Ухвала

від 31.05.2011 по справі 31114/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2011 р.справа № 24/319/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Кузьменко Є.В. дов. від 27.04.11р.;

відповідача: - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Господарського суду Запорізької області від 27.07.2007р. у справі № 24/319/07-АП

за позовом Приватного акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»

до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2007р. у справі № 24/319/07-АП (суддя -Азізбекян Т.А.) адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольський олійноекстракційний завод»до Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено. Скасовано частково податкові повідомлення - рішення № 0006632302/0 від 19.12.2006р., № 0006632302/1 від 30.01.2007р., № 0006632302/2 від 10.04.2007р. Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області в частині донарахування 2 822 730 грн. 00 коп. податку на додану вартість та 1 411 365 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано податкові повідомлення - рішення № 0006622302/0 від 19.12.2006р., № 0006622302/1 від 30.01.2007р., № 0006622302/2 від 10.04.2007р. Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 407 382 грн. 00 коп. та 203 691 грн. 00 коп. штрафних ( фінансових) санкцій.

Постанова суду мотивована тим, що законодавством не передбачено необхідність надання до податкового органу актів списання основних засобів саме в той період, в який відбулось таке списання. Висновки про протиправну діяльність постачальників контрагентів позивача не є належною підставою для здійснення висновку про завищення податкового кредиту, оскільки позивач взаємодіє тільки з контрагентом, а не з підприємствами, які не знаходяться за місцем державної реєстрації. Окрім того, нарахування податкового кредиту відбулось на підставі належним чином оформлених та складених податкових накладних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Мелітопольською об`єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 27.07.2007р. у справі № 24/319/07-АП як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував необхідності відображення списання основних засобів саме в тому періоді, в якому відбулось таке списання згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує на неврахування судом протиправної діяльності постачальників контрагентів позивача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.08р. апеляційну скаргу відповідача залишено без розгляду. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.07.09р. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.08р. скасовано, справу направлено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

06.05.11р. до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшла заява про заміну позивача правонаступником -ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод». Враховуючи надання належних доказів на підтвердження правонаступництва, колегія суддів вважає за належне задовольнити заявлене клопотання.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не заважає розгляду скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Мелітопольською ОДПІ Запорізької області проведена перевірка ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2006 р., за результатами якої складений акт № 994/23/00373830.

Зокрема, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість при ліквідації основних фондів на суму 12 570 грн. 00 коп., в тому числі: - грудень 2005 р. на суму 6458 грн. 00 коп.; - березень 2006 р. на суму 6112 грн. 00 коп. За висновком фахівців податкової служби, товариством порушений п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, не включення до бази оподаткування суми остаточної вартості основних фондів, які ліквідовані за власним рішенням платника податку та занижені податкові зобов'язання на суму 12 570 грн. 00 коп.

Окрім того встановлено, що основними постачальниками насіння соняшника ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», м. Мелітополь за період, який перевірявся були: ПП «Вамар»(код 32169400); ПП «Талассо-С»(код 33011386), податковий кредит яких сформований при проведенні операцій з ПП «Сатим»(код 31686436) та ПП «Сога-5»(код 33754176), які не знаходяться за місцезнаходженням та керівники яких знаходяться у розшуку, підприємства не мають власних та орендованих складських приміщень для зберігання продукції, внаслідок чого, за висновком акту перевірки, позивачем завищено податковий кредит у вересні 2005 р. на суму 2 946 602 грн. 00 коп. та у березні 2006 р. на суму 281 468 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки, Мелітопольською ОДПІ Запорізької області прийнято наступні податкові повідомлення - рішення: № 0006632302/0 від 19.12.2006р., № 0006632302/1 від 30.01.2007р., № 0006632302/2 від 10.04.2007р. з податку на додану вартість; податкові повідомлення - рішення № 0006622302/0 від 19.12.2006р., № 0006622302/1 від 30.01.2007р., № 0006622302/2 від 10.04.2007р. з податку на додану вартість.

Як свідчать обставини справи та не спростовується сторонами, предметом судового оскарження в даній адміністративній справі є податкові повідомлення-рішення: № 0006632302/0 від 19.12.2006р., № 0006632302/1 від 30.01.2007р., № 0006632302/2 від 10.04.2007р. в частині донарахування 2 822 730 грн. 00 коп. податку на додану вартість та 1 411 365 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій; податкові повідомлення - рішення № 0006622302/0 від 19.12.2006р., № 0006622302/1 від 30.01.2007 р., № 0006622302/2 від 10.04.2007 р. в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 407 382 грн. 00 коп. та 203 691 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов зазначив, що суб'єкт господарської діяльності має право надати органу державної додаткової служби Акти про списання основних засобів безпосередньо в ході проведення перевірки, а не обов'язково - разом із податковою декларацією за період, у якому відбувалася операція по списанню основних засобів. Також, в зв'язку з тим, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій лише у разі, коли на момент перевірки його органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту суми, залишаються не підтвердженими документами (податковою накладною) висновки відповідача про завищення позивачем податкового кредиту є неправомірними.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає за необхідне погодитись з висновками суду попередньої інстанції внаслідок наступного.

Висновок про порушення позивачем п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»є таким, що не підтверджується матеріалами справи, оскільки позивачем під час перевірки надано відповідачу Акти про списання основних засобів, що не заперечувалось сторонами та не спростовано в апеляційній скарзі. Так, відповідно до п. 4.9 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», правила цього пункту не поширюються на випадки, коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.

Так, п.4.9 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» не визначено, в який спосіб та які строки платнику податків слід надати відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами.

Таким чином, є правомірним та не спростовується доводами апеляційної скарги висновок суду першої інстанції, що позивач, відповідно до чинного законодавства може надати органу державної додаткової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду в ході проведення перевірки.

Стосовно питання завищення податкового кредиту за вересень 2005 р. у сумі 2 960 602 грн. 00 коп. та за березень 2006 р. у розмірі 281 468 грн. 00 коп., колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції внаслідок наступного.

Відповідно до п. п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь - якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно із п. п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих ( сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Законом України «Про податок на додану вартість»встановлений тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату податку на додану вартість, а саме: відсутність податкової накладної.

Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій лише у разі, коли на момент перевірки його органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту суми, залишаються не підтвердженими документами (податковою накладною).

Наведені в акті перевірки висновки податкового органу є помилковими, оскільки для підприємства позивача саме ПП «Вамар»та ПП «Талассо»є основними постачальниками продукції, про що свідчать первинні документи позивача та те, що з підприємствами другої ланки ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», м. Мелітополь не укладало угод на поставку насіння соняшника.

Так, неможливість проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу, не позбавляє підприємства права на податковий кредит, Оскільки виходячи з принципу індивідуальної відповідальності, відсутність підприємств інших ланок за юридичною адресою не може впливати на право підприємства позивача на податковий кредит, оскільки таке право виникло ні в результаті, господарських операцій між товариством та підприємствами другої ланки, а між позивачем та прямими постачальниками насіння соняшника (ПП «Вамар»та ПП «Талассо-С»). Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не підтверджено безпредметність укладених позивачем з підприємствами першої ланки угод. Того, що придбана за договорами продукція фактично не надана та не використана позивачем у власній господарській діяльності.

Про неправомірність висновку податкового органу свідчить також і той факт, що матеріали справи не містять доказів припинення підприємницької діяльності або скасування реєстрації в якості платників податку на додану вартість ПП «Вамар»та ПП «Талассо-С», угоди про поставку насіння соняшника, які були укладені між позивачем та ПП «Вамар»і ПП «Талассо-С», виконанні сторонами у повному обсязі, що підтверджується накладним, податковими накладними та платіжними документами.

Окрім того, виписані ПП «Вамар»та ПП «Талассо-С»податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства, що не спростовується відповідачем згідно акту перевірки.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 27.07.2007р. у справі № 24/319/07-АП -залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 27.07.2007р. у справі № 24/319/07-АП -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко