Рішення

від 01.03.2013 по справі 2-3664/11/0121

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-3664/11/0121

2/119/3/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Бистрякової Д.С.,

при секретарі - Аніщенко О.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на частку майна,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4, уточнивши позовні вимоги (а.с. 123), звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частки зазначеного домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0528 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0111646000:01:002:0814, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, про стягнення частини вартості будівельних матеріалів, обладнання та меблів у розмірі 225000,00 грн..

Вимоги мотивовані тим, що позивачка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 27 лютого 1988 року по 05 січня 2011 рік. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.09.1997 року державним нотаріусам другої Феодосійської державної нотаріальної контори, реєстр ; 1823, відповідач отримав разом із своєю сестрою у спадок у рівних долях домоволодіння АДРЕСА_1, яке складалося із: жилого будинку літ «А», жилою площею 25,9 кв.м., прибудови літ «а», тамбуру літ «а1», літній кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», «Д», «Е», вбиральні літ. «у», басейну № 1, огорожі № 2, брами № 3. За період сумісного життя подружжя спільно за спільни кошті побудували на місце кухні літ «Б» жилої будинок, загальною площею 98,2 кв.м., який було прийнято в експлуатацію на підставі рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради, м. Феодосії № 23 від 28.01.2005 року. На підставі рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради,м. Феодосії № 249 від. 29.06.2005 року домоволодіння АДРЕСА_1 було розділено на два самостійних домоволодіння з різними адресами. Так домоволодінню, оформленому на ім'я відповідача, було присвоєно адресу: АДРЕСА_1. В подальшому сторони, як подружжя, побудували двоповерхову літню кухню та великий господарський блок, яки до теперішнього час не прийнято в експлуатацію. Приблизна вартість будівельних матеріалів складає 400000,00 грн.. Вартість меблі та обладнання, яки залишилися у відповідача, складає приблизно 50000,00 грн.. Під час шлюбу, а саме на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Приморської селищної ради № 21 від 06.05.2006 року, відповідач приватизував земельну ділянку під спірним домоволодінням, площею 0,0528 га. Спірне домоволодіння за час шлюбу було значно збільшилося, внаслідок чого виник новий об'єкт нерухомо мого майна, а тому позивачка, яка приймала участь у будівництві власними зусиллями та коштами, має право на 1\2 частку даного домоволодіння. У випадки визнання права на частку спірного домоволодіння, вона має право на відповідну, а саме 1\2 частку земельної ділянки, на який воно розташовано. Згоди про добровільний розподіл майна між позивачем та відповідачем не досягнуто, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 01.03.2013 року позовні вимоги про стягнення частини вартості будівельних матеріалів, меблів та обладнання залишено без розгляду.

Представник позивача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, що зазначені в позові, надав пояснення відповідні змісту позовної заяви.

У судовому засіданні відповідач та його представник, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги визнали частково, а саме відповідач визнав, що домоволодіння АДРЕСА_1 є спільної сумісною власністю подружжя, але не згоден, що позивачка має право на 1\2 частку спірного домоволодіння, оскільки необхідно враховувати, що частка домоволодіння, яке є на теперішній час, складає частина домоволодіння, яку він отримав у спадщину. Крім того, його участь у будівництві, внаслідок якого виник новий об'єкт нерухомого майна, біль ніж участь позивачки, а тому позивачка має право отримати у власність частку спірного домоволодіння, але у меншому розмірі. Позивачка не має право на частку земельної ділянки, оскільки він отримав у власність земельну ділянку у порядку приватизації, а тому вона не може бути спільної сумісною власністю подружжя.

Представник третьої особи - КП ФМБРТІ до суду не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 27 лютого 1988 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 27 лютого 1988 року (а.с. 6). Шлюб між сторонами розірвано 05 січня 2011 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_2 від 05.01.2011 року (а.с. 7). ОСОБА_4. змінила прізвище «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» після одруження з ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 від 15.02.2011 року (а.с. 8). 17 вересня 1997 року ОСОБА_1 разом із ОСОБА_7 отримав спадок, який складався з: жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1050 кв.м., який складається з: жилого будинку «А», жилою площею 25,9 кв.м., прибудови «а», тамбуру «а1», літньої кухні «Б», сараїв «В», «Г», «Д», «Е», уборної «у», басейну № 1, огорожі № 1, огорожі № 2, воріт № 3, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 17.09.1997 року, виданого державним нотаріусом Другої Феодосійської державної нотаріальної контори Топонарь І.В., зареєстровано у реєстрі за № 1823 (а.с. 13). Рішенням виконавчого комітету Приморської селищної ради, м. Феодосії від 29.07.2005 року № 249 розділено домоволодіння АДРЕСА_1 на два самостійних відповідно до технічного висновку ФМБРТІ (а.с. 10). Після розділу спірного домоволодіння, домоволодінню, належному ОСОБА_1, яке складалося з: жилого будинку літ. «А», мансарди над літ. «А», тамбура літ. «а» з козирком загальною площею 98,2 кв.м., у т.ч. жилої 42,1 кв.м. сарай літ. «В», навіс літ. «в1», сарай літ. «Д», сарай літ «Ж», душ літ «Л», сарай літ «Е», басейн літ «К», басейн № 1, огорожі № 2, огорожі № 3, привласнено адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 10). 23 вересня 2005 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на будинок АДРЕСА_1, загальною площею 98,2 кв.м. житлової площею 42,1 кв.м., який складається з: житлового будинку літ. «А», мансарди над літ. «А», тамбура літ. «а» з козирком загальною площею 98,2 кв.м., у т.ч. жилої 42,1 кв.м. сарай літ. «В», навіс літ. «в1», сарай літ. «Д», сарай літ «Ж», душ літ «Л», сарай літ «Е», басейн літ «К», басейн № 1, огорожі № 2, брама № 3 (а.с. 46, 47).

20 травня 2008 року ОСОБА_1 отримав Державний акт Серія ЯЕ № 065460 на право власності на земельну ділянку площею 0,0528 га за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1, який виданий на підставі рішення 3 сесії 5 скликання Приморської селищної ради від 06.05.2006 року № 21 «Про безоплатну передачі у приватну власність земельних ділянок» (а.с. 9, 50).

Відповідно до ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнано за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно вимог ст.ст. 69, 70, 71 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до ч.2,3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, враховуюче визнання позову відповідачем в частині того, що спірне домоволодіння є спільною сумісною власність подружжя, суд дійшов до висновку про те, що спірне домоволодіння, яке було отримана відповідачем в порядку спадкування, істотно збільшилося у своїй вартості, внаслідок чого, у період шлюбу отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 23.09.2005 року, а тому домоволодіння АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю сторін.

Враховуюче те, що відповідачем не доведено підстав з яких суд може відступити від засади рівності часток подружжя, суд не приймає до уваги вимогу відповідача про необхідність збільшення його частки у спірному домоволодінні. З огляду на наведене суд вважає, що частки сторін у спірному домоволодінні є рівними, а тому позовні вимоги про визнання права власності на 1\2 частку домоволодіння АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що відповідно до положень ст. ст. 81, 116 ЗК України (в редакції яка діяла на час виникнення спірних відносин) окрема земельна ділянка одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації,є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться ні про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це права у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК України.

Враховуюче наведене, те що судом визнано за позивачкою право власності на 1\2 частку спірного домоволодіння, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог про визнання за позивачкою права власності на 1\2 ідеальну частку земельної ділянки, площею 0,0528 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0111646000:01:002:0814, розташовану за адресою: АР Крим, АДРЕСА_1

Розподіл судових витрат необхідно провести відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Судовому засіданні 01.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст рішення виконано 05.03.2013 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 377 ЦК України, ст. 60, 61, 62, 68, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 81, 116, 120 Земельного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати домоволодіння АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\2 ідеальну частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 ідеальну частку земельної ділянки, площею 0,0528 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0111646000:01:002:0814, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\2 ідеальну частку земельної ділянки, площею 0,0528 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0111646000:01:002:0814, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4 судовий збір у суми 1000,00 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення у суми 120,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135) судовий збір в сумі 2441,00 грн..

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст.294 ЦПК України. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з отримання копії цього рішення.

Суддя