Рішення

від 27.02.2013 по справі 5006/39/92/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.13 р. Справа № 5006/39/92/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О., суддів Бокової Ю.В., Осадчої А.М. при секретарі судового засідання Фоменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне

управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Кватон» м. Донецьк

про стягнення 1413879,76грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Павленко Л.М. - за довіреністю,

від відповідача - Сидорчук Є.В. - за довіреністю.

СУТЬ СПРАВИ:

07.11.2012р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Завод «Кватон» м. Донецьк 1411870,55грн., з яких: 1295000,00грн. - заборгованість за кредитом, 54944,39грн. - заборгованість за відсотками, 61926,16грн. - пеня.

В підтвердження позовних вимог надав копії кредитного договору №1-2011/к від 28.01.2011р., вимоги №102опр від 28.08.2012р. з доказами її отримання 01.09.2012р.

Крім того, позивачем в цей же день до позову надано заяву про забезпечення позову.

12.11.2012р. розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області справа передана на розгляд судді Уханьовій О.О.

20.11.2012р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву б/н від 19.11.2012р., в якій в порядку ст. 22 ГПК України просив збільшити розмір позовних вимог до 1413879,76грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 1295000,00грн., заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 56535,58грн., пеня в сумі 62344,18грн. До заяви позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором, докази направлення цієї заяви відповідачу, платіжне доручення про доплату судового збору.

Господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення суми позовних вимог, оскільки позивач відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) має право збільшити розмір позовних вимог.

Згідно з правовою позицією Вищого господарського суду України, встановленої у п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Таким чином, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача.

21.11.2012р. позивачем надані виписки з банківського рахунку в підтвердження суми заборгованості за кредитом. В судовому засіданні оголошена судом перерва на підставі ст. 77 ГПК України, про що належним чином повідомлені представники сторін. 18.12.2012р. на підставі ст. 69 ГПК України розгляд справи продовжений на 15 днів.

2

14.01.2013р. відповідач надав клопотання про зупинення провадження по справі на підставі ст. 79 ГПК України. В задоволенні цього клопотання господарським судом відмовлено.

15.01.2013р. в судовому засіданні оголошена судом перерва на підставі ст. 77 ГПК України, про що належним чином повідомлені представники сторін.

17.01.2013р. відповідачем надане клопотання про залучення до матеріалів справи доказів часткової оплати суми заборгованості, а також про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців у зв»язку з незадовільним фінансовим станом підприємства.

17.01.2013р. позивачем надані виписки з банківського рахунку в підтвердження суми заборгованості за відсотками за користування кредитом.

17.01.2013р. розпорядженням голови господарського суду Донецької області справа передана на розгляд судової колегії.

13.02.2013р. відповідачем надані акти звірки взаємних розрахунків, підписані обома сторонами з урахуванням часткової оплати заборгованості.

27.02.2013р. позивач надав письмові пояснення по справі, з яких вбачається, що розбіжності в даних банку та позичальника виникли внаслідок того, що банком за період з 12.09.2012р. по 06.11..2012р. застосована при нарахування підвищена відсоткова ставка у зв»язку з порушенням відповідачем строку остаточного повернення коштів відповідно до п. 3.3 кредитного договору. Крім того зазначив, що у розрахунку заборгованості станом на 07.11.2012р. допущена технічна помилка у періоді розрахунку з 01.11.2012р. по 06.11.2012р., оскільки замість процентної ставки 19,5% зазначена ставка 119,5%, що призвело до різниці в розмірі 4918,10грн. В усному порядку заперечив проти клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців.

Відповідач в усному порядку зазначив, що не згоден із застосуванням підвищеної відсоткової ставки, але підтвердив факт отримання вимоги банку про дострокове погашення кредиту та несплати грошових коштів у зазначені договором терміни.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -,

ВСТАНОВИВ :

Предметом позову є стягнення з відповідача 1413879,76грн., з яких: заборгованість за кредитом становить 1295000,00грн., заборгованість за нарахованими відсотками в сумі 56535,58грн., пеня в сумі 62344,18грн.

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №1-2011/к від 28.01.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 28.01.2011р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - банк, кредитор) та ТОВ «Завод «Кватон» м. Донецьк підписали договір №1-2011/к, який за своєю правовою природою є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

3

Відповідно до умов цього договору банк за умови наявності власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит в грошовій формі шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 1300000,00грн. (п. 2.1 договору) для рефінансування заборгованості за кредитним договором №16-2008/к від 20.06.2008р. (п. 2.3 договору).

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 22.12.2012р. або 10 днів з моменту отримання від банку повідомлення згідно в п.4.3.4. цього договору. Ліміт кредитної лінії зменшується кожен місяць на 100000,00грн. за період з 01.02.2012р. по 22.12.2012р. (п.2.2 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами виходячи з процентної ставки 19,5% річних (п. 3.2 договору). Нарахування банком процентів здійснюється з дати першого перерахування коштів кредитного рахунку відповідно до порядку, передбаченого п.3.1. цього договору по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих коштів. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Нарахування та сплата процентів здійснюється відповідно до положень п. 3.2 договору. У випадку порушення позичальником вставленого п.2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом виходячи з процентної ставки 22,5%річних (п.3.3 договору).

У випадку якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником у порядку, передбаченому п.3.2 цього договору для нарахування та сплати відсотків на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику після його відкриття (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору за наявності заборгованості по кредиту та/або платі за кредит сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит; в другу чергу сплаті підлягає нарахована, плата за кредит, строк сплати якої не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим договором.

Заборгованість за кредитом, строк сплати якої не настав, погашається позичальником у строк, передбачений в п.2.2 цього договору. Погашення позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на сплату заборгованості згідно встановленої черговості.

Відповідно до п.4.3.4. договору сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником зобов'язань, в тому числі з повернення кредиту, вимагати сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором.

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 5.3. кредитного договору).

Кредитний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками (п. 6.1 договору) та діє до повного повернення всіх кредитних коштів (п 6.3 договору).

Господарський суд, дослідивши умови цього договору, робить висновок, що сторонами погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

4

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів в сумі 1300000,00грн, що підтверджено відповідною випискою з банківського рахунку, яка наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 2.2 кредитного сторонами погоджено, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 22.12.2012р. або 10 днів з моменту отримання від банку повідомлення згідно в п.4.3.4. цього договору.

Відповідно до п.4.3.4. договору сторони погодилися, що кредитодавець має право у разі невиконання позичальником зобов'язань, в тому числі з повернення кредиту, вимагати сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, отримані кошти у встановлені строки не повертав, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим банк звернувся до нього з вимогою №102опр від 28.08.2012р., в якій повідомив про загальну суму заборгованості за кредитним договором, вимагав повернути всі отримані в межах кредитного договору суми кредиту, сплатити проценти за користування ним. Відповідач зазначену вимогу отримав (про що свідчить повідомлення про вручення від 01.09.2012р.), але на дату звернення з позовом за ним рахувалась заборгованість по сплаті кредиту в сумі 1295000,00грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача цієї суми заборгованості

Під час розгляду справи по суті (після звернення банку з позовом) відповідачем частково погашена заборгованість, що підтверджено відповідними виписками з банківського рахунку та сторонами при підписанні двостороннього акту звірки, несплаченими залишились 1190000,00грн.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1190000,00грн. та припиняє провадження в частині стягнення 105000,00грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Також при зверненні з позовом позивач просив стягнути з відповідача 56535,58грн. заборгованості за процентами, нарахованими за період з 31.01.2011р. по 06.11.2012р.

Сторонами в договорі погоджено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами виходячи з процентної ставки 19,5% річних (п. 3.2 договору). У випадку порушення позичальником вставленого п.2.2. цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом виходячи з процентної ставки 22,5%річних (п.3.3 договору).

5

Господарський суд при перевірці наданого позивачем розрахунку та матеріалів справи встановив, що фактично на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по сплаті процентів (в тому числі і з урахуванням сум, що підлягають сплаті та нараховані банком за неправомірне користування кредитом виходячи з процентної ставки 22,5%річних) складає не 56535,58грн., а 51617,28грн., оскільки банком у розрахунку заборгованості станом на 07.11.2012р. допущена технічна помилка у періоді розрахунку з 01.11.2012р. по 06.11.2012р., оскільки замість процентної ставки 19,5% зазначена ставка 119,5%.

Під час розгляду справи по суті (після звернення банку з позовом) відповідачем частково погашена заборгованість за відсотками в сумі 49175,01грн., що підтверджено відповідними виписками з банківського рахунку та сторонами в судовому засіданні, несплаченими залишились 2442,27грн. процентів.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати процентів в розмірі 2442,27грн., припиняє провадження в частині заборгованості за відсотками в сумі 49175,01грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, в іншій частині відмовляє за відсутності порушеного права у банка.

Що стосується заперечень відповідача щодо застосування банком підвищеної ставки відсотків вони не приймаються господарським судом до уваги, оскільки кредитний договір підписаний обома сторонами без будь-яких заперечень та зауважень, в тому числі і пункт договору, що регулює підстави застосування та розмір підвищеної ставки.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 62344,18грн. пені (58204,90грн. - за кредитом за період з 01.02.2012р. по 06.11.2012р., 3381,58грн. - за простроченими процентами за користування кредитом, строк погашення яких не настав за період з 01.03.2011р. по 06.11.2012р., 757,70грн. - за простроченими процентами за користування кредитом з простроченим строком погашення за період з 01.03.2012р. по 06.11.2012р.), господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами погоджено, що за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 5.3. кредитного договору). У випадку якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п. 3.4 договору).

Господарський суд, перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми з відповідача пені в сумі 62344,18грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки розрахунок проведений з дотриманням вимог діючого законодавства.

17.01.2013р. відповідачем надане клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 8 місяців у зв»язку з незадовільним фінансовим станом підприємства

Розглянувши зазначене клопотання та оцінивши в сукупності всі наявні в матеріалах справи документи, господарський суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) господарський суд приймаючи рішення може відстрочити виконання рішення при наявності виняткових

6

обставин, що обумовлюють неможливість виконання рішення у встановлені законодавством терміни. Таким чином, заявник повинен довести належним чином (шляхом надання в підтвердження документів) неможливість виконання рішення господарського суду по даній справі. Як вбачається з наданого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, що не є належним підтвердженням наявності виняткових обставин, тому господарський відмовляє в задоволенні клопотання про відстрочку виконання рішення по справі за недоведеністю.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається сплачений позивачем судовий збір пропорційно задоволеної суми відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі гл. 48,49,71 Цивільного кодексу України, гл. 35,ст.67,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,п.1-1ст.80,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» м. Київ в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Кватон» м. Донецьк про стягнення 1413879,76грн. частково.

Припинити провадження по справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 105000,00грн. заборгованості за кредитом та 49175,01грн. заборгованості зі сплати процентів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Кватон» (83000, м. Донецьк, вул. Славіна, 1 «а», ЄДРПОУ 32434462) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка,12, ЄДРПОУ 0039002) в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» (83082, м. Донецьк, пл. Радянська,1, ЄДРПОУ 09334636) заборгованості за кредитом - 1190000,00грн., за нарахованими відсотками за користування кредитом - 2442,27грн., пені - 62344,18грн., 28179,23грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Повний текс рішення підписаний 27.02.2013р.

Суддя Уханьова О.О.

Бокова Ю.В.

Осадча А.М.