовує ст. 625 Цивільного кодексу при розрахунку процентів за користування безпідставно одержаних грошових коштів та правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми за період з 01.04.2011 року по 26.09.2011 року в розмірі 476,14грн. та розмір інфляційних втрат в розмірі 258,91 грн.

За таких обставин, судом визнається позов про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 32 363,28 грн., 3% річних в сумі 476,14 грн. та розмір інфляційних втрат в сумі 258,91 грн..

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 1212,1214,625 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «М-Буд»(юридична адреса: 04107, м. Київ, вул.. Баггоутівська, 28, код ЄДРПОУ 32775394, р\р 26004710514980 в КРУ «Фінанси та кредит»м. Києва, МФО 300937) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код ЄДРПОУ 20572069, р\р 2600214334648 в філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Київ, МФО 380333), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 32 363 (тридцять дві тисячі триста шістдесят три) грн.. 28 коп. інфляційні втрати в розмірі 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн.. 91 коп., 3% річних -476 (чотириста сімдесят шість) грн.. 14 коп., державне мито у розмірі -330 (триста тридцять) грн. 98 коп. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.. 00 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 16.01.12 р.