Ухвала

від 21.04.2011 по справі 40241/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2011 р.справа № 2а-5213/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2009р. у справі № 2а-5213/09/0870

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_2

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2009р. у справі № 2а-5213/09/0870 (суддя -Малиш Н.І.) в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено законність та правомірність висновків податкового органу. Позивачем в порушення вимог ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 та п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України від 28.12.94 № 334/94 - ВР безпідставно завищено валові витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами на суму 1284491 грн. В порушення пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість (колонка Б рядків 1 та 9 розділу І "Податкові зобов'язання") в розмірі 159,00 грн. (70342,00 грн.- 70183,00 грн.). Штрафні санкції застосовано правомірно та обґрунтовано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватним підприємцем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2009р. у справі № 2а-5213/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що відсутність відповідного виду діяльності, що внесено до КВЕД, ТОВ «ЄС Укрімпекс груп»не є підставою для не врахування витрат по таким операціям при визначенні сум валових витрат на які зменшено оподатковуваний дохід підприємця. Факт здійснення повного розрахунку між контрагентами підтверджується відповідним актом. Виявлене порушення не підтверджується ні фактичними даними ні нормами чинного законодавства. Надані до перевірки квитанції до прибуткових касових ордерів за своїм змістом повністю відповідають ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До чергового судового засідання не з'явились представники сторін. Відповідач направив в справу клопотання про закриття провадження у справі, мотивував клопотання наявністю ухвали господарського суду Запорізької області від 20.05.10 р. стосовно припинення підприємницької діяльності позивача в зв'язку з визнанням підприємця ОСОБА_2 банкрутом .

Від позивача жодних клопотань, повідомлень до суду не надходило. Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги. Щодо клопотання відповідача колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки виходячи з підстав, передбачених ст. 157 ч.1 п.5 КАС України щодо закриття провадження у справі,належних доказів ліквідації в установленому порядку підприємця - позивача, який є стороною у справі, не надано.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка позивача. За результатами планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця

з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 18 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2008 р. та іншого законодавства за період з 18 жовтня 2007 р. по 31 грудня 2008 р. за результатами якої складено акт №125/17-2/НОМЕР_1 від 30 березня 2009 р.

В акті встановлено наступні порушення:

- пп. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 159,00 грн., у березні 2008 р.

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992р. №13-92, із змінами та доповненнями, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого підприємцю донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 193173,60 грн., у тому числі: за 2007 рік у сумі 62203,50 грн., за 2008 р. у сумі 130970,10 грн.;

10 квітня 2009 р., на підставі акту №125/17-2/НОМЕР_1 від 30 березня 2009 р., начальником Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення №0000561702/0 та №0000551702/0.

Позивачу вищезазначеним рішенням нараховане податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, що є суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 193173,60 грн., а відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000551702/0 від 10 квітня 2009 р. нараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 139,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 170,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті позапланової виїзної перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернулась до ДПІ в Шевченківському районі м.Запоріжжя із первинною скаргою від 27 квітня 2009 р. за № 12 (вх. ДПІ №6003/10 від 27 квітня 2009 р.), яка залишена без задоволення.

02 липня 2009 р., не погоджуючись із висновками акту планової перевірки та рішенням про результати розгляду первинної скарги позивач звернулася із повторною скаргою до ДПА в Запорізькій області.

При розгляді повторної скарги та в подальшому в результаті призначення повторної позапланової перевірки, рішення податкового органу про визначення позивачу зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями -рішеннями залишилися без змін.

Приватний підприємець ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до суду. За результатами розгляду справи , суд першої інстанції підстав для задоволення позову не знайшов, нарахування податкових зобов'язань визнав обґрунтованим.

Стосовно встановлених порушень зазначено наступне: щодо порушення підприємством вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (із змінами і доповненнями), пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 193173,60 грн. матеріалами справи підтверджується наступне: в декларації про доходи, отримані з 1 січня по 31 грудня 2008 р. позивачем вказано валовий дохід в сумі 905498,00 грн. В ході проведення перевірки (акт від 30.03.2009р. №125/17-2/НОМЕР_1), на підставі видаткових накладних, податкових накладних та виписок банку визначено валовий дохід у сумі 908831,00 грн., що на 3333 грн. більше ніж визначено приватним підприємцем самостійно.

В Декларації про доходи, отримані з 1 січня по 31 грудня 2007 р. позивачем зазначено загальну суму валових витрат в розмірі 417138,00 грн. Проведеною плановою перевіркою до складу валових витрат зараховано сплату за банківські послуги у сумі 2448,00 грн. Перевіркою не зараховані витрати які документально не підтверджені. Позивач не надала для проведення перевірки підтверджуючого витрати документу, окрім банківських виписок про рух грошових коштів, за допомогою яких перевіряючий не встановив жодного факту закупівлі товару. В ході проведення перевірки не підтверджено склад валових витрат на суму 414690,00грн.

В Декларації про доходи, отримані з 1 січня по 31 грудня 2008 р. позивачем зазначено загальну суму валових витрат в розмірі 879712,00 грн. Проведеною плановою перевіркою до складу валових витрат зараховано сплату за банківські послуги у сумі 9911,00 грн. Перевіркою не зараховані витрати які документально не підтверджені. Позивач не надала для проведення перевірки підтверджуючого витрати документу, окрім банківських виписок про рух грошових коштів, за допомогою яких перевіряючий не встановив жодного факту закупівлі товару. В ході проведення перевірки не підтверджено склад валових витрат на 869801,00 грн.

Колегія суддів зауважує, щодо вищевикладеного, що апеляційна скарга крім загального заперечення вказаних порушень не містить спростувань порушення позивачем Декрету Кабінету Міністрів України « Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92.

У перевіряємому періоді постачальником позивача було підприємство "ЄС-Укрімпекс-групп" (ЄДРПОУ 33973648).

Як підтверджено позивачем до акту планової перевірки не надано первинні документи, які підтверджують готівкові розрахунки за товари, отримані від ТОВ "ЄС-Укрімпекс-групп", в зв'язку із їх відсутністю, та те що підприємець ОСОБА_2 поновить відповідні документи.

На підставі Рішення ДПА у Запорізькій області від 12.08.2009 р. вих. №3791/10/25-020 ініційовано проведення позапланової документальної перевірки позивача.

Приватним підприємцем листом від 19.08.2009 року, вх.№ 11042/10, надано до перевірки квитанції до прибуткових касових ордерів виданих ТОВ "ЄС-Укрімпекс-групп" в кількості 28 штук на загальну суму 1605189,61 грн.

В ході планової перевірки відповідачем надіслано запит до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, де знаходилося на обліку ТОВ "ЄС-Укрімпекс-групп". Згідно наданої відповіді, Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2008р. по справі №Б29/290-08 ТОВ "ЄС-Укрімпекс-групп" визнано банкрутом за ст.22 - 32 та ст. 52 Закону України від 14.05.1992р. №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя надано запит до судового експерта щодо відносної давності виконання внесених реквізитів (печатного електрографічного тексту, відтиск печатки ТОВ "ЄС-Укрімпекс групи", підписи в графі "Головний бухгалтер") в квитанціях до прибуткових касових ордерів ТОВ "ЄС-Укрімпекс групп" №3-9 за грудень 2007 р. №10-16 за січень 2008р. №17-23, 30, 35, 36, 40 за лютий 2008р. №42, 45, 50 за березень 2008 р.

Відповідно до висновку спеціаліста №42 від 28.08.2009 р. реквізити (печатний електрографічний текст, відтиск печатки ТОВ "ЄС-Укрімпекс групп", підпис в графі "Головний бухгалтер") в квитанціях до прибуткових касових ордерів ТОВ "ЄС-Укрімпекс групп" №3-9 за грудень 2007 р., №10-16 за січень 2008р., №17-23, 30, 35, 36, 40 за лютий 2008р., №42, 45, 50 за березень 2008 р. внесені у перелічені вище документи в період серпня 2009 р.

Згідно ч.2 ст.23 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно ч.2 ст.25 Закону України від 14.05.1992 р. № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки і штампів у разі їх втрати.

Згідно ст.34 зазначеного Закону, ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити зберігання архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

Суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв як належний та беззаперечний доказ висновок спеціаліста, оскільки висновок є вірогідним і не дає точної дати внесення зазначених даних в квитанції, що і зазначено в останньому абзаці висновку. Крім того, даний висновок робився після проведення перевірки і висновки викладені в ньому є особистою думкою спеціаліста .

Між тим, відповідно до частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Представник позивача надав в судове засідання копії квитанцій до прибуткових касових ордерів ТОВ "ЄС-Укрімпекс групп", однак зазначені в них дані не відповідають вимогам Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Не спростовано позивачем при складанні апеляційної скарги встановлене податковим органом порушення зазначеної норми Закону.

Щодо порушення підприємством пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 159,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 15.11.2007р. по 31.12.2008р. встановлено їх заниження всього у сумі 159,00 грн., в тому числі за березень 2008р. в сумі 159,00 грн.

Згідно наданої декларації з ПДВ за березень 2008р.(реєстраційний номер ДПІ №22533 від 21.04.2008р.) сума обсягу з реалізації товарів (робіт, послуг) складає 350914,00 грн. (сума ПДВ -70183,00 грн.).

Перевіркою встановлено, що згідно реєстру виданих податкових накладних та наданих податкових накладних, обсяг з реалізації товарів (робіт, послуг) в березні 2008р. складає 351710,00 грн. без урахування ПДВ (сума ПДВ - 70342,00 грн.).

Порушено вимоги пп.7.3.1, п.7.3, ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вимоги пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість", позитивне значення суми зобов'язань з ПДВ у березні 2008р. складає 3669,00 грн. = 70342,00 - 66673,00 (колонка Б рядків 18.1 та 20 розділу III "Розрахунки з бюджетом за звітний період"), що на 159,00 грн. більше порівнянно з сумою зобов'язань з ПДВ, визначеною у податковій декларації за звітний період приватним підприємцем самостійно. Помилка позивачем самостійно не виправлена.

Таким чином, в порушення пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість (колонка Б рядків 1 та 9 розділу І "Податкові зобов'язання") в розмірі 159,00 грн. (70342,00 грн.- 70183,00 грн.).

Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Згідно з пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III із змінами та доповненнями, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів,

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2009р. у справі № 2а-5213/09/0870 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.10.2009р. у справі № 2а-5213/09/0870 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко