Рішення

від 05.03.2013 по справі 915/265/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 915/265/13-г

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Альтус", пр. Леніна, буд. 183, кв. 71, м. Миколаїв, 54003

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаком-Миколїв", вул. Шевченко, буд. 42/18, м. Миколаїв, 54030

про стягнення заборгованості за договором № 01/06 від 01.06.2010 року про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг) у сумі 380 000, 00 грн.

за участю представників сторін

від позивача Науменко Ірина Вікторівна, довіреність № 1 від 15.02.2013 року;

від відповідача представник не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Альтус" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаком-Миколїв" про стягнення заборгованості в загальній сумі 380 000, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.02.2013 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 05.03.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити . В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

01.06.2010 року між ТзОВ «Торгова фірма «Альтус» та ТзОВ «Метаком-Миколаїв» було укладено договір № 01/06 про надання консалтингових та маркетингових послуг, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надавати послуги з дослідження кон'юктури ринку, консультаційне та інформаційне обслуговування, консалтингові послуги та маркетингові дослідження, провести аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

Позивач виконав, а відповідач прийняв у повному обсязі виконані роботи за договором № 01/06 про надання консалтингових та маркетингових послуг на суму 380 000, 00 грн., про що сторони підписали акт здачі-приймання виконаних робіт № 01 від 10.06.2011 року.

21.12.2012 року позивач направив відповідачу претензію про оплату заборгованості в розмірі 380 000, 00 грн.

Листом від 27.12.2012 року відповідач визнав заборгованість в повному обсязі.

Крім того, відповідач підписав акт звірки взаєморозрахунків, яким визнав заборгованість у сумі 380 000, 00 грн.

Із посиланням на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 901, 903 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 380 000, 00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання 05.03.2013 року не направив , хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи (арк. справи 17).

05.03.2013 року на адресу господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 24). У поданому суду відзиві відповідач вказав, що повністю визнає позовні вимоги про стягнення 380 000, 00 грн., проте сплатити грошові кошти не може у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.10.12 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

01.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Альтус» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метаком-Миколаїв» (далі - замовник) було укладено договір № 01/06 про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджено наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок надавати послуги з дослідження кон'юктури ринку та виявлення суспільної думки, консультаційне та інформаційне обслуговування, консалтингові послуги та маркетингові дослідження, провести аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

Відповідно до п. 4.1 Договору за послуги, зазначені в п. 1.1. даного Договору замовник оплачує виконавцю винагороду в розмірі 380 000, 00 грн. (триста вісімдесят тисяч грн.).

Відповідно до п. 4.3 Договору замовник робить оплату виконавцю, зазначених у п.п. 4.1., 4.2. сум по реквізитах, зазначених у договорі або готівковими коштами у касу Виконавця протягом трьох днів після підписання акту прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 5.1 Договору виконавець починає виконання робіт з моменту підписання даного договору. Договір діє протягом періоду надання виконавцем послуг до проведення із ним повного розрахунку в межах суми зазначеної в п. 4.1 даного Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору надання виконавцем послуг та їх вартість підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт. Підписання акту прийому-здачі виконаних робіт свідчить, що виконавець виконав свої обов'язки по договору в повному обсязі, у формі, що задовольнила замовника, якісно та в строк, на суму зазначену в акті та в договорі, а також свідчить про досягнення результату заради якого укладено договір.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 380 000, 00 грн., що підтверджується Актом № 1 прийому-здачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 01/06 від 01.06.2010 року про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг) від 10.06.2011 року (арк. справи 9), підписаний сторонами та скріплений печатками. Відповідно до вказаного акту сторонами було погоджено, що виконавець виконав роботи (послуги) на суму 380 000, 00 грн. Окрім того, відповідно до Акту № 1 замовник прийняв виконану роботу в повному обсязі, отримав в електронному вигляді передбачені актом виконаних робіт матеріали, роботи виконано якісно, претензій до виконавця немає.

Однак, відповідачем в порушення умов договору виконані роботи (надані послуги) не оплачені.

21.12.2012 року позивач звертався до відповідача із претензією про оплату заборгованості у сумі 380 000, 00 грн. (арк. справи 10).

27.12.2012 року відповідач у відповідь на претензію позивача направив позивачу лист (арк. справи 11), у якому вказав, що визнає заборгованість у сумі 380 000, 00 грн. у повному обсязі, проте сплатити грошові кошти наразі не може в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Окрім того, 25.01.2013 року сторонами було підписано акт звірки розрахунків за договором № 01/06 від 01.06.2010 року про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг) (арк. справи 16). Відповідно до поданого суду Акту заборгованість відповідача перед позивачем становить 380 000, 00 грн.

Відповідачем не подано суду доказів сплати заборгованості, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості. Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 01/06 про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг) від 01.06.2010 року станом на день розгляду справи становить 380 000, 00 грн. Вимога про стягнення 380 000, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на неможливість оплати боргу у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем є необгрунтованим та непідтвердженим жодними доказами. Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 530, 629, 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Альтус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаком-Миколїв" про стягнення заборгованості за договором № 01/06 від 01.06.2010 року про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг) у сумі 380 000, 00 грн.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Метаком-Миколїв", вул. Шевченко, буд. 42/18, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 35512710) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма "Альтус", пр. Леніна, буд. 183, кв. 71, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 34319292):

- 380 000, 00 грн. (триста вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) - заборгованості за договором № 01/06 від 01.06.2010 року про надання консалтингових та маркетингових послуг (інформаційно-консультаційних послуг);

- 7 600, 00 (сім тисяч шістсот грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.03.2013 року.

Суддя Е.М. Олейняш