Постанова

від 28.02.2013 по справі 922/096/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 922/096/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І. , суддя Гетьман Р.А. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора - Фізичної особи-підриємця Орача В.В. (вх. № 563Х/2-8 від 13.02.13) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.13 р. у справі № 922/096/13

за позовом Фізичної осроби-підприємця Орача В'ячеслава Володимировича, м. Харків

до Приватної фірми "Барс", м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

08.01.2013 р. кредитор - Фізична особа - підприємець Орач В'ячеслав Володимирович звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника - Приватної фірми "Барс" (ідентифікаційний код 31344373) в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з тих підстав, що боржник має безспірну заборгованість перед кредитором та відсутній за місцезнаходженням.

Свої вимоги щодо порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор обґрунтовував посиланням на той факт, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.12.2012 р. місцезнаходженням боржника є адреса: 61145, м. Харків, вул. Шатилова дача, б. 4, к. 703.

Крім того, заявник зазначав, що листом від 25.12.2012 р. ТОВ "Нертус Вудс" повідомило про те, що нежитлове приміщення за вказаною адресою є власністю ТОВ "Нертус Вудс", будь - яких орендаторів в приміщенні не існує, отже, вказані обставини, на думку ініціюючого кредитора, є підставою для визнання боржника відсутнім в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.01.2013 р. (суддя Савченко А.А.) припинено провадження у справі №922/096/13 про визнання Приватної фірми "Барс" банкрутом. Скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2013 р.

Ухвала мотивована тим, що ініціюючим кредитором на час звернення до суду не надано належних та вичерпних доказів про наявність ознак відсутнього боржника, передбачених ч.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Фізична особа-підприємець Орач В'ячеслав Володимирович з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2013 р. у справі №922/096/13-г про припинення провадження у даній справі та скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2013 р., та "направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що оскільки на момент порушення господарським судом справи про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою були відсутні обставини, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, та, відповідно, відсутні підстави для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а в такому випадку заява повинна була бути повернута заявникові згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, разом з тим, місцевий господарський суд порушив провадження у справі про банкрутство, призначив до розгляду та припинив провадження з посиланням на п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, не зазначивши при цьому - в чому саме полягає відсутність предмету спору.

Також скаржник зазначає, що на підтвердження відсутності боржника (його керівних органів) він на свій запит надав відповідь ТОВ "Нертус Вудс" від 25.12.2012 р., в якому повідомляється, що за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.12.2012 р. адресою боржник не знаходиться.

Стосовно відсутності доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність боржника заявник пояснив, що згідно зі ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в даному реєстрі, вносяться особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи шляхом подання державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

Крім того, кредитор вказує, що до суду першої інстанції він надавав оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника, в якому зазначено, що статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.

Таким чином, заявник скарги вважає, що відсутність доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про відсутність боржника не може спростовувати того, що боржник або його керівні органи боржника - юридичної особи фактично відсутні за її місцезнаходженням.

Скаржник також зазначає, що наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для винесення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством такої юридичної особи.

Отже, на думку заявника скарги, висновок місцевого господарського суду щодо неможливості визнання боржника банкрутом в зв'язку з відсутністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням припинення провадження є помилковим.

Розпорядженням в. о. голови Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 р. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Камишева Л.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.2013 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Орача В'ячеслава Володимировича прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.02.2013 р.

Боржник відзив на апеляційну скаргу не надав.

В судове засідання суду апеляційної інстанції кредитор та боржник своїх представників не направили, жодних клопотань (з приводу відкладення розгляду справи та інше) не надали, повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень на день розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Забезпечення участі сторін та інших учасників у судовому процесі покладається на господарський суд, який відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Аналогічний порядок повідомлення сторін та інших учасників судового процесу під час здійснення апеляційного та касаційного провадження у справі (ст. ст. 98, 1114 ГПК України).

Відповідно до пункту 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України №75 від 10.12.2002, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення; повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи; факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Пунктом 3.5.1.1 Інструкції передбачено, що перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі.

Сторонам справи та у відповідних випадках - іншим учасникам процесу, установам, організаціям, надсилається решта належним чином завірених примірників процесуальних документів. На звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Перевіркою матеріалів справи (а. с. 40-41) встановлено, що копії ухвали про порушення апеляційного провадження у справі і призначення її до розгляду від 15.02.2013 р. в той же день були надіслані сторонам у справі - кредитору та боржнику, відмітки на процесуальному документі (ухвалі суду від 15.02.2013 р.) оформлені відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів сторонам судового процесу.

Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань станом на призначений для розгляду даної справи час, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою; те, що нові докази або вимоги у сторін відсутні, правову позицію кредитора викладено в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу кредитора за відсутності представників сторін за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник - Приватна фірма "Барс" зареєстрований як юридична особа 21.03.2001 р. виконавчим комітетом районної ради за №10004652226, місцезнаходженням боржника є адреса: 61103, Харківська область, м. Харків, вул. Шатилова дача, б. 4, кв. 703, ідентифікаційний код 31344373.

В якості підтвердження наявності підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом ініціюючий кредитор зазначав, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.12.2012 р. боржник знаходиться на обліку в ЄДРПОУ, місцезнаходженням боржника є адреса: 61145, м. Харків, вул. Шатилова дача, б. 4, к. 703.

Також інінціюючий кредитор вказував на те, що згідно з листом від 25.12.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нертус Вудс" нежитлове приміщення за вказаною адресою належить на праві приватної власності ОВ "Нертус Вудс", ПФ "Барс" за вказаною адресою не знаходиться, чинних договорів оренди з вказаним товариством у власника приміщення немає (а. с. 15).

Разом з тим, судом першої інстанції в ухвалі зазначено, що ініціюючим кредитором не надано вичерпних доказів на підтвердження відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

З врахування викладеного та посиланням на ст. ст. 5, 8, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 49.18.2 ст. 49, п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України, ст. 4-1, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд зробив висновок про те, що оскільки на момент порушення господарським судом справи про банкрутство відсутнього боржника за спрощеною процедурою були відсутні обставини, які є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, то, відповідно, відсутні підстави для визнання боржника банкрутом в порядку ст.52 Закону.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розділ УІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

Стаття 52 вказаних Закону та його розділу встановлює особливості банкрутства відсутнього боржника і є спеціальною нормою, яка регулює порядок розгляду справ про банкрутство саме відсутніх боржників.

Відповідно до п. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. із змінами та доповненнями, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до цього Закону державну реєстрацію юридичних осіб здійснює державний реєстратор (ст. 6).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що державний реєстратор проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб -підприємців, проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та підприємців.

Відповідно до вимог ч. 4. ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Стаття 19 вказаного Закону визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, які здійснюються держреєстратором.

За змістом ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Положеннями ч.1 ст. 18 зазначеного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, ч. 3 ст. 18 цього Закону встановлює, що у випадку, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як вбачається з наданого ініціюючим кредитором витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, керівником юридичної особи є Горелов Артем Вікторович.

Із заяви та доданих документів не вбачається, що кредитор встановлював фактичне місцезнаходження керівника боржника, до заяви не додано доказів відсутності керівника за його місцезнаходженням. Проте, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, керівник боржника знаходиться за адресою: 61124, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 180, корпус 2, кв. 25 (а. с. 8).

Отже, як встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, ініціюючим кредитором не надано вичерпних доказів на підтвердження відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи, що кредитором не надано суду належних доказів відсутності боржника, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про відсутність юридичної особи, не доведено, що керівник боржника не проживає, чи не знаходиться за вказаною в матеріалах справи адресою, не надано інших доказів, які свідчать про відсутність боржника, оскільки ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює особливості банкрутства саме відсутнього боржника, а не неплатоспроможного боржника, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю, та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, в зв'язку з чим апеляційна скарга ініціюючого кредитора не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а ухвала господарського суду Харківської області від 24.01.2013 р. відповідає вимогам ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , тому має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст.103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу кредитора - Фізичної особи-підприємця Орача В'ячеслава Володимировича, м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24.01.2013 року у справі № 922/096/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 01.03.2013 р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Камишева Л.М.