Постанова

від 05.03.2013 по справі 804/1999/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 р. Справа № 804/1999/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 145 594,88грн., -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 року прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 145 594,88грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" не сплатило у встановлені законом строки узгоджене податкове зобов'язання в розмірі 145 594,88грн, що призвело до виникнення заборгованості перед бюджетом.

Представник прокуратури Зубова О.В. в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник податкового органу Довгопола О.М. в судовому засіданні вимоги прокурора підтримала в повному обсязі та просила суд позовну заяву задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності, виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 10.10.2002 року року та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідачем 20.11.2012 року подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, в якій ним самостійно було визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 1998,00 грн.

Відповідно до ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте самостійно визначена сума грошового зобов'язання у встановлені строки відповідачем не сплачена, що призвело до виникнення недоїмки з податку на додану вартість. З урахуванням часткової сплати борг відповідача становить 1904,77 грн.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 26.01.2012 року подано до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податку декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в якій відповідач самостійно визначив зобов'язання зі сплати орендної плати в розмірі 104605,64 грн., зі сплатою частками в розмірі 8717,14 грн. щомісячно. Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки строком сплати до 30.10.2012 року, 30.11.2012 року, 30.12.2012 року не сплачено, внаслідок чого утворився податковий борг в сумі 25359,3 грн.

18.09.2012 року відповідачем надано до податкового органу уточнюючу декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій податкове зобов'язання з орендної плати за землю збільшено на 160229,66 грн. Враховуючи те, що самостійно визначені податкові зобов'язання зі сплати земельного податку зі строком сплати 30.10.2012 року, 30.11.2012 року, 30.12.2012 року відповідачем не сплачено, податковий борг з вказаного податку становить 117541,65 грн.

Відповідно до акту перевірки від 23.10.2012 року № 1231/15-2/32176533 державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2012 року № 0004991501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 789,16 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 02.11.2012 року.

Відповідно до п.п. 59.1, 59.3 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вказаної норми, податковим органом 02.11.2012 року було наравлено відповідачеві податкову вимогу № 549 на суму 789,16 грн., яка була отримана відповідачем 12.11.2012 року.

Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, яка встановлено судом відповідач має податковий борг на загальну суму 145594,88 грн., а саме 1904,77 грн. заборгованість зі сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість та 143690,11 грн. зі сплати за землю.

Наявність заборгованості також підтверджується обліковою карткою платника податків, яка міститься в матеріалах справи.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави, в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 145 594,88грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у обслуговуючих банках товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» (код ЄДРПОУ 32176533) податковий борг у розмірі 145 594, 88 грн. (сто сорок п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн. 88 коп.), а саме:

- з податку на додану вартість в сумі 1904,77 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська;

- з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 143690,11 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 13050200 на рахунок № 33210812700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 05.03.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський