АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц-796/3229/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - ЮзьковаО.Л.
Доповідач: Махлай Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.
при секретарі: Кононенко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Житлово-Експлуатаційна контора «Золотоустівська» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
у вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просив стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10 319 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 15 000 грн., посилаючись на те, що з вини відповідача, який проживає поверхом вище 19 та 22 жовтня 2007 року було затоплено його квартиру внаслідок розірвання двох радіаторів в двох кімнатах квартири відповідача.
За клопотанням відповідача ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання від 07.12.2010 року до участі у справі як співвідповідача залучено КП «ЖЕК «Золотоустівська».
Надалі позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно 10 319 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не звернув уваги на наявність причинного зв`язку між залиттям у квартирі ОСОБА_3 та у його квартирі. Крім того, у справі наявні акти та зведений кошторис, складені КП «ЖЕК «Золотоустівська».
У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та представник КП «ЖЕК «Золотоустівська» Шевченківського району - Чмир В.О. просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.
19 та 22 жовтня 2001 року сталося залиття квартири позивача під час запуску центрального опалення будинку.
Згідно з актами комісії КП ЖЕК «Золотоустівська» причиною залиття квартири № 38 було розірвання двох радіаторів центрального опалення у двох кімнатах квартири № 41 та зазначено наслідки залиття, а саме пошкодження 2 світильників; 2 електророзеток; 3 вимикачів; 30 метрів електропроводки; в кімнаті площею 14,6 кв.м. пошкоджена стеля, стіни - шпалери зарубіжного виробництва; в кімнаті площею 14 кв.м пошкоджена стеля, стіни - шпалери зарубіжного виробництва; в коридорі площею 5,6 кв.м. пошкоджена стеля - клейове фарбування; стіни - шпалери зарубіжного виробництва. В одному з актів вказано на те, що радіатори іноземного виробництва були влаштовані самовільно без погодження з житловою організацією власником квартири № 41.
Власником квартири № 41 являється ОСОБА_3
Згідно зведеного кошторису вартість ремонтних робіт, які необхідно провести для приведення квартири № 38 у попередній стан складає 10 319 грн.
30.12.2010 року КП ЖЕК «Золотоустівська» складено висновок про те, що акти про залиття складено з істотними порушеннями чинного законодавства та їх не можна вважати документами, що підтверджують будь-які факти або обставини.
Згідно з довідкою КП «ЖЕК «Золотоустівська» від 12.07.2010 року з 01.12.2009 року з ОСОБА_3 знята послуга з утримання будинків та прибудинкової території на суму 13 585грн. у зв'язку із залиттям його квартири.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вини ОСОБА_3 у вчиненні шкоди позивачу немає, а акти про залиття складені КП ЖЕК «Золотоустівська» з істотними порушеннями чинного законодавства, а відтак не підтверджують вини і цього відповідача у вчиненні шкоди позивачу, а останній не звертався до співвідповідача з питання приведення актів у відповідність до нормативних актів.
Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального права.
Статтями 60, 61 ЦПК України установлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу доказування між сторонами.
За загальним правилом, передбаченим ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього кодексу.
Зазначене правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків щодо доказування.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з актами, складеними КП «ЖЕК «Золотоустівська» квартира № 38 була залита водою з квартири № 41, у якій сталося залиття під час запуску центрального опалення будинку.
Суд не звернув уваги на те, що дані акти складені КП «ЖЕК «Золотоустівська», до обов`язків якої входило як встановлення причини залиття так і фіксування наслідків такого залиття. Неналежне виконання своїх обов`язків посадовими особами КП «ЖЕК «Золотоустівська» щодо правильності складання зазначених актів ніяким чином не свідчить про те, що такого залиття не було.
Висновок, складений юрисконсультом співвідповідача про те, що акти складені з істотним порушенням чинного законодавства може бути підставою для притягнення винних у цьому осіб до відповідальності, встановленої чинним законодавством, проте ніяким чином не може підтверджувати наявність чи відсутність будь - яких фактів чи обставин у цивільній справі, оскільки такі факти встановлюються судом на підставі всіх наявних у справі доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`активному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторонами у судовому засіданні не заперечувалося, що залиття сталося у квартирі № 41, яка розміщена поверхом вище квартири позивача.
У акті від 23.10.2007 року відображено пошкодження у квартирі № 41, які було виявлено внаслідок залиття (а.с. 49, 50). Згідно зведеного кошторису, складеного КП «ЖЕК «Золотоустівська» вартість відновлювального ремонту у квартирі № 41 складає 13 585 грн. Зазначена сума була відшкодована власнику квартири № 41 ОСОБА_3 шляхом зняття з останнього послуги на утримання будинку та прибудинкової території на цю суму. Дана обставина свідчить про те, що КП ЖЕК «Золотоустівська» визнало свою вину у вчиненні шкоди ОСОБА_3, у квартирі якого і відбувся розрив двох радіаторів центрального опалення.
Таким чином ОСОБА_3 надав докази відсутності своєї вини у залитті квартири позивача та висновки суду в частині відмови у задоволенні позову до цього відповідача є правильними.
Проте, поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що КП «ЖЕК «Золотоустівська» визнавши свою вину у залитті квартири № 41 та прийнявши рішення про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям власнику цієї квартири, доказів відсутності своєї вини у залитті квартири позивача не надав, як не надав доказів відсутності причинного зв`язку між залиттям квартири № 41 та залиттям квартири № 38.
Залиття кватири № 38 сталося саме в ті дні та години, коли було залито квартиру № 41 та існує причинно - наслідковий зв`язок між залиттям обох квартир.
Доводи представника КП ЖЕК «Золотоустівська» про те, що винним у залитті квартири позивача є ОСОБА_3, який самовільно встановив у квартирі радіатори центрального опалення іноземного виробництва колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки згідно з актом від 23.10.2007 року причиною розриву радіаторів центрального опалення у квартирі № 41 була аварійна ситуація.
Суд першої інстанції не звернув уваги також на те, що листом від 18.06.2008 року КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради повідомила позивача про те, що причиною залиття його квартири стало розірвання радіаторів центрального опалення у квартирі № 41 та що при формуванні поточного плану ремонту на 2009 рік буде включено ремонт квартири АДРЕСА_1. У даному листі також зазначено, що ОСОБА_2 може провести ремонт квартири за власні кошти, а потім звернутися з письмовою заявою до КП ЖЕК «Золотоустівська» про перерахунок коштів згідно кошторису в рахунок квартирної плати.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що вина КП ЖЕК «Золотоустівська» доведена, а тому зобов`язання по відшкодуванню шкоди має бути покладено на даного відповідача.
Розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири позивача визначено у зведеному кошторисі, затвердженому директором КП «ЖЕК «Золотоустівська» та такий розмір складає 10 319 грн.
Оспорюючи розмір заподіяної шкоди та заявляючи клопотання про проведення судової експертизи у суді першої інстанції для вирішення питання щодо визначення розміру збитків, завданих залиттям квартири КП ЖЕК «Золотоустівська» не зазначило, що у складеному ними ж кошторисі не відповідає дійсності та підстави оспорювання письмового доказу, який ними ж і виготовлено.
З матеріалів справи вбачається, що провести судову експертизу не виявляється можливим у зв`язку з тим, що позивач власними коштом провів у квартирі ремонт.
Будь - яких інших доказів на спростування зведеного кошторису сторонами не надано.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про стягнення з КП ЖЕК «Золотоустівська» Шевченківського району в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі суми, визначеної у зведеному кошторисі, а саме 10 319 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1167цього ж Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Залиттям квартири позивачу завдано також моральну шкоду, оскільки внаслідок залиття сталися істотні зміни у його життєвих стосунках. Позивач вимушений був тривалий час проживати у квартирі з підвищеною вологістю, проводити ремонтні роботи, витрачати час на захист своїх прав. Виходячи з тяжкості та тривалості моральних страждань, а також з принципу розумності та справедливості колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди у 1 000 грн.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно зі ст. 88 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-Експлуатаційна контора «Золотоустівська» Шевченківського району (ідентифікаційний код 34966228) на користь ОСОБА_2 10 319 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1 000 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди та 220 грн. судових витрат.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2013 |
Оприлюднено | 07.03.2013 |
Номер документу | 29781283 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Махлай Людмила Дмитрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні