Рішення

від 06.03.2013 по справі 907/165/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ                     06.03.2013                                                             Справа  № 907/165/13-г       за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш”, м. Львів, 79024 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Уліфармаком”,                         м. Ужгород, 88000 про стягнення 1 559,68 грн. заборгованості за поставлений товар                                                                     Суддя С.Б. Швед секретар судового засідання – Пагулич В.Д.                                                 ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фреш” звернулося до суду з позовом  до товариства з обмеженою відповідальністю „Уліфармаком” про стягнення суми 1 559,68 грн. заборгованості за поставлений товар (в т.ч.   1 520,44 грн. – основний борг; 39,24 грн. – річні (3%). Позивач просить задоволити позов посилаючись на його обґрунтованість матеріалами справи. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, заперечень проти позову не надав, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне: 01.11.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Фреш” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Уліфармаком” (Покупець) було укладено договір поставки товарів №105У (далі – Договір, а.с.7-9), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця товар у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах, передбачених договором (п.1.1). Загальна вартість договору згідно з п. 1.3 становить суму всіх накладних на відпуск. На підставі узгоджених сторонами видаткових накладних від 02.11.2011 №У0000019288, № У0000019287, № У0000019286 між сторонами були здійснені господарські операції з постачання  товару на суму  1520,44 грн. (а.с.12-13). Всупереч взятих на себе зобов'язань відповідач повного розрахунку за поставлений товар не здійснив, заборгувавши позивачу таким чином 1520,44 грн. Про наявність заборгованості позивач 06.03.2012р. звертався до відповідача з вимогою №20 (а.с.10-11). Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.      Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.           Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.    Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.    Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ст. 614 Цивільного кодексу України).   Доказів відсутності своєї вини у невиконанні договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару відповідач по справі  суду не надав, що свідчить про фактичне визнання ним заборгованості за медикаменти по накладних №№ 19286,19287,19288 на суму 1520,44 грн., про наявність якої йому відомо достовірно згідно з ухвалою про порушення провадження у справі від 18.02.2013 р., яка отримана ним 19.02.2013 р.( а.с.1,1а)           Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України). Враховуючи невиконання відповідачем  взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару та підтвердження наявної заборгованості   належними та допустимими доказами, позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача  1520,44 грн. основного боргу за отриманий товар, а також 39,24 грн. річних (3%) згідно з розрахунком (а.с.5.6). Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у частині присудження до стягнення з відповідача суми 1559,68 грн. заборгованості за поставлений товар (в т.ч. 1 520,44 грн. основного боргу; 39,24 грн. річних). Судові витрати по сплаті судового збору по справі у сумі 1  720,50 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до  статті 49 ГПК  України.           На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України,  43, 49, 75, 82-85, 115  Господарського процесуального кодексу України, СУД  ВИРІШИВ:                  1. Позов задоволити повністю. 2. Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю „Уліфармаком”(88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 23, код 20445112) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фреш” (79024, м. Львів, вул. Промислова, 53,  код 23956445) суму 1  559,68 грн. (одна  тисяча п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 68 коп.) заборгованості за товар (1 520,44 грн. основного боргу; 39,24 грн. – річних (3%)), а також суму 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) у відшкодування судового збору. Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обов'язковим  до виконання на території України.                                          Суддя                                    С. Швед