Постанова

від 02.02.2012 по справі 20172/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. справа № 2а-7759/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - Панченко В.В., дов. від 01.02.12. р., Підлубний В.В., дов. від 02.01.12 р. відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс-А"

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010р. у справі № 2а-7759/09/1170

за позовом Приватного підприємства "Будсервіс-А"

до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Будсервіс-А" (далі - ПП "Будсервіс-А", Підприємство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області (далі -Маловисківська МДПІ) № 0058771710/2 від 15.10.2009 р., № 0058771710/3 від 21.10.2009 р., № 0000352310/3 від 21.10.2009 р., № 0000362310/3 від 21.10.2009 р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. у справі № 2а-7759/09/1170 (суддя Сагун А. В.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована підтвердженням матеріалами справи того факту, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом, якому анульовано свідоцтво платника ПДВ за угодами, належних доказів виконання яких не надано. Окрім того, не надано доказів наявності доручення на оплату дизельного палива працівником позивача, якому відшкодовано кошти.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП "Будсервіс-А" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. у справі № 2а-7759/09/1170 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував того, що єдиною підставою для формування податкового кредиту є виписані та оформлені належним чином податкові накладні. Податковий орган не ставить під сумнів факт укладання та виконання угод купівлі продажу. Податкові накладні оформлені належним чином та засвідчені підписом та печаткою контрагента позивача. Згідно витягу з ЄДРПОУ, контрагент позивача станом на 24.03.2010 р. знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Маловисківська МДПІ проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача в клопотанні, направленому на адресу суду, відповідач просив здійснити розгляд скарги без представника контролюючого органу.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача, не заважає розгляду скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням Новомиргородським відділенням Маловисківської МДПІ планової виїзної перевірки ПП "Будсервіс-А" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008р. (акт перевірки акт № 6/2310/1710/30327289 від 12.05.2009 р., т.1, а. с.14-30 ), встановлені під час цих перевірок порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаних актів перевірок спірних податкових повідомлень-рішень відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат Підприємства витрат з придбання дизпалива згідно нікчемного правочину з припиненою за рішенням суду юридичною особою - ТОВ «Радон-Дельта», про заниження в зв'язку з цим податку на додану вартість, а також податку з доходів фізичних осіб.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи,заслухавши пояснення представника позивача щодо обґрунтування доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП "Будсервіс-А" підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

1. Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2006 р. між ТОВ «Радон-Дельта»(Продавець) та ПП "Будсервіс-А" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №18/07-06, згідно умов якого Покупець передає Продавцю за ціною, визначеною «по домовленості на день поставки»50 000 л дизпалива (т.3, а.с.6). При цьому, Подавець зобов'язаний забезпечити Покупця накладною та податковою накладною; перехід права власності відбувається в момент передачі товару (оплати), що оформляється видатковою накладною (актом прийому-здачі); Покупець здійснює оплату за готівку (п.3.1, п.3.2, п.4.4. Договору).

Так, перевіркою встановлено пов'язане з виконанням договору купівлі-продажу №18/07-06 завищення Підприємством валових витрат на 78 780 грн., в результаті ПП "Будсервіс-А" занижено податок на прибуток на суму 20 127 грн., в тому числі за 2006 рік на суму 11 443 грн., за 2007 рік -3 423 грн., за 2008 рік -5 261 грн.

Суд першої інстанції, підтримуючи позицію податкового органу, мотивував відмову у задоволенні позову нікчемністю вищевказаного договору субпідряду № 18/07-06, з огляду на те, що ТОВ «Радон-Дельта»(код ЄДРПОУ 30947945) припинено згідно рішення господарського суду від 21.09.2005 р. і позивачем в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не надано належних доказів фактичного придбання дизельного палива, що свідчить про відсутність товарного характеру даної господарської операції.

Так, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виконання Продавцем вказаного Договору щодо передачі дизпалива підтверджується накладними № 37 від 18.07.2006 р., № 87 від 04.09.2006 р., № 84 від 14.09.2006 р., № 118 від 13.10.2006 р., № 125 від 30.10.2006 р., № 98 від 15.11.2006 р.; оплата придбаного Покупцем дизпалива підтверджується авансовими звітами, видатковими касовими ордерами; використання у господарській діяльності позивача цього придбаного товару підтверджується звітами на отримання та видачу дизельного палива, журнал обліку матеріалів, договори на виконання будівельних робіт, якими підтверджено факт придбання та витрачання дизельного пального (т.2, а. с.164-283).

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищезазначені накладні не є належними доказами фактичної передачі товару позивачу з огляду на відсутність таких обов'язкових реквізитів, передбачених п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», як місце складання та посадова особа, яка здійснила господарську операцію від ТОВ «Радон-Дельта».

Так, в ч.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996-XIV наведені обов'язкові реквізити первинних документів, серед яких місце складання документа; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, згідно положень ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені в ч.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов'язкові реквізити стосуються не конкретних видів документів, а первинних документів взагалі. На вищевказаних накладних є підпис особи та печатка підприємства -контрагента позивача і ці документи містять дані щодо виду товару, обсягу і ціни, тобто можуть вважатись належними доказами у розумінні ст.69 КАС України.

Висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних в порушення вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорту, Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.98 р. №81/38/101/235/122 є неправомірним, оскільки зі місту п.4.2. даної Інструкції вбачається, що товарно-транспортна накладна оформлюється постачальником, а не споживачем, і не передається споживачеві, оскільки є документом для здійснення транспортування. Крім того, договором від 18.07.2006 р. наявність товарно-транспортної накладної не передбачена.

Посилання ж на те, що ТОВ «Радон-Дельта»зареєстровано за ЗКГНГ 611 10 загально-будівельна організація, за КВЕД 45.21.1 будівництво будівель (т.3, а. с.15) не є достатнім доказом та не свідчить про відсутність у ТОВ «Радон-Дельта»права на продаж нафтопродуктів (дизпалива).

Тим більш, що матеріали справи не містять доказів проведення податківцями перевірки взаємовідносин ТОВ «Радон-Дельта»з позивачем (зустрічної перевірки), яка б підтверджувала виявлені судом першої інстанції невідповідності податковому законодавству господарської операції з продажу ТОВ «Радон-Дельта»дизпалива позивачу.

Стосовно нікчемності правочину -договору купівлі-продажу № 18/07-06 від 18.07.2006 р., то проаналізувавши норми Цивільного кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсним вказаний вище правочин.

Оцінюючи посилання суду першої інстанції на ст.228 ЦК України колегія суддів зазначає, що під поняттям правочину, який порушує публічний порядок, слід розуміти суспільно-небезпечні діяння, які становлять правопорушення у вигляді, наприклад, адміністративного проступку чи злочину. Колегія суддів вважає, що висновок про нікчемність правочину може мати місце лише після встановлення правоохоронними та судовими органами порушення, яке має ознаки протиправності.

Такі докази в матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на припинення юридичної особи, контрагента позивача -ТОВ «Радон-Дельта»на підставі рішення господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2005 р. у справі № 14/238 (т.1, а. с.126-129), колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки:

- згідно ч.2 ст.33 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- відповідно витягу з ЄДРПОУ контрагент позивача ТОВ «Радон-Дельта»(код ЄРПОУ 30947945) станом на 24.03.2010 р. знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності (т.3, а. с.49-51), тобто запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Радон-Дельта»Єдиний державний реєстр не містить,(навіть при наявності помилки в назві підприємства, код є тотожним.)

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, тому податкове повідомлення-рішення №0000352310/3 від 21.10.2009 р., яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30 191 грн. (в тому числі: за основним платежем - 20 127 грн., за штрафними санкціями - 10 064 грн.) (т.1, а. с.112), підлягає скасуванню.

2. Перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по податкових накладних (т.3, а. с.8-13), виписаних на виконання договору купівлі-продажу № 18/07-06 ТОВ "Радон-Дельта", у якого на момент виписки накладних анульовано свідоцтво платника ПДВ, чим порушено вимоги п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищевказаного рішення господарського суду від 21.09.2005 р. анульовано свідоцтво платника ПДВ та знято з обліку платників ПДВ ТОВ «Радон-Дельта»(акт № 349 від 20.10.2005 р., т.3, а. с.22), тобто на момент здійснення господарської операції з купівлі-продажу дизпалива вказане підприємство вже не було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відсутність будь-яких відповідних повноважень у особи, яка видає певні податкові документи, є підставою для встановлення фіктивності накладної. Фіктивність мають право встановлювати податкові органи під час здійснення перевірок платників податків (за змістом п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що анульоване свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Радон-Дельта» позбавляє вказане підприємство права видавати податкові накладні згідно Закону № 168, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

Посилання скаржника на необізнаність щодо скасування реєстрації контрагента, як платника ПДВ, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки п.35 цього Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене Наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за №208/4429, передбачене щомісячне (у термін до 12 числа місяця) оприлюднення на web-сайті ДПА України (www.sta.gov.ua) даних з Реєстру про анульовані свідоцтва платників ПДВ. І дата підключення позивача до мережі Інтернет (з 18 січня 2007 р.) в даному випадку ніяким чином не впливає на його можливість отримати інформацію з офіційного сайту ДПА України щодо платників, у яких анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ "Радон-Дельта", яке на момент виписки не мало статусу платника ПДВ.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000362310/3 від 21.10.2009 р., яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 23 634 грн., в тому числі: за основним платежу - 156 756 грн., штрафні (фінансові) санкції - 7 878 грн. (т.1, а.с.111).

3. Під час перевірки правильності нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб встановлено, що для підтвердження витрачених на придбання дизпалива коштів, працівником ОСОБА_4 до авансових звітів за липень-листопад 2006 року додані первинні документи на загальну суму 94 535,30 грн. - квитанції до прибуткового касового ордеру ТОВ "Радон-Дельта", у якого скасовано державну реєстрацію. Тому, на думку податківців, отримані від ТОВ "Радон-Дельта", касові ордери є недійсними.

Заборгованість перед підзвітною особою - ОСОБА_4 по зазначених авансових звітах в сумі 94 535,30 грн. погашена готівкою з каси ПП "Будсервіс-А" згідно видаткових касових ордерів. Таким чином, за висновками відповідача, працівник ОСОБА_4 отримав кошти під звіт та не повернув протягом встановленого строку.

З огляду на те, що основним доводом у даному правопорушенні є визнання первинних документів недійсними з підстав скасування державної реєстрації контрагента позивача - ТОВ „Радон-Дельта", колегія суддів вважає таке обґрунтування неправомірним, оскільки як зазначено вище, запису про скасування державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Радон-Дельта»Єдиний державний реєстр не містить.

Отже, податкові повідомлення-рішення № 0058771710/2 від 15.10.2009 р., №0058771710/3 від 21.10.2009 р., якими визначено Підприємству податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у сумі 28 305,94 грн. в тому числі: за основним платежем - 14 125,65 грн., штрафні (фінансові) санкції - 14 180,29 грн. (т.1, а. с.109, 110) підлягають скасуванню.

З урахуванням викладеного, постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. у даній справі підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПП "Будсервіс-А" - частковому задоволенню.

На підставі ч.1 ст.94 КАС України присудити до стягнення на користь позивача судовий збір з Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ч.1 ст.94, ст.196, п.3. ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будсервіс-А" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. у справі № 2а-7759/09/1170 задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.03.2010 р. у справі № 2а-7759/09/1170 скасувати.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомиргороського відділення Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції у Кіровоградській області № 0000352310/3 від 21.10.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та № 0058771710/2 від 15.10.2009 р., №0058771710/3 від 21.10.2009 р., якими визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути судовий збір у сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Будсервіс-А".

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко