Рішення

від 28.02.2013 по справі 905/578/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.13 р. Справа № 905/578/13-г

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства "Бастер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромережбуд"

про стягнення заборгованості у розмірі 33224,14грн.

представники сторін:

від позивача:Тіщенко Д.А. -представник за довіреністю;

від відповідача:Кравченко О.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного підприємства "Бастер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромережбуд" про стягнення заборгованості у розмірі 33224,14грн., у тому числі основного боргу у розмірі 33036,17грн., 3% річних у розмірі 121,90грн. та інфляційних втрат 66,07грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки №17-07-12 від 17.07.2012 в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 33036,17грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору поставки №17-07-12 від 17.07.2012; специфікації №1 від 17.07.2012 (додаток №1) до договору поставки №17-07-12 від 17.07.2012; ; видаткової накладної №2/09 від 26.09.2012; рахунка №1/11 від 20.11.2012; довіреності №562 від 26.09.2012 на отримання товарно-матеріальних цінностей; податкової накладної №9 від 26.09.2012; листа-вимоги №141 від 20.11.2012; фіскальних чеків №4979 від 20.11.2012, №4231 від 06.12.2012 поштової установи; описів вкладення у цінний лист від 20.11.2012, від 06.12.2012; рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 23.11.2012, від 13.12.2012; претензії №149 від 01.12.2012.

18.02.2012 відповідачем подано відзив на позовну заяву №07/313 від 11.02.2012, в якому він зазначає, що позивач, всупереч вимогам п. 3.2 договору, надав відповідачу лише податкову накладну та видаткову накладну, але рахунок-фактуру на оплату поставленого позивачем товару та сертифікат якості/ або технічний паспорт на поставлений товар відповідачу не надано. На думку відповідача, у позивача відсутнє право вимагати оплату за поставлений товар, через те, що відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України продавець не передав покупцеві товаросупровідні документи на товар. Отже, оскільки позивач порушив п. 3.2 договору поставки №17-07-12 від 17.07.2012, то у відповідача відсутні підстави сплачувати 3% річних та інфляційні втрати. За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову позивача відмовити повністю.

У судовому засідання 18.02.2013 оголошувалась перерва до 28.02.2013.

Позивач у судове засідання з'явився, надав письмові додаткові пояснення №82 від 22.02.2013, в яких звертає увагу суду на те, що позивачем разом з поставленим товаром на суму 33036,17грн. відповідачу було надано документи, які підтверджують якісні і технічні характеристики кожного виду товару крім документа, підтверджуючого якісні і технічні характеристики термосирніків, оскільки, відповідно до діючої в Україні нормативно-технічної документації, даний вид товару не сертифікується. Згідно з Інструкцією "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" відсутність супровідних документів, що засвідчують якість і комплектність товару, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і тому подібне) або деяких з них не припиняє приймання товару, але в цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність товару, що надійшов, а в акті вказується, які документи відсутні. Як зазначає позивач, зазначеного акту про фактичну якість і комплектність товару, що надійшов 26.09.2012 від позивача відповідачем складено не було, оскільки всі необхідні документи, що підтверджують якість і комплектність товару, було передано відповідачу. Тому позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання відповідач з'явився, проти позовних вимог позивача заперечував

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

17.07.2012 між Приватним підприємством "Бастер", як постачальником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрелектромережбуд", як покупцем (відповідач) укладено договір поставки №17-07-12 (дала - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити у власність покупця товар в асортименті, кількості, у строки та за ціною (далі - товар), відповідно до специфікації (додаток №1 до цього договору), а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити поставлений у його власність товар, згідно з умовами даного договору.

Згідно з п. 1.2 договору загальна сума поставки за договором складає 33036,17грн.

Пунктом 2.1 договору визначено, що якість кожного виду товару, що поставляється, повинна відповідати нормам, стандартам і технічним вимогам, встановленим діючими нормативними актами України, іншою документацією, що визначає вимоги до якості товару. Постачальник зобов'язався надати покупцеві в момент здійснення поставки товару документи, що підтверджують якісні та технічні характеристики кожного виду товару, що поставляється (ГОСТ, ТУ).

Приймання товару проводиться на підставі фактичних даних якості і кількості, відповідно до Інструкцій "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (№ П-6) і якістю (№ П-7) у частині що не суперечить умовам цього договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору умови поставки товару обумовлено сторонами в специфікації до цього договору.

Згідно з п. 3.2 договору в момент поставки постачальник зобов'язався надати покупцю наступні товаросупровідні документи:

- рахунок-фактуру;

- податкову накладну;

- відповідні товаросупровідні накладні;

- сертифікат якості та / або технічний паспорт.

Датою поставки вважається дата приймання товару, зазначена на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п.3.3 договору).

Пунктом 3.4 договору визначено, що зобов'язання постачальника по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та документів, зазначених у п. 3.2 договору, представникам покупця в узгодженому сторонами пункті місця призначення у відповідності до умов цього договору. Зобов'язання покупця за договором вважаються виконаними з моменту оплати й приймання поставленого товару.

Відповідно до п. 5.1 договору ціни на товар, що поставляється, обмовляються в специфікації.

Згідно п. 5.2 договору розрахунки за цим договором здійснюються покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника коштів шляхом 100% попередньої оплати.

Пунктом 8.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності в день його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012. У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором строк дії цього договору продовжується до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Одночасно з підписанням договору було погоджено та підписано специфікацію №1 від 17.07.2012 (додаток №1) до договору, відповідно до якої постачальник зобов'язався здійснити поставку товару в асортименті, кількості, за ціною, визначеними у даній специфікації, всього 8 найменувань на суму 33036,17грн., у тому числі ПДВ 20% 5506,03грн. Місце поставки - склад постачальника. Строк поставки - 3 робочих дні з моменту повної передоплати, проведеної покупцем.

Договір та специфікація №1 від 17.07.2012 (додаток №1) до нього підписані сторонами, скріплені їх печатками та містяться в матеріалах справи.

Як зазначає позивач у позовній заяві, у строк, передбачений п. 5.2 договору, відповідач попередню оплату вартості товару не здійснив.

Проте, позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 33036,17грн., що підтверджується видатковою накладною: №2/09 від 26.09.2012; податковою накладною №9 від 26.09.2012, які надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи надано копії сертифікатів якості на поставлений відповідачу товар.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача, на вищезазначеній видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №9 від 26.09.2012.

В наданій податковій накладній умовою поставки є договір поставки №17-07-12 від 17.07.2012.

Позивач свої зобов'язання щодо поставки товару за договором виконав у повному обсязі.

Висновок стосовно того, що товар за видатковою накладною був поставлений позивачем відповідачу саме на виконання договору поставки №17-07-12 від 17.07.2012, суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у вищезазначеній видатковій накладній, повністю відповідають тим, що вказані у специфікації №1 (додаток №1) до договору.

Відповідачем також жодних заперечень щодо отримання товару від позивача на підставі договору, не надано.

Проте, відповідач заперечує проти настання строку оплати вартості отриманого товару, оскільки позивач не виконав умови п. 3.2 договору та не передав відповідачу повного комплекту документів, а саме не передано сертифікатів якості, технічних паспортів та рахунку-фактури.

Доводи відповідача судом не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно п. 14 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості" від 25.04.1966 № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, поставки товару неналежної якості та неналежної комплектності.

Згідно ч. 1 ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві .

Відповідачем не надано доказів встановлення позивачу строку для надання документів, що стосуються товару, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, тому суд дійшов висновку, що зобов'язання позивач виконав відповідно до умов договору поставки №17-07-12 від 07.07.2012.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст. 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №141 від 20.11.2012 про повернення заборгованості в розмірі 33036,17грн., що підтверджується копіями: фіскального чеку №4979 від 20.11.2012 поштової установи, опису вкладення у цінний лист від 20.11.2012, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.11.2012, наданими позивачем до матеріалів справи.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист від 20.11.2012, разом з вищезазначеним листом-вимогою позивач надіслав на адресу відповідача рахунок №1/11 від 20.11.2012 на суму 33036,17грн. на оплату отриманого від позивача товару.

Відповідач надав до матеріалів справи відповідь №07/2521 від 13.12.2012 на лист-вимогу №141 від 20.11.2012 позивача, в якій зазначає, що повертає позивачу матеріали претензії, у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам ст. 6 Господарського процесуального кодексу. Також відповідачем застережено про те, що позивач не надав відповідачу сертифікати якості на товар. В підтвердження надіслання на адресу позивача відповіді №07/2521 від 13.12.2012 на лист-вимогу №141 від 20.11.2012 позивача, відповідачем надано до матеріалів справи копія запису, як зазначає відповідач, у книзі реєстрації вихідної кореспонденції, яка судом не приймається в якості належного та допустимого доказу. Позивач звертає увагу суду на те, що відповіді на лист-вимогу №141 від 20.11.2012 не отримав.

06.12.2012 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №149 від 01.12.2012, в якій вимагає сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 33036,17грн., що підтверджується копіями: фіскального чеку №4231 від 06.12.2012 поштової установи, опису вкладення у цінний лист від 06.12.2012, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.12.2012, наданими позивачем до матеріалів справи. Відповідач відповіді не надав, заборгованість позивачу за отриманий товар не оплатив.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 33036,17 грн., отримання його останнім без зауважень. Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена, станом на теперішній час заборгованість становить 33036,17грн., доказів зворотного сторонами не надано.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості у розмірі 33036,17грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 121,90грн. за період з 01.12.2012 по 14.01.2013 та інфляційних втрат у розмірі 66,07грн. за грудень 2012.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача суми інфляційних втрат суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 66,07грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем невірно визначено кількість календарних днів у 2012 році.

За розрахунком суду розмір 3% річних за період з 01.12.2012 по 14.01.2013 становить 121,96грн.

Однак, суд не виходить за рамки позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 121,90грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромережбуд" (вул. Широка, буд. 6, м. Артемівськ, Донецька область, 84500, ЄДРПОУ 31534814) на користь Приватного підприємства "Бастер" (бул. Шевченка, буд. 105, м. Донецьк, 83052, ЄДРПОУ 32862036) суму основного боргу у розмірі 33036 (тридцять три тисячі тридцять шість грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 121(сто двадцять одна) грн. 90 коп., інфляційних втрат у розмірі 66 (шістдесят шість) грн.. 07 коп., судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 04.03.2013.