Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-10165/12/0170/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2012 р. Справа №2а-10165/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Армянського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012 до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд стягнути з відповідача матеріальну допомогу отриману з 20.03.2012 по 26.04.2012 у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації сумою 682,05 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачка пройшовши навчання з професійної підготовки безробітного відмовилась працювати за професією, набутою в результаті професійного навчання, внаслідок чого, у відповідності до приписів ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", через відмову добровільно погасити затрачену суму, стягненню з відповідачки підлягає сума заборгованості, що витрачена на її фактичне навчання.

За поданим позовом, ухвалою суду від 17.09.12, відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, за результатами закінчення якого справу призначено до розгляду в судовому засіданні, сторін повідомлено про місце, день і час судового розгляду.

Відповідач, повідомлений належним чином про місце, день і час судового розгляду, у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявку суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов суду не надав.

Представник позивача, з огляду на неявку відповідача, його повноважного представника, до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання представника позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги положення статей 33, 35 КАС України, судом вжито усіх можливих заходів щодо сповіщення сторін про розгляд адміністративної справи, вжито достатніх заходів для повідомлення відповідача про строк подання заперечень проти позову, порядок їх подання, а також наслідки неподання такого заперечення, суд не знаходить перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, судом з'ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України, на підставі статей 36, 39 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якою міський центр зайнятості, як місцевий орган державної виконавчої влади - місцевий орган державної служби зайнятості, наділений правом на звернення до суду з позовами про стягнення недоїмки, що утворилась внаслідок умисного невиконання застрахованою особою своїх обов'язків та зловживанням щодо виплаченої допомоги у зв'язку із безробіттям.

Положеннями частини першої статті 18 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення", приписи якого визначають правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття, визначено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

У відповідності до частини 2 статті 18 Закону України "Про зайнятість населення", Постанови Кабінету Міністрів від 24 червня 1991 року № 47 "Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості складається з: державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості тощо.

З положень статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У відповідності до цієї правової норми відповідачці надано статус безробітної та згідно статей 22 і 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю.

Зайнятість, за приписами статті 1 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII "Про зайнятість населення", - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Зайнятість населення, що проживає на території України, забезпечується державою шляхом проведення активної соціально-економічної політики, спрямованої на задоволення його потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

За приписами статті 19 названого Закону державна служба зайнятості, зокрема, організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

На вимогу частини другої статті 19 Закону професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Закон України від 02.03.2000 № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

З положень частини першої статті 1 названого Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтями 7 та 16 вказаного Закону передбачено, що видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація. Також допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Положеннями частини другої статті 24 зазначеного Закону визначено заходи щодо сприяння зайнятості населення, зокрема до яких належать: 1) професійна орієнтація та професійне навчання; 2) стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних; 3) створення умов для самозайнятості населення та підтримка підприємницької ініціативи; 4) сприяння забезпеченню молоді першим робочим місцем та запровадження стимулів для стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб, які застосовують найману працю, молоді, яка навчається; 5) сприяння зайнятості інвалідів; 6) забезпечення участі безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що ОСОБА_1, за особистою заявою від 13.03.2012 зареєстрована в Армянському міському центрі зайнятості, надано статус безробітної з 13.03.2012 (а.с.9, 15, 16), призначено виплату допомоги по безробіттю.

Як убачається з договору від 19 березня 2012 року № 012512031900001, укладеного між Армянським міським центром зайнятості та ОСОБА_1, останню направлено на підвищення кваліфікації, шляхом стажування у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за професією, спеціальністю, навчальною програмою: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, кухар з метою сприяння подальшому працевлаштуванню (а.с.14).

Після проходження стажування ОСОБА_1 (а.с.13), безробітну 08.05.12 направлено на працевлаштування на посаду кухаря, про що свідчить повідомлення за № 01251205080001001.

Того ж дня, ОСОБА_1, про що свідчить її особистий підпис у направленні на працевлаштування, відмовилась від проходження працевлаштування за сімейними обставинами (а.с.12).

Наказом директора Армянського міського центру зайнятості від 08.05.2012 № 4 "Про повернення коштів, витрачених на професійну перепідготовку" наказано організувати роботу з повернення коштів сумою 682,05 грн., витрачених на професійне навчання ОСОБА_1 за період з 20.03.2012 по 26.04.2012, виплачених відповідно до довідки-рахунку.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір стипендії за період професійного навчання, призначеної застрахованій особі без врахування трудового стажу, складає 682,05 грн.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, за приписами частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Статтею 39 зазначеного Закону передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, письмових заперечень щодо поданого позову суду не надав.

Дослідивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи, що надійшли до суду, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність підстав для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

З огляду на викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, наданих сторонами доказів, матеріалів справи, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрати підтверджено належним чином, ґрунтуються на положеннях Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" "Про зайнятість населення", тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, на користь Армянського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Армянськ матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації сумою 682 (шістсот вісімдесят два) гривень 05 копійок, що підлягають зарахуванню на р/р 37178001000458, відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 20742264, отримувач: Армянський міський центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис О.В. Папуша