Рішення

від 04.03.2013 по справі 901/383/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2013Справа № 901/383/13-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ІНФО»

до дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна поляна» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця»

про стягнення 54 539,04 грн.

Суддя Пукас А.Ю.

Представники:

Від позивача: Соколенко М.В., представник, довіреність б\н від 10.01.2013

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ІНФО» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна поляна» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укпрофоздоровниця» по стягнення 54 539,04 грн. у тому числі 50 000,00 грн. заборгованості, 3 657,53 грн. пені, 150,00 грн. інфляційних втрат та 731,51 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2207-1 від 22.07.2011, в частині своєчасного повернення грошових коштів перерахованих позивачем та обґрунтовані посиланням на статті 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 1046 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною в витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та за адресою, зазначеною в позовній заяві - Севастопольське шосе, 52, смт. Гаспра, м. Ялта, Автономна Республіка Крим.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового засідання, 28.02.2013 до суду надійшло клопотання позивача, в якому останній, з огляду на допущену технічну помилку в назві фінансової установи та номеру рахунку відповідача, просить при винесенні рішення враховувати відповідні уточнення.

Одночасно, позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Так, позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 150,00 грн. інфляційних втрат, та стягнення з відповідача 50 000,00 грн. заборгованості, 3 616,44 грн. пені та

723,29 грн. 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 400,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що не відбулася зміна ані підстав, ані предмету позову, а своєю заявою позивач лише усунув технічні помилки, допущені при оформлені позовної заяви, збільшив розмір позовних вимог та відмовився від вимог в частині стягнення інфляційних втрат, що є його правом, - суд вважає за можливе прийняти зазначену заяву позивача до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2011 між дочірнім підприємством «Санаторій «Ясна поляна» ЗАТ ЛОЗП «Укрпрофоздоровниця» (позичальник) та товариством з обмеженою відповідністю «ЛІГА-ІНФО» (позикодавець) укладений договір № 2207-1 про надання фінансової допомоги (далі - Договір, а.с. 12), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 50 000,00 грн., яка відповідно до пункту 1.2 Договору є безпроцентною.

Фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що фінансова допомога надається в строк до 22.07.2012 та відповідно до пункту 3.2 Договору, цей строк може бути продовжений за погодженням сторін.

Протягом 24 годин з моменту закінчення строку, зазначеного в пункті 3.1 Договору, позичальник повертає позикодавцю надану фінансову допомогу, сума якої повертається позичальником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця, або шляхом внесення грошових коштів в касу позикодавця (пункти 4.1, 4.2 Договору).

За твердженням позивача, договірні зобов'язання з надання фінансової допомоги ним виконані повністю, факт перерахування коштів позивачем в сумі 50 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням № 212 від 22.07.2011 та листом від 22.07.2011

№ 22-07-11, в якому позивач повідомив відповідача про уточнення призначення платежу в зазначеному платіжному дорученні (а.с. 13, 14).

Однак, взяті на себе зобов'язання за Договором, відповідачем не виконані, грошові кошти у встановлений пунктом 3.1 Договору строк не повернуті, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Спірні правовідносини, виникли між сторонами у зв'язку з виконанням договору, який за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення вищезазначених правових норм та умов Договору, грошові кошти, у встановлений пунктом 3.1 Договору строк відповідачем позивачу не повернуті.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу коштів в сумі 50 000,00 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 50 000,00 грн. заборгованості за договором фінансової допомоги.

Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що в платіжному дорученні № 212 від 22.07.2011, яким позивачем перераховані грошові кошти відповідачу, в графі «призначення платежу» зазначено «надання поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 1507-1 від 14.07.2011.

Так, листом № 22-07/11 від 22.07.2011 позивач повідомив про зміну призначення платежу в вищезазначеному платіжному дорученні та просив вважати вірним призначення платежу - «надання поворотної фінансової допомоги відповідно до договору № 1707-1 від 17.07.2011 - 50 000,00 грн., відповідно до договору № 1807-1 від 18.07.2011 - 50 000,00 грн., відповідно до договору № 1907-1 від 19.07.2011 - 50 000,00 грн., відповідно до договору

№ 2207-1 від 22.07.2011 - 50 000,00 грн. без ПДВ» (а.с. 14).

Підпис повноважної особи та печатка відповідача на зазначеному листі, на думку суду, свідчать про погодження зміни призначення платежу відповідачем.

Згідно з листом Національного Банку України від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», відповідно до пункту 2.29 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платник може змінити реквізит «Призначення платежу» до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Таким чином, дії позивача та відповідача щодо зміни призначення платежу в платіжному дорученні не суперечить вимогам діючого законодавства.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 616,44 грн. пені та 723,29 грн. 3% річних також підлягають задоволенню, при цьому судом прийнято до уваги наступне.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у статті 549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.2 укладеного між сторонами Договору, за прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення від суми прострочених зобов'язань.

Перевіривши наданий позивачем уточнений розрахунок суми позову в частині нарахування пені, суд погоджується з ним, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню в розмірі 3 616,44 грн. за період з 24.07.2012 по 15.01.2013.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 723,29 3% річних.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи встановлення судом факту неповернення відповідачем коштів у розмірі 50 000,00 грн., суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 2 400,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», це - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Позивач надав суду договір про надання правової допомоги № 5 від 10.01.2013, укладений між позивачем та адвокатом Федоренко А.А., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.01.2013 про надання послуг за договором № 5 від 10.01.2013 та видатковий касовий ордер від 23.01.2013 про сплату наданих послуг у розмірі 2 400,00 грн.

У Договорі, акті про надання правової допомоги та видатковому касовому ордері вказується, що адвокатом надавалась правова допомога позивачу стосовно конкретного боржника - ДП «Санаторій «Ясна Поляна» щодо невиконання ним зобов'язань за Договором № 2207-1 від 22.07.2011.

Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань та вартість вказаних послуг становить 2 400,00 грн.

Тим самим, суд дійшов висновку про наявність підстав для віднесення судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката на відповідача.

Оплату судового збору суд, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України також покладає на відповідача.

В судовому засіданні 04.03.2013 оголошені вступна та резолютивна чистині рішення.

Повне рішення складено 05.03.2012.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Севастопольське шосе, 52, смт. Гаспра, м. Ялта, АР Крим, 98600, р\р 26003310114601 філія АБ «Південний» у м. Ялта, МФО 384522, ЄДРПОУ 02650802) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ІНФО» (вул. Калужська, 10, м. Донецьк, 83003, р\р 26006310026901, філія АБ «Південний», м. Донецьк, МФО 337012, ЄДРПОУ 36378412) 50 000,00 грн. заборгованості, 3 161,44 грн. пені, 723,29 грн. 3% річних, 1 720,50 грн. судового збору та 2 400,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас