Рішення

від 25.02.2013 по справі 24/120-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2013 р. Справа № 24/120-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення 4 710, 96 грн. та зобов'язання повернути майно або його вартість у розмірі 7 489, 32 грн. за участю представників:

позивача:Сінькевич В.А. відповідача:Лешневич О.М.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 4 710, 96 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно або його вартість у розмірі 7 489, 32 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.01.2013 р.

17.01.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання вих. № 1-007 від 16.01.2013 р. (вх. № 770 від 17.01.2013 р.), у якому останній просить суд перенести судове засідання по справі № 24/120-12 на іншу дату у зв'язку з тим, що представник відповідача задіяний на іншому судовому засіданні.

До господарського суду Київської області від позивача 17.01.2013 р. надійшли письмові пояснення по справі № 1.6-6 від 15.01.2013 р. (вх. № 790 від 17.01.2013 р.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2013 р. відкладено розгляд справи на 01.02.2013 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

01.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі № 1.6-18 від 31.01.2013 р. (вх. № 1852 від 01.02.2013 р.).

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог № 1.6-17 від 31.01.2013 р. (вх. № 1853 від 01.02.2013 р.), у якому останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. у розмірі 4 710, 96 грн., зобов'язати відповідача повернути позивачу орендоване майно вартістю 7 489, 32 грн. та стягнути з відповідача 1 609, 50 грн. витрат по оплаті судового збору.

Суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв вищезазначене клопотання про уточнення позовних вимог до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. у розмірі 4 710, 96 грн. та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване майно вартістю 7 489, 32 грн.

01.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву вих. № 1-024 від 01.02.2013 р. (вх. № 1860 від 01.02.2013 р.), у яких останній заявляє про застосування строку позовної давності та заперечує проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 01.02.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 15.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.02.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк вирішення спору у справі № 24/120-12 на п'ятнадцять днів.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшло доповнення до заперечень на позовну заяву вих. № 1-030 від 13.02.2013 р. (вх. № 2771 від 14.02.2013 р.).

15.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла довідка № 1.6-35 від 14.02.2013 р. (вх. № 2822 від 15.02.2013 р.) про стан заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р.

У судовому засіданні 15.02.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 25.02.2013 р.

Присутній у судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих ним уточнень позовних вимог та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у його запереченнях та доповненнях до заперечень.

У судовому засіданні 25.02.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

05.02.2001 р. між сторонами укладено договір № 08-050/37 на оренду майна, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти, а позивач - передати в оренду майно позивача, що знаходиться у представництві останнього у м. Варшава, у відповідності із переліком, наведеним у додатку № 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач зобов'язався передати в оренду майно у відповідності до переліку, що наведений у додатку № 1 до даного договору, шляхом підписання акту приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.2 договору ризик випадкової загибелі майна за даним договором переходить до відповідача у момент підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що позивач зобов'язався передати майно у придатному для експлуатації стані.

Відповідно до п. 2.4 договору відповідач зобов'язався: своєчасно вносити плату за користування майном; користуватися майном у відповідності до даного договору і призначення майна; підтримувати орендоване майно у справному стані; здійснювати за свій рахунок поточний ремонт майна; у разі припинення договору - повернути майно у тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу; не передавати майно у суборенду без письмової згоди позивача.

Згідно з п. 3.1 договору вартість майна вказана у додатку № 1 до даного договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що вартість оренди майна згідно даного договору 5 % від вартості майна, що складає 68, 95 доларів в рік.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата за оренду майна повинна здійснюватися відповідачем протягом 10 банківських днів після отримання рахунку позивача у національній валюті України по курсу НБУ на момент виставлення рахунку.

Згідно з п. 3.4 договору один раз в рік сторони проводять інвентаризацію майна. Одночасно з інвентаризацією сторонами буде встановлюватися майно, що підлягає списанню у зв'язку зі зносом.

У відповідності до п. 4.2 договору у випадку допущення відповідачем виходу із робочого ладу, втрати, поломки, за винятком непридатності у зв'язку із нормальним зносом орендованого майна, відповідач повинен відшкодувати збитки, якщо не доведе, що таке погіршення майна сталося не по вині позивача. Списання непридатного майна, у тому числі у зв'язку з нормальним зносом, здійснюється по двосторонньому акту.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту передачі майна згідно акту приймання-передачі, підписаного обома сторонами, і діє до початку зимового періоду ІАТА 2001 р. Строк дії договору може бути продовжений за письмовою згодою сторін.

Згідно з п. 7.2 договору будь-яка із сторін може розірвати даний договір шляхом повідомлення іншої сторони не менше як за 30 днів до передбачуваної дати розірвання.

Додатком № 1 до договору сторони передбачили перелік майна, що знаходиться у представництві позивача в аеропорту м. Варшава і підлягає передачі в оренду відповідачу. Загальна вартість такого майна складає 1 377 доларів 07 центів.

На виконання умов договору № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. позивач передав, а відповідач прийняв майно, відповідно до наведеного у акті приймання-передачі та додатку № 1 до договору переліку, про що сторони склали акт приймання-передачі майна в оренду від 15.02.2001 р., який підписаний повноважними представниками сторін, скріплений печатками та копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо внесення орендної плати, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. за період з 06.02.2003 р. до 30.09.2012 р. у розмірі 4 710, 96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 30.08.2012 р. було направлено відповідачу лист-претензію № 1.6-100 від 29.08.2012 р. з вимогою у семиденний термін повернути майно, що передано в оренду, або сплатити його вартість та сплатити існуючу заборгованість з орендної плати. В підтвердження надсилання вказаного листа позивачем надано до суду рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 04.09.2012 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого договірного зобов'язання щодо сплати орендних платежів, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заперечуючи проти задоволення позову в частині стягнення орендної плати відповідач посилається на те, що позивачем не доведено існування, виставлення та отримання відповідачем рахунків відповідно до п. 3.3 договору. Крім того, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата за оренду майна повинна здійснюватися відповідачем протягом 10 банківських днів після отримання рахунку позивача у національній валюті України по курсу НБУ на момент виставлення рахунку.

Суд звертає увагу, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити кошти за оренду майна (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 р. у справі № 37/405).

Таким чином, посилання відповідача на те, що позивачем не доведено існування, виставлення та отримання відповідачем рахунків відповідно до п. 3.3 договору не може бути взяте судом до уваги як підстава для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати.

Щодо заявленого відповідачем спливу строку позовної давності щодо вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з умов договору № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р., оплата за оренду майна повинна здійснюватися відповідачем протягом 10 банківських днів після отримання рахунку позивача (п. 3.3 договору), інших положень щодо строку сплати орендної плати зазначений договір не містить.

Оскільки сторонами не надано суду рахунків на сплату орендної плати та не доведено існування таких рахунків, суд дійшов висновку, що у даному випадку не можливо встановити чіткого строку виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів (зобов'язання з невизначеним строком виконання).

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання; якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Отже, під пільговим строком у розумінні абз. 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України слід розуміти строк, протягом якого боржник після пред'явлення йому вимоги повинен виконати свій обов'язок (п. 26 Листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»).

Як вже зазначалося вище, позивачем 30.08.2012 р. було направлено відповідачу лист-претензію № 1.6-100 від 29.08.2012 р. з вимогою у семиденний термін сплатити існуючу заборгованість з орендної плати, який відповідач отримав відповідно до наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення - 04.09.2012 р.

Таким чином, строк позовної давності за заявленими позивачем вимогами щодо стягнення заборгованості з орендної плати розпочав свій перебіг після закінчення семиденного строку, який встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та листом-претензією № 1.6-100 від 29.08.2012 р., а тому посилання відповідача на сплив строку позовної давності щодо вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати є безпідставним.

(Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2005 р. № (5/29)1/109 «Про стягнення заборгованості за договором оренди», Постанові Вищого господарського суду України від 24.06.2008 р. у справі № 22/3, Постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2010 р. у справі №6/24-473).

Відповідач заявлених до нього вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують виконання ним зобов'язань за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. суду не надав.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. за період з 06.02.2003 р. до 30.09.2012 р., відповідно до офіційного курсу долара США до гривні на день подання позову та не виходячи за межі позовних вимог, у розмірі 4 710, 96 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути орендоване майно вартістю 7 489, 32 грн.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту передачі майна згідно акту приймання-передачі, підписаного обома сторонами, і діє до початку зимового періоду ІАТА 2001 р.

Згідно з п. 7.2 договору будь-яка із сторін може розірвати даний договір шляхом повідомлення іншої сторони не менше як за 30 днів до передбачуваної дати розірвання.

Відповідно до Наказу Мінтрансу від 18.05.200 р. № 297 «Про затвердження Правил виконання чартерних рейсів» зимовий сезон ІАТА - це період з останньої неділі вересня по останню суботу березня (включно).

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, положеннями вищенаведеного законодавства передбачено можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Позивач зазначає, що лист № 1.6-100 від 29.08.2012 р., з яким він звернувся до відповідача з вимогою у семиденний термін повернути майно, що передано в оренду, або сплатити його вартість та сплатити існуючу заборгованість з орендної плати, і є його вимогою про розірвання договору № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р.

Суд відхиляє такі твердження позивача, оскільки у вищезазначеному листі останній інформує відповідача про наявність заборгованості за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. та пропонує у семиденний термін повернути майно, що передано в оренду, або сплатити його вартість та сплатити існуючу заборгованість з орендної плати, однак даний лист не містить повідомлення про розірвання договору № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. в порядку п. 7.2 договору та ст. 782 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами повідомлення відповідача про відмову від договору № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р., а також інших доказів, що підтверджують факт розірвання зазначеного договору у судовому та позасудовому порядку суду не надано.

Згідно з ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З системного аналізу вказаних норма права слідує, що право вимоги у орендодавця та, відповідно, обов'язок у орендаря по поверненню орендованого майна виникає у разі розірвання договору оренди.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведено факту розірвання договору № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р., наявність якого відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України необхідна для виникнення у відповідача обов'язку по поверненню орендованого майна, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно вартістю 7 489, 32 грн. є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача, а саме в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. у розмірі 4 710, 96 грн.

Судовий збір, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, ідентифікаційний код - 20048090) на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська область, Бориспільський район, село Гора, ідентифікаційний код - 01130584) 4 710 (чотири тисячі сімсот десять) грн. 96 коп. заборгованості за договором № 08-050/37 на оренду майна від 05.02.2001 р. та 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 04.03.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак