Рішення

від 04.03.2013 по справі 5011-64/9975-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/9975-2012 04.03.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс»

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонда»

до відповідача-2: Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК»

до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства «Приватбанк»

про стягнення 292025,00 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Рибак М.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Маковський В.В., дов. б/н від 17.08.2012 року,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2: Пащенко Т.С., дов. № 33-21/37394 від 26.12.2011 року,

від відповідача-3: Василевська О.А., дов. № 3117-О від 22.07.2010 року,

Суть спору:

23.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонда» (далі - відповідач-1), Публічного акціонерного товариства «УКРСИББАНК» (далі - відповідач-2) та Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (далі - відповідач-3) про стягнення заборгованості в сумі 210000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 на підставі укладеного з позивачем Договору № 1247169/897 обслуговування банківського рахунку системою "iBank" від 26.12.2007 року без достатніх правових підстав перерахував грошову суму в розмірі 210000,00 грн. на розрахунковий рахунок № 26006060295034 відповідача - 1, який відкрито у відповідача - 3, в зв'язку із чим на підставі ст.ст. 1073 та 1212 ЦК України відповідачі зобов'язані відшкодувати позивачу кошти в сумі 210000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/9975-2012, розгляд справи призначено на 20.08.2012 року.

14.08.2012 року представник відповідача-2 через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, в якому позов до ПАТ «УкрСиббанк» не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні у зв'язку із тим, що відповідно до укладеного із позивачем договору обслуговування банківського рахунку № 2218542 від 12.01.2008 року всю відповідальність за проведення платежу через систему «StarAccess» в мережі Інтернет несе Клієнт (позивач). Окрім того, транзакція, оформлена платіжним дорученням від 22.12.2009 року № 684 була здійснена з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП), належного позивачу, сформованого на основі оригінального особистого (таємного) ключа доступу, зареєстрованого на ТОВ «Інжбудкомплекс».

Ухвалою суду від 20.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-3.

Ухвалою суду від 26.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 03.10.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача-1.

01.10.2012 року представник відповідача-3 через відділ діловодства суду надав відзив на позовну заяву, в якому позов до ПАТ КБ «ПриватБанк» не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні у зв'язку із тим, що повернення неналежно отриманих грошових коштів, відповідно до вимог законодавства, зобов'язаний здійснити отримувач - ТОВ «Леонда» (відповідач-1).

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 03.10.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 03.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 24.10.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 08.10.2012 року справу було передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

У судовому засіданні 24.10.2012 року представник позивача надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідачів 210000,00 грн. безпідставно списаних коштів, 50000,00 грн. моральної шкоди, 12075,00 грн. трьох процентів річних та 19950,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Ухвалою суду від 24.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 21.11.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача-1 та зобов'язано РУГУ МВС України у Святошинському районі міста Києва надати інформацію про стан розгляду кримінальної справи № 58-2397 за ознаками злочинів передбачених ст.ст. 200 ч.1 та 361 ч. 1 КК України, по факту заволодіння невстановленими особами коштами ТОВ «Інжбудкомплекс», що була порушена 23.02.2010 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 21.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 14.12.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 14.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 16.01.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача-1 та повторно зобов'язано РУГУ МВС України у Святошинському районі міста Києва надати інформацію про стан розгляду кримінальної справи № 58-2397.

Ухвалою суду від 16.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.01.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача-1 та втретє зобов'язано РУГУ МВС України у Святошинському районі міста Києва надати інформацію про стан розгляду кримінальної справи № 58-2397.

Ухвалою суду від 25.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 08.02.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представників позивача і відповідача-1 та зобов'язано РУГУ МВС України у Святошинському районі міста Києва надати інформацію про стан розгляду кримінальної справи № 58-2397.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 08.02.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 08.02.2013 року розгляд справи було відкладено на 04.03.2013 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 11.02.2013 року справу було передано для подальшого розгляду суддею Зеленіною Н.І.

У судовому засіданні 04.03.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення. Окрім того, просив суд приєднати до матеріалів справи лист РУГУ МВС України у Святошинському районі міста Києва від 04.03.2013 року № 51/вх-730.

У судове засідання 04.03.2013 року представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 04.03.2013 року представник відповідача-2 позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 04.03.2013 року представник відповідача-3 позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 04.03.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

26.11.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (за договором - Клієнт) та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» (за договором - Банк) було укладено договір № 1247169/897 обслуговування банківського рахунку системою "iBank"

Відповідно до п. 1.1. Договору банк підключає клієнта до системи дистанційного обслуговування "iBank" ( далі - система "iBank") для здійснення останнім оперативного ведення своїх розрахунків в банку, обміну технологічною та іншою інформацією між сторонами.

Згідно з п. 2.1. Договору банк надає клієнту можливість дистанційного обслуговування рахунків останнього за наступними модулями системи "iBank" : Internet - Банкінг, PC - Банкінг, Mobile - Банкінг, WAP - Банкінг, Web - Банкінг, SMS - Банкінг, Phone - Банкінг, Додаткові сервіси. Кількість та види модулів системи "iBank", в яких Банк здійснює обслуговування клієнта, визначаються в додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору Дистанційне обслуговування за допомогою системи "iBank" передбачає направлення Клієнтом до Банку дистанційних розпоряджень щодо проведення операцій за рахунок Клієнта (далі - Рахунок) та їх обробку Банком.

В залежності від кількості та видів модулів системи "iBank", в яких Банк здійснює обслуговування Клієнта, останній має можливість отримувати виписки рахунком, здійснювати обмін інформаційними повідомленнями з Банком тощо.

Згідно з п. 2.10. Договору Електронний розрахунковий документ, який передається системою "iBank" та підписаний ЕЦП осіб, уповноважених розпоряджатися рахунками клієнта та зазначених у картці зі зразками та відбитком печатки є юридично еквівалентним розрахунковому документу на паперовому носії, підписаному власноручним підписом зазначених осіб та скріпленому печаткою клієнта. Електронні документи без ЕЦП клієнта не мають юридичної сили, Банком не розглядаються та не приймаються.

Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ своїм ЕЦП, при цьому сторони визнають, що підробка ЕЦП клієнта неможлива без знання таємного ключа ЕЦП клієнта.

Відповідно п. 2.17. Договору у випадку несанкціонованого доступу, втрати, розкрадання носіїв ключової інформації або в разі виникнення такої загрози, клієнт негайно припиняє проведення електронних платежів та повідомляє про це банк будь-яким зручним способом, а також письмово - протягом 24 годин з моменту виникнення вищезазначених обставин. Про факт настання зазначених випадків сторонами складається та підписується відповідний акт. В разі, якщо одна сторона відмовляється підписати даний акт, інша сторона при його підписанні зазначає в акті факт та причину такої відмови.

12 січня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (за договором - Банк) та ТОВ «Інжбудкомплекс» (за договором - Клієнт) був укладений Договір № 2218542 обслуговування банківського рахунку системою «StarAccess».

Згідно із п. 1.1. вказаного Договору, Банк підключає Клієнта до системи «StarAccess» для здійснення останнім дистанційного обслуговування своїх рахунків, відкритих в Банку, а також обміну технологічною та іншою інформацією між Сторонами за допомогою усіх можливих засобів системи «StarAccess», що впроваджені у Банку.

22.12.2009 року з рахунку позивача № 26001124716900 (надалі - рахунок), який було відкрито на підставі основного договору, договору обслуговування банківського рахунку системою "iBank", було перераховано суму в розмірі 210000,00 грн. за допомогою електронної системи Інтернет-банкінг «StarAcces» на розрахунковий рахунок № 26006060295034, який відкрито в філії «Розрахунковий Центр «ПАТ КБ Приватбанк» (відповідача-3), що належить ТОВ «Леонда» (відповідачу-1), що підтверджується випискою з банківського рахунку від 22.12.2009 року на суму 210000,00 грн., копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.8. Договору відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка підписала цей документ своїм ЕЦП, при цьому Сторони визнають, що підробка ЕЦП не можлива без знання таємного ключа ЕЦП Клієнта.

Таким чином, враховуючи умови укладених між позивачем та відповідачем-2 договорів, суд приходить до висновку про те, що відповідач-2 не несе відповідальності проведення платежів позивача через систему «StarAccess» в мережі Інтернет, а тому позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ «УкрСиббанк» безпідставно перерахованих коштів задоволенню не підлягають.

Окрім того, позивач зазначав, що він не надавав будь-яких розпоряджень відповідачу-2 щодо перерахування грошових коштів в розмірі 210000,00 грн. на розрахунковий рахунок відповідача-1, який відкрито в відповідача-3.

Відповідно до інформації РУГУ МВС України у Святошинському районі міста Києва від 04.03.2013 року № 51/вх-730, в ході досудового слідства встановлено, що 22.12.2009 року невстановлені слідством особи заволоділи грошовими коштами ТОВ «Інжбудкомплекс», шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислюваних машин (комп'ютерів) з використанням підробленого електронного платіжного доручення, чим завдали вказаному товариству матеріальну шкоду.

Крім цього досудовим слідством було встановлено, що 22.12.2009 року грошові кошти в розмірі 210000,00 грн. з розрахункового рахунку № 26001124716900, який відкритий для ТОВ «Інжбудкомплекс» незаконно були перераховані на розрахунковий рахунок № 26006060295034, відкритий для ТОВ «Леонда» в філії «Розрахунковий Центр Приват-Банка». Того ж дня, з перерахованої суми 210000,00 грн. з рахунку № 26006060295034 невстановленою слідством особою з банкомату було знято 60000,00 грн., а решта коштів залишились на рахунку.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно із ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до п. 2.35 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 2.35 Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Згідно із ч. 1 ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Факту несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів позивачем не доведено.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач-3 також не несе відповідальності за поверненння помилково зарахованих на його рахунок коштів відповідно до вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» безпідставно перерахованих коштів задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1.4. Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 року N 22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

З огляду на наведене, неналежним отримувачем коштів є ТОВ «Леонда» (відповідач-1), як особа, якій без законних підстав була зарахована сума в розмірі 210000,00 грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача грошової суми в розмірі 210000,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача-2 моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. N 5) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту спричинення йому відповідачем-2 втрат немайнового характеру, які б могли бути визнані моральною (немайновою) шкодою.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідачем-2 на користь позивача.

Щодо стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 3% річних в розмірі 12075,00 грн. та 19950,00 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Повернення безпідставно набутого майна не являється грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України, в якій зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відповідача-1 та відповідача-2 3% річних в розмірі 12075,00 грн. та 19950,00 грн. - інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем-1 не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, а також не надано заперечень, які б спростовували обставини, що наведені позивачем.

Окрім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вини відповідача-1 та відповідача-2 в безпідставному списанні грошових коштів в сумі 210000,00 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача грошової суми в розмірі 210000,00 грн.

Також суд відзначає, що у судовому засіданні 24.10.2012 року позивачем було збільшено позовні вимоги до 292025,00 грн., з яких: 210000,00 грн. безпідставно списаних коштів, 50000,00 грн. моральної шкоди, 12075,00 грн. трьох процентів річних та 19950,00 грн. інфляційних втрат. В зв'язку із чим, позивач зобов'язаний був сплатити судовий збір в сумі 5987,50 грн. (4840,50 грн. за подання позовної заяви майнового характеру та 1147,00 грн. за подання позовної заяви немайнового характеру (про відшкодування моральної шкоди) відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до квитанції від 17.04.2012 року та платіжного доручення № 405 від 20.08.2012 року позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 5809,50 грн., а отже фактично не доплачено 178,00 грн. судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонда» (02139, м. Київ, вул. Курнатовського, 15, код ЄДРПОУ 36689299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (03148, м. Київ, вул. генерала Потапова, 1-Д, кв. 14, код ЄДРПОУ 30433844) 210000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Леонда» (02139, м. Київ, вул. Курнатовського, 15, код ЄДРПОУ 36689299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжбудкомплекс» (03148, м. Київ, вул. генерала Потапова, 1-Д, кв. 14, код ЄДРПОУ 30433844) судовий збір в сумі 4200,00 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 06.03.2013 року.