Рішення

від 13.02.2013 по справі 910/1458/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1458/13 13.02.13 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Центральний аптечний склад»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Неовен»

про стягнення 7127,73 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Волкова В.О.

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 13.02.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Три-Центральний аптечний склад» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Неовен» про стягнення 7127,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було продано відповідачу товар, проте відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, явку представника не забезпечив, повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між ТОВ «Три-Центральний аптечний склад» (постачальник) та ТОВ «Неовен» (покупець) було укладено договір поставки №Р-1, згідно якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця партію виробів медичного призначення, які дозволені для використання в Україні, надалі товар, згідно замовлення, а покупець зобов'язався прийняти цю партію товару та оплатити на умовах договору.

В період з 01.01.2010р. по 15.01.2012р. на підставі видаткових накладних ТОВ «Три-Центральний аптечний склад» поставило ТОВ «Неовен» товари медичного призначення на загальну суму 122 107,18 грн.

За поставлений товар ТОВ «Неовен» розрахувалось частково, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на суму 6673,37 грн.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість виникла за видатковими накладними №РН-0055443 від 04.11.2010р., №РН-0057473 від 16.12.2010р., №РН-0058667 від 25.01.2011р.

З наявних у справі доказів встановлено, що товар приймався представником відповідача на підставі виданої довіреності.

Позивач зазначає, що товар поставлявся на підставі договору поставки №Р-1 від 01.10.2009р., проте із даними доводами суд не погоджується, оскільки в п. 11.1 договору зазначено, що він діє до 01.10.2010р., без можливості пролонгації.

Проте, як вбачається із зазначених вище накладних, товар поставлявся після закінчення дії договору.

З наведеного суд приходить до висновку, що між сторонами існує договір поставки в усній формі, наявність якого підтверджується прийняттям зобов'язання шляхом його виконання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За переданий товар на загальну суму 6673,37 грн. відповідач розрахунку не провів, у зв'язку із чим утворилась заборгованість на вказану суму.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

27.08.2012р. ТОВ «Три-Центральний аптечний склад» направило ТОВ «Неовен» претензію про оплату вартості переданого товару.

Листом від 30.10.2012р. ТОВ «Неовен» надало відповідь на претензію, в якій визнало заборгованість.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по передачі товару виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач оплату за отримані послуги не виконав належним чином.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості в повному обсязі за поставлений товар не надав у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 6673,37 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 73,51 грн. та 13,35 грн. інфляційних втрат.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 367,50 грн. пені, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем не надано доказів наявності у нього статусу суб'єкта господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Письмового договору щодо поставки за зазначеними вище накладними між сторонами укладено не було, умов застосування штрафу та пені сторони не визначили.

Таким чином, з огляду на те, що в договорі сторони не погодили конкретного розміру штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення суми пені.

Також, суд вважає необґрунтованими вимоги в частині повернення товару, якщо він не був реалізований, оскільки позивачем не надано доказів того, що товар не був реалізований, а також відсутність договірних відносин якими б передбачалось можливість повернення товару у випадку його нереалізації..

В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на суму 6760,23 грн.

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Неовен» (03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, ідентифікаційний код: 30220559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Центральний аптечний склад» (03179, м. Київ, вул. Верховинна, 80-А, ідентифікаційний код: 24725736) 6673,37 грн. основного боргу, 73,51 грн. 3% річних, 1631,80 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.02.2013р.