Постанова

від 04.03.2013 по справі 913/170/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.03.2013 р. справа №913/170/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Татенка В.М., УшенкоЛ.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від скаржника:не з'явився від боржникане з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області м. Сватове Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. по справі№ 913/170/13-г /суддя Кривохижа Т.Г./ за заявою кредитораУправління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області м. Сватове Луганської області до боржникадочірнього підприємства "Сватівська нафтобаза" публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" м.Сватове Луганської області пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 15.01.2013р. господарський суд Луганської області за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області м. Сватове Луганської області на підставі ст.ст. 8, 11, 12, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) порушена справа про банкрутство дочірнього підприємства "Сватівська нафтобаза" публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" м. Сватове Луганської області.

Ухвалою від 29.01.2013р. суд припинив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, мотивуючи тим, що з 19.01.2013р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. № 4212-VІ, за яким Закон від 14.05.1992р. викладено в новій редакції.

Однак чинний Закон не містить правових підстав для визнання боржника банкрутом, які передбачалися положеннями ст.52 Закону в редакції, яка була чинна до 19.01.2013р., тобто взагалі не містить норм, які б встановлювали порядок провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника. Тому суд першої інстанції вважає, що боржник не може бути визнаний банкрутом на підставі норм, які не діють на момент розгляду справи, тобто за відсутності встановлених законом підстав.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 29.01.2013р., УПФУ звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційний суд ухвалу від 29.01.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати боржника банкрутом.

В обґрунтування доводів апелянт посилається на те, що боржник на протязі 4 років не подає звітність до УПФУ та не подає звітність до Сватівської МДПІ. Боржник має заборгованість перед кредитором на загальну суму 89 044,62грн. та вважає можливим погашення боргу лише в процедурі банкрутства.

Апеляційна скарга ухвалою від 18.02.2013р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, тому вважає за необхідне залишити оскаржувану ухвалу без змін, але з мотивів, викладених у цій постанові.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Сватівська МДПІ у висновку від 06.12.2012р. №8996/15 вказую, що останню звітність боржник подавав 07.02.2012р. за 2-4 квартал 2011р. (а.с.32). УПФУ звернулось до господарського суду Луганської області з заявою про порушення справи про банкрутство 15.01.2013р.

Отже, вищевказане свідчить, що ДП "Сватівська нафтобаза" ПАТ "Луганськнафтопродукт" останній раз надавало до податкового органу звітність у період менше ніж один рік.

Крім того, в матеріалах справи є довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.01.2013р. № 15583639, в якій міститься запис № 6 такого змісту: « 09.01.2013р. внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою».

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців " визначено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст.18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Даний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням .

Але у даній справі відсутній як належний доказ відповідний запис до ЄДР про відсутність юридичної особи боржника за його місцезнаходженням. Оскільки чинним законодавством в якості доказу відсутності боржника згідно ст. 52 Закону передбачено відсутність керівних органів боржника за його місцезнаходженням, тому допустимим доказом такої відсутності є внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Внесення запису до ЄДР про відсутність юридичної особи за вказаною адресою не є тотожнім запису про відсутність за місцезнаходженням. Тому запис в ЄДР про відсутність юридичної особи за вищевказаною адресою не може прийматись як належний та допустимий доказ у справі про банкрутство згідно ст. 52 Закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, які не спростовують висновку господарського суду Луганської області, викладеного в ухвалі від 29.01.2013р. про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство. Тому апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області м. Сватове Луганської області не підлягає задоволенню, а ухвала суду від 29.01.2013р. у справі № 913/170/13-г підлягає залишенню без змін, але з мотивів, викладених у цій постанові Донецького апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області м. Сватове Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. у справі № 913/170/13-г - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. у справі №913/170/13-г про припинення провадження у справі про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.М. Татенко

Л.В. Ушенко

Надруковано: 5 прим.:

1.боржнику

1.скаржнику

1.ДАГС

1. у справу

1.ГСЛО