Постанова

від 06.03.2013 по справі 810/777/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 06 березня 2013 року           № 810/777/13-а   Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді                          Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю «Пальміна Стар» пронакладення арешту на  кошти,                                                                  ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (надалі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміна Стар» (надалі - відповідач) про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на банківських рахунках, у межах податкового боргу у розмірі 7310,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, у звязку із чим за підприємством рахується заборгованість у розмірі 7310,00 грн. Оскільки борг позивачем самостійно не погашено і в нього відсутнє майно для погашення такого боргу,  податковий орган звернувся до суду з даним позовом. Позивач у судове засідання 06.03.2013 не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності. Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань  про розгляд справи за його відсутності не надсилав.  У судове засідання  не з'явися, причини неявки суду не повідомив.   Ухвала суду надсилалась відповідачеві за адресою, яка зазначена у витязі з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.9), а саме: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 13А. Однак, до суду повернувся конверт, направлений на адресу відповідача, з довідкою поштового відділення – «за нерозшуком». Відповідно до норм частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача  у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке. Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Вишгородською державною адміністрацією Київської області 14.09.2007 та  перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 17.09.2007 за № 1285-ТОВ (а.с.12).             З наявних у справі доказів вбачається, що станом на час подання позову  у                                 товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміна Стар» існує податковий борг  зі сплати  податку на додану вартість у розмірі 7310,00 грн. Борг виник у таких сумах і з таких підстав: 170,00 грн. – заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.03.2011 №0001751502 (а.с.17); 2040,00 грн. – заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0003171502 (а.с.21); 5100,00 грн. – заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на додану вартість, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.11.2011 №0008381502 (а.с.24).           У зв'язку з наявністю податкового боргу позивачем направлено відповідачеві податкову вимогу № 474 від 18.04.2011 та рішення про опис майна у податкову заставу № 308 від 18.04.2011.           Судом встановлено, що вищевказані документи направлялися на юридичну адресу відповідача, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Проте, зазначені документи відповідачем не отримано, а на адресу податкового органу поверталися конверти з відміткою поштового відділення про причини повернення: «за нерозшуком».           При цьому позивачем зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З метою  виявлення майна боржника, податковим органом надсилалися запити до Вишгородського бюро технічної інвентаризації від 26.08.2011 №5531/10/24-040 (а.с.30), до Вишгородського РЕВ УДАІ ГУМВС України в Київській області від 26.08.2011 №3063/9/24-040 (а.с.32) та до Управління Держкомзему у Вишгородському районі від 26.08.2011 №3009/9/24-040 (а.с.35).           У відповідь на запити податкового органу  вищевказаними органами повідомлено про відсутність у ТОВ «Пальміна Стар» об'єктів нерухомого майна, транспортних засобів та земельних ділянок.           З огляду на наявність вищевикладених обставин, Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулась у порядку позовного провадження, з позовом про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на банківських рахунках, у межах податкового боргу у розмірі 7310,00 грн. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів  регулюються Податковим кодексом України. Відповідно  пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. За нормами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків визначається, як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Так, станом на час розгляду судової справи та винесення рішення, суду не надано жодних доказів оскарження відповідачем в адміністративному чи судовому порядку податкових повідомлень-рішень,  а отже, податкове зобов'язання відповідача у розмірі 7310,00 грн.  є узгодженим. Згідно пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені                 цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України). Пунктом 59.5 зазначеної статті, передбачено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.   Як то встановлено судом, на адресу відповідача надіслано податкову вимогу, проте податковий борг відповідачем самостійно не погашено. Відповідно до пункту 41.1 та пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. При цьому, згідно  пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Права органів державної податкової служби визначені у статті 20 Податкового кодексу України. Так, згідно підпункту 20.1.117 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Зазначені підстави можуть застосовуватись як окремо одна від одної, так і у їх сукупності. На підставі наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміна Стар»  відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашено наявний податковий борг. За приписами пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. В той же час, абзацом другим підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду надано не було. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу до бюджету у розмірі 7310,00 грн. відповідачем у встановлені законодавством   строки не сплачено; наявність у нього вказаного боргу підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи,  доказів погашення відповідачем зазначеного боргу на день винесення рішення не надано, а також ураховуючи те, що у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашено наявний податковий борг, а арешт коштів є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, суд дійшов  висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.  Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд п о с т а н о в и в: Адміністративний позов задовольнити. Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пальміна Стар» (код ЄДРПОУ 35433105, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 13А), що знаходяться на розрахунковому рахунку 2600430005901, МФО 380429 в КФ ПАТ «ЄКБ», у межах суми податкового боргу у розмірі 7310 (сім тисяч триста десять) грн. 00 коп., до повного погашення заборгованості.    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Колеснікова І.С.