Рішення

від 05.03.2013 по справі 5013/1693/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2013 р.Справа № 5013/1693/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1693/12

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк",

м. Дніпропетровськ

до відповідача: приватного підприємства "Центрвійськбуд", м. Кіровоград

про стягнення 40 536,85 грн.

Представники :

від позивача - Лазіс М.В., довіреність № 4245-О від 20.11.12 р.;

від відповідача - Притула О.Г., директор, наказ № 1 від 11.05.10 р..

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 05.08.11 р. в розмірі 37 529,39 грн.

18.02.13 р. позивачем до господарського суду подано заяву від 15.02.13 р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № ОМ-380/2011 від 05.08.11 р. в розмірі 40 536,85 грн. (а.с. 77).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що збільшення розміру позовних вимог відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить до процесуальних прав позивача, а також враховуючи те, що дані вимоги разом з відповідним розрахунком направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 82-83), господарський суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви, що надійшла до суду 18.02.13 р. (а.с. 77).

Представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.02.13 р., підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача хоча і брав участь в засіданні суду 05.02.13 р., однак письмових пояснень по суті спору суду не надав.

Разом з цим, згідно усних пояснень представника приватного підприємства "Центрвійськбуд", наданих в ході судового розгляду справи, відповідач не заперечує як отримання відповідачем кредитних коштів, так і існування заборгованості за кредитним договором в сумі 40 536,85 грн.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

05.08.11 р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та приватним підприємством "Центрвійськбуд" (далі- Клієнт) укладено договір про надання "Мікрокредиту" № ОМ-380/2011 (далі - Договір, а.с. 28-31).

Відповідно до умов Договору, Банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів поверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта № 26002060605774, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів і в рамках ліміту, встановленого у відповідності до п. 1.3 даного Договору, шляхом дебетування поточного рахунку, а Клієнт зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.1. Договору, а також здійснювати погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та винагороди у визначені даним Договором строки (п.п. 1.1. -1.2., пп. 2.2.1- 2.2.3 Договору).

Банк надає Клієнту кредитні кошти у вигляді овердрафту, ліміт яких складає 48 250,00 грн., з яких: 45 000,00 грн. - на поповнення обігових коштів, 3 250,00 грн. - на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.17, 2.3.15, 5.7 даного Договору; проведення платежів Позичальника в порядку, визначеному даним Договором, проводиться Банком у строк по 03.08.12 р. (строк повернення) (п.п. А.1-А2 Договору).

В п.п. 4.1. - 4.2. Договору сторони погодили, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи із відсоткової ставки в розмірі, зазначеному у п. А.7 Договору, а при порушенні Клієнтом будь-якого із обов'язків по погашенню кредиту, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному у п. А. 8 Договору.

Пунктами А.7 - А.8 Договору визначено, що за користування кредитом Позичальник сплачує відсотки в розмірі 24% річних; при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по погашенню кредиту Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 4.5. Договору, погашення кредиту, сплата відсотків, винагороди та неустойки по даному Договору здійснюються у валюті кредиту.

Даний Договір вступає в силу з моменту надання Позичальником документів на використання кредиту в межах зазначених в них сум, і діє в об'ємі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за даним Договором (п. 6.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

Клієнт підписуючи Договір погодився із Умовами обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів та Тарифами банку (а.с. 32-50).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 45 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача з 02.11.11 р. по 12.09.12 р. (а.с. 53 - 54).

Зазначеною вище випискою з рахунку Клієнта підтверджується також використання відповідачем отриманих кредитних коштів.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим 03.09.12 р. позивач звернувся до Клієнта з претензією № S072 про сплату заборгованості за Договором (а.с. 56-58), проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

За розрахунком позивача, станом на 08.02.13 р. заборгованість відповідача за тілом кредиту складає 27 823,43 грн., за відсотками за користування кредитом - 10 721,30 грн. (а.с. 78-80).

Оскільки розрахунок основної заборгованості та процентів за користування кредитом підтверджується наявними в справі матеріалами, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначених вище сум, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором в розмірі 1 992,12 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1. Договору, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 даного Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.7, 4.4, 4.10, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. А.8 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Зважаючи на відповідність розрахунку пені в розмірі 1 992,12 грн. фактичним обставинам справи (а.с. 78-80), вказана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Центрвійськбуд" (25005, м. Кіровоград, вул. Куйбишева, буд. 1Д, код 37096814, банківські рахунки не відомі) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800; рахунок для погашення заборгованості: № 29098829000000, рахунок для відшкодування судових витрат: № 64993919400001, МФО 305299) заборгованість в сумі 40 536,85 грн., з них: 27 823,43 грн. - заборгованість по кредиту, 10721,30 грн. - проценти; 1 992,12 грн. - пеня; а також витрати по сплаті судового збору 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 06.03.2013 р.

Суддя Л. С. Коротченко