Рішення

від 05.03.2013 по справі 905/632/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 905/632/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донімпекс», м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед», м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 98200,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко І.Ю. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Донімпекс», м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 98200,00грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладених договорів №1 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (займу) від 14.03.2007р. та №2 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги (займу) від 20.03.2007р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо повернення зайнятих грошових коштів, однак у встановлений строк їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість за двома договорами у розмірі 98200,00грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Конверт, у якому було надіслано процесуальний документ відповідачу, повернувся на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначено причину повернення: «фірма відсутня». Як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №306324 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техномед» зареєстрований за адресою: 83003, м. Донецьк, пр-т Ілліча, б. 89. Саме за цією адресою, яка зазначену у Свідоцтві судом були надіслані ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи.

За приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донімпекс» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техномед» (Позичальник) 14 березня 2007р. було укладено договір №1 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого (п.1.1.) позикодавець надає позичальнику в оперативне управління безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 76575,00грн. строком на 12 місяців, а позичальник зобов'язується прийняти та повернути отриману в якості фінансової допомоги суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п.2.1. договору позикодавець надає безвідсоткову поворотну фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу позичальника. Фінансова допомога може бути надана як шляхом одноразового платежу так і частковими платежами.

Датою надання фінансової допомоги є дата здійснення позикодавцем першого платежу у вигляді фінансової допомоги на поточний рахунок або в касу позивальника (п.2.2. договору).

Згідно п.2.3. договору повернення наданої фінансової допомоги здійснюється позичальником шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок позикодавця. Повернення отриманої фінансової допомоги може бути здійснений як одноразовим платежем так і частковими переводами.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю всю суму фактично отриманої фінансової допомоги протягом 12 місяців з дня отримання першого платежу у вигляді фінансової допомоги за даним договором.

Даний договір вступає в силу з моменту перерахування позикодавцем частини або повного розміру суми фінансової допомоги на поточний рахунок позичальника(п.4.1. договору).

Відповідно до п.6.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору №1 позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму у розмірі 76675,00грн. як безвідсоткову фінансову допомогу за договором №1 від 14.03.2007р., що підтверджується платіжним дорученням №86 від 20.03.2007р. та випискою з банку за 20.03.2007р.

20 березня 2007р. між тими ж сторонами також було укладено договір №2 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, за умовами якого (п.1.1.) позикодавець надає позичальнику в оперативне управління безвідсоткову поворотну фінансову допомогу у розмірі 75000,00грн. строком на 12 місяців, а позичальник зобов'язується прийняти та повернути отриману в якості фінансової допомоги суму грошових коштів в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Інші умови договору є тотожніми з умовами договору №1 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

На виконання умов договору №2 позивачем було перераховано на рахунок відповідача суму у розмірі 75000,00грн. як безвідсоткова фінансова допомога за договором №2 від 20.03.2007р., що підтверджується платіжним дорученням №444 від 21.03.2007р. та випискою з банку за 21.03.2007р.

Додатковою угодою від 03.03.2008р. сторони внесли зміни до договору №1 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а саме п.2.4. виклали в наступній редакції: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю всю суму фактично отриманої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги до 01.03.2009р.

Додатковою угодою від 05.03.2008р. сторони внесли зміни до договору №2 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а саме п. 2.4. виклали в наступній редакції: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю всю суму фактично отриманої безвідсоткової поворотної фінансової допомоги до 01.03.2009р.

Додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

У зв'язку із частковим поверненням відповідачем отриманої безвідсоткової фінансової допомоги позивачем на його адресу були надіслані лист №16/2009 від 10.03.2009р., лист №22/2009 від 28.04.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за договорами №1 та №2 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги всього в сумі 98200,00грн.

14 серпня 2009р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №14/2009 від 14.08.2009р. з вимогою сплатити заборгованість за укладеними договорами в сумі 98200,00грн. Доказом надіслання претензії надано поштове повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання поштового відправлення представником відповідача.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договорів №1 та №2 безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 98200,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626 та 629 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (абз.1 ч.1 ст.1049 ЦК України).

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договорами №1 від 14.03.2007р. та №2 від 20.03.2007р. безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від належним чином не виконав, отриману від позивача безвідсоткову фінансову допомогу в загальній сумі 151575,00грн. повернув частково в сумі 53375,00грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 98200,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 98200,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.ст.11-16, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629, 1046, 1049 ЦК України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донімпекс», м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед», м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 98200,00грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед» (83003, м. Донецьк, пр-т Ілліча, 89, код ЄДРПОУ 30600456, п/р 26005101311711 в ПАТ «ОТП БАНК», м. Донецьк, МФО 335775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донімпекс» (86108, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, код ЄДРПОУ 31128447, п/р 26009959676877 в філії «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 335537) заборгованість в сумі 98200,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1964,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 06.03.2013р.

Суддя Тоцький С.В.