Рішення

від 04.03.2013 по справі 908/423/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 6/5/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

04.03.13 Справа № 908/423/13-г

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-а)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропром" (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 18)

про стягнення 26 140 грн. 22 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Михайлова О.В. - дов. № 35/27 від 03.01.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропром" м. Запоріжжя про стягнення 26 140 грн. 22 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в період з лютого 2012 року по квітень 2012 року, з жовтня 2012 року по грудень 2012 року на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 100051 від 01.10.2006 р. в сумі 26 140 грн. 22 коп., де: сума основного боргу - 24 706 грн. 75 коп., пеня - 1 092 грн. 52 коп., сума 3 % річних - 340 грн. 95 коп.

Позивач надав суду пояснення у справі, в яких вказав наступне: між позивачем та відповідачем було укладено договір № 100051 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2006 року. 25.12.2012р. відповідачем була здійснена оплата у розмірі 5 554 грн. 42 коп. Пунктом 6.5 договору передбачено, що при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі споживач (відповідач у справі) повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором теплопостачальна організація (позивач у справі) зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди. Таким чином, позивач суму у розмірі 5 404 грн. 29 коп. зарахував в рахунок погашення заборгованості, яка виникла до лютого 2012р., а залишок коштів у розмірі 150 грн. 13 коп. -в рахунок погашення частини заборгованості за лютий 2012р., як зазначено у розрахунку позовних вимог. Пеня нараховувалась у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України та п. 6 ст. 232 ГК України та Згідно ст. 3 Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме: з урахуванням спеціальної позовної давності розраховано пеню за шість місяців з дня, коли зобов'язання повинні бути виконані. Сума 3% річних нараховувалась у відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі викладеного, позивач вважає свої вимоги законними та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач надав ще одні письмові пояснення, де зазначив наступне: відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що не було укладено додаткових угод про зміну тарифів. Позивач з цього питання вказує, що відповідно до п. 4.2.2 договору теплопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів. Даний обов'язок позивач виконав, повідомив відповідача письмово про зміну тарифу. Тарифи були прийняті Запорізькою міською радою. Відповідно до положень ст. 25 3акону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлення в порядку і межах, означених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, відноситься до відання виконавчих органів міських рад. Додаткове узгодження сторонами таких тарифів, у тому числі строків набуття ними чинності у зобов'язаннях конкретних осіб, суперечить Закону України „Про ціни та ціноутворення". Даний факт встановлено Постановою Вищого Господарського суду України від 11.03.2010р. по справі № 23/117д/09-18/468д/09. Крім того, відповідачем за період дії нових тарифів підписані, або не повернуті без заперечень акти приймання-передачі теплової енергії. Відповідно до п. 6.3. договору підставою для розрахунків є акт приймання-передачі. Таким чином, позивач вважає свої вимоги законними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позовну заяву та письмові пояснення суду не надав.

В судовому засіданні 18.02.2013 року представник відповідача пояснив, що не погоджується із зміною позивачем тарифів на оплату теплової енергії. Про зміну тарифів позивач повідомив відповідача листом вих. № 2848 від 03.10.2011 року. На думку відповідача, зміна тарифів мала бути узгоджена між сторонами шляхом укладання відповідної додаткової угоди до договору купівлі - продажу теплової енергії. Крім того, 25.12.2012 року відповідач сплатив позивачу суму 5 554 грн. 42 коп. як оплату за теплову енергію по спірному договору за листопад 2012 року, однак позивач зарахував цю суму в рахунок погашення заборгованості за попередні місяці. Просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні оголошувалась перерва.

04.03.2013 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Відповідач в судовому засіданні 18.02.2013 року був повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 04.03.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (в судовому засіданні 18.02.2013р.), суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

01.10.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі - продажу теплової енергії в гарячий воді № 100051 з додатками (надалі - договір).

В пункті 10.1 договору вказано, що договір набуває чинності з 01.10.2006р. і діє до 01.10.2007р.

Згідно п. 10.2 договору, він припиняє свою дію у випадку взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін.

Відповідно до п. 10.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік від дати, вказаної в п. 10.1, якщо не відбулася ні одна із обставин, вказаних в п. 10.2 договору.

Оскільки жодна з обставин, вказаних в п. 10.2 договору не мала місця, то він вважається пролонгованим на кожний наступний рік.

За умовами п. 1.1 договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

На підставі вказаного договору позивач відпустив відповідачу, а відповідач отримав теплову енергію за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по грудень 2012 року на загальну суму 24 856 грн. 88 коп., що підтверджується рахунками на оплату та актами приймання - передачі теплової енергії за вказаний період.

Згідно пункту 6.2 договору, розрахунковим періодом за спожиту теплову енергією є календарний місяць.

В п. 6.6 договору визначено, що відповідач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру; акт приймання - передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків.

Згідно з положеннями п. п. 6.6.1 договору, отриманий Акт приймання - передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику відповідача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5днів, по Україні - 7 днів).

Відповідно до пункту 6.6.2 договору, у разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, відповідач зобов'язаний надати позивачу нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з доданням відповідних документів та погодити з позивачем всі розбіжності у встановлений пунктом 6.6.1 договору строк. У разі не отримання позивачем підписаного акту приймання - передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором.

Тому позивач направив розрахункові документи та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок не покладається на позивача умовами договору, докази надсилання наявні в матеріалах справи.

Пунктом 3.2.26 також передбачено, що споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені даним договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання - передачі теплової енергії в гарячій воді.

Відповідач акти за лютий, березень, жовтень та листопад 2012 року підписав без будь-який зауважень та заперечень.

Акти за квітень та грудень 2012 року відповідач не підписав, причини не підписання не вказав, заперечення на акти позивачу у встановлений строк не надав.

За таких підстав, відповідно до пункту 6.6.2 договору, акти за квітень та грудень 2012 року підписані позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем.

Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначені в них розрахункові періоди, відповідно до п. 6.6.2 договору.

Відповідно до п. 6.3 договору, оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача, Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються відповідачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу теплову енергію, направив відповідачу акти приймання - передачі теплової енергії, рахунки на оплату.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, вартість спожитої теплової енергії за спірний період оплатив лише частково в сумі 150 грн. 13 коп., що підтверджується копією банківської виписки за 25.12.2012 року, яка залучена до матеріалів справи.

Заборгованість в сумі 24 706 грн. 75 коп. не була оплачена відповідачем.

Суду також не було надано доказів оплати відповідачем суми 24 706 грн. 75 коп.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24 706 грн. 75 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, і з відповідача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 340 грн. 95 коп.

Пунктом 3.2.6 договору чітко передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідач обов'язок щодо проведення своєчасної та повної оплати за спожиту теплову енергію не виконував.

Відповідно до пункту 7.2.8 договору в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленому у пункті 6.3 договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати, споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більш суми обумовленої чинним законодавством) за кожний день прострочення по день фактичної оплати.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 092 грн. 52 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом на підставі викладеного, а також у зв'язку із наступним :

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на електроенергію і природний газ, тарифів на їх транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг України постановою №127 від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію Концерну "Міські теплові мережі" установила Концерну "Міські теплові мережі" з 01.10.2011р. тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 719,95 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 771,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закон України „Про житлово-комунальні послуги", встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, відноситься до повноважень органів місцевого самоврядування в сфері житлово-комунальних послуг.

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 432 від 07.10.2011р. були внесені зміни до рішення ИК Запорізької міської ради від 31.01.2011р. №39, де зазначено, що з 01.10.2011р. Концерну "Міські теплові мережі" встановлені тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 719,95 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 771,10 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) та в додатку 1 виключені графи 4 та 5.

З вищевикладеного вбачається, що тарифи були встановлені Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, а не позивачем.

Оскільки встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відноситься до повноважень зазначених органів, то сторони договору не можуть узгоджувати або не узгоджувати ціни (тарифи) в двосторонньому порядку.

За умовами п. 1.1 договору відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість спожитої теплової енергії за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Умовами п. 4.2.2 договору закріплено обов'язок позивача повідомляти відповідача у письмовій формі або засобами масової інформації про зміну тарифів .

Позивач виконав умови договору, зокрема, п. 4.2.2, а саме: листом вих. № 2848 від 03.10.2011 року повідомив відповідача про зміну тарифів. Факт отримання цього листа відповідач не оспорює. Більш того, цей лист відповідач сам надав суду в судовому засіданні.

Договором не передбачено укладання додаткової угоди щодо зміни тарифів на оплату теплової енергії. Якщо раніше сторони укладали додаткові угоди, це їх право, а не обов'язок.

Договір був підписаний відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, отже, він погодився з усіма умовами договору, у т.ч. і щодо способу та порядку зміни тарифів.

Крім того, відповідач зауважень та заперечень до відомостей (у т.ч. розміру тарифів), вказаних в актах приймання - передачі теплової енергії за спірний період у строки, визначені п. 6.6.1 договору, не надав позивачу, а тому, відповідно до п. 6.6.2 договору, акти вважаються погодженими та є підставою для оплати.

25.12.2012р. відповідач дійсно сплатив 5 554 грн. 42 коп. В платіжному документі в графі "призначення платежу" зазначено, що 1000 грн. оплачена по договору № 100051 від 01.10.2006р. та згідно рахунку №100051/1 від 07 .12.2012р. за листопад в сумі 4 554 грн. 42 коп. Фактично рахунок за листопад від 05 .12.2012р.

Відповідно до п. 6.5 договору, при перерахуванні грошових коштів за теплову енергію у платіжному документів відповідач повинен зазначити район міста, номер та дату договору. Зазначення періоду оплати або номеру рахунку даним договором не передбачено.

Також, відповідно до п. 6.5 договору, за наявності заборгованості за даним договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену в минулі періоди .

За таких підстав, позивач правомірно зарахував 5 554 грн. 42 коп. в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше, а саме: 150 грн. 30 коп. - в рахунок оплати за лютий 2012р., а суму 5 404 грн. 12 коп. за погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену в минулі періоди.

Відносно часткового відключення магазину "Спорттовари" від теплозабезпечення, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, бул. Винтера,18, позивач надав свою згоду відповідачу листом від 05.11.2012р. №5827/14-1 (цей лист був наданий суду відповідачем). Балансоутримувач надав свою згоду на відключення листом від 29.12.2012р. № 01/08-2561. Порядок відключення від теплозабезпечення встановлений діючим законодавством, і відповідач не позбавлений права вирішити це питання, відповідно до встановленого діючим законодавством порядку.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропром" (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 18; код ЄДРПОУ 23855313; р/р № 26004012783600 в АКІБ „УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "МТМ" Ленінського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а; код ЄДРПОУ 32121458; п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ „Державний ощадний банк України", МФО 313957) основний борг в сумі 24 706 (двадцять чотири тисячі сімсот шість) грн. 75 коп., пеню в сумі 1 092 (одна тисяча дев'яносто дві) грн. 52 коп., 3 % річних в сумі 340 (триста сорок ) грн. 95 коп., судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено 04.03.2013р.

Суддя Л.С. Місюра