Рішення

від 05.03.2013 по справі 905/1298/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.13 р. Справа № 905/1298/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпром», м.Дніпропетровськ

до відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк

про стягнення 29 219,94грн.

за участю представників:

від позивача: Бондаренко В.О. (керівник, довідка),

Фокіна Н.Ф. (за довір.)

від відповідача: Герасимова Н.О. (за довір.)

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інпром», м.Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 29219,94грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №1348 від 12.07.12р.; видаткову накладну №И-00000078 від 01.08.12р.; довіреність №2001 від 31.07.12р.; рахунок-фактуру №И-00000078 від 01.08.12р., податкову накладну; товарно-транспортну накладну; грошову вимогу №3 від 04.02.13р.

Ухвалою від 22.02.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/1298/13-г.

05.03.13р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 29219,94грн.

Представник позивача в судовому засіданні 05.03.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття рішення, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

12 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інпром» (постачальник) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» (покупець) укладено договір поставки №1348, за яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію, що постачається в його власність, та своєчасно оплатити її вартість, у відповідності з умовами даного договору (п.1.1 договору).

Номенклатура, кількість та ціна продукції визначаються в специфікаціях/додатках, які є невід'ємною частиною договору(п.1.2 договору).

Згідно п.4.1 договору ціна за продукцію, що постачається постачальником, визначається сторонами у відповідних специфікаціях/додатках до даного договору.

Відповідно до п.4.2 договору розрахунки за продукцію, що постачається постачальником, здійснюються покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з відстрочкою платежу 60 календарних днів з моменту поставки продукції.

Договір №1348 від 12.07.12р. набуває сили з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.12р., а в частині виконання сторонами зобов'язань - до повного їх виконання (п.8.1 договору).

Договір №1348 від 12.07.12р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання п.1.2 договору сторонами підписано специфікацію до договору, в якій погоджені найменування, кількість, ціна та строк поставки продукції.

Згідно наданої позивачем видаткової накладної №И-00000078 від 01.08.12р. постачальником було поставлено, а покупцем отримано продукцію на суму - 29219,94грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаній накладній, скріпленим печаткою підприємства, та довіреністю на отримання цінностей.

Постачальником належним чином оформлений та виставлений покупцю рахунок-фактура №И-00000078 від 01.08.12р. на оплату товару.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.4.2 договору продукція, поставлена за накладною №И-00000078 від 01.08.12р., мала бути повністю оплачена не пізніше 30.09.12р.

Позивач направляв відповідачу грошову вимогу №3 від 04.02.13р., в якій просив в семиденний строк з дня отримання вимоги здійснити погашення дебіторської заборгованості в сумі 29219,94грн.

Під час розгляду справи відповідач доказів оплати отриманої продукції суду не надав, наявність заборгованості в сумі 29219,94грн. визнав.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлену продукцію у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 29219,94грн.

Згідно ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпром», м.Дніпропетровськ до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м.Донецьк про стягнення 29 219,94грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.63; ЄДРПОУ 33161769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпром» (юридична адреса: 49006, м.Дніпропетровськ, вул.Робоча, буд.82; поштова адреса: 49069, м.Дніпропетровськ, вул.Артема, буд.57, кв.2; ЄДРПОУ 32781764) основний борг в сумі 29219,94грн.; судовий збір в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.03.13р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 05.03.13р.

Суддя Захарченко Г.В.