Постанова

від 13.02.2013 по справі 2а-1670/7921/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7921/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н.А.,

за участю:

представників позивача - Остапенко І.О., ОСОБА_8.,

представника відповідача - Нефьодов І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Луксор-плюс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2012 року Приватне підприємство "Луксор-плюс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області № П-39-12-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що перевірку проведено з порушенням Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року, зокрема, підприємство не було повідомлено про її проведення, до її проведення не залучалось, акту перевірки та припису не отримувало, будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція системи теплопостачання учбового корпусу, спального корпусу, майстерень та спортзалу, а також добудова блоку санвузлів до учбового корпусу" в с. Михайлівка, вул. Жовтнева, 68, Диканського району, Полтавської області не виконувало з середини вересня поточного року, крім того журнал робіт пронумерований, прошнурований та в ньому містяться зауваження осіб, що контролюють виконання та безпеку робіт, що не відповідає оскаржуваній постанові.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на правомірність винесення оскаржуваної постанови, у письмових поясненнях зазначив, що Інспекція ДАБК у Полтавській області діяла в порядок та у спосіб встановлений законодавством, тому підстав для задоволення позову немає, у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

11 жовтня 2012 на підставі направлення № 1067 від 02.10.2012 року, головним державним інспектором північного інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Полтавській області (надалі - Інспекція ДАБК) відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 533, у присутності представника замовника - директора Михайлівської загальноосвітньої школи - інтернату Оніпко Федора Федоровича проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат на об'єкті будівництва "Реконструкція системи теплопостачання учбового корпусу, спального корпусу, майстерень та спортзалу, а також добудова блоку санвузлів до учбового корпусу" в с. Михайлівка, вул. Жовтнева, 68, Диканського району, Полтавської області.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11 жовтня 2012 року, в якому зафіксовано порушення: на час перевірки будівельно - монтажні роботи ведуться по добудові блоку санвузлів до учбового корпусу. Не встановлено паспорт будівництва та не проведено влаштування огорожі будівельного майданчика; загальний журнал робіт не пронумерований, не прошнурований і не скріплений печаткою будівельної організації, яка його видавала. У таблиці 6 відсутні зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також уповноважених представників проектної організації або її авторського нагляду; в актах на приховані роботи відсутній підпис авторського нагляду та не заповнено строку 2; не представлено журнал авторського нагляду; під час проектування не було враховано вимоги ДБН В.2.2.-14:2006.

З метою усунення виявлених перевіркою порушень Інспекцією ДАБК приватному підприємству "Луксор - плюс" видано Припис від 17.10.2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 175, яким від підприємства вимагається в термін до 15.11.2012 року провести влаштування огорожі будівельного майданчика та встановити паспорт об`єкта; в термін до 15.11.2012 надати для перевірки загальний журнал робіт та акти на приховані роботи; забезпечити явку осіб, винних у допущених правопорушеннях для притягнення їх до адмінвідповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової перевірки складено Протокол № П-571-12 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15 листопада 2012 року, а також прийнято Постанову № П-39-12-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2012 року, яким приватне підприємство «Люксор-Плюс» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 20124 (двадцять тисяч сто двадцять чотири) гривень.

Позивач не погодився із зазначеною постановою та оскаржив її до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови № П-39-12-Ю від 29 листопада 2012 суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

За приписами статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Постанови інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури або до суду.

Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. №244.

Згідно із пунктом 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник Держархбудінспекції та його заступники, керівники територіальних органів Держархбудінспекції та їх заступники. Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок) визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно - будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV - V категорії складності.

За приписами пункту 9 зазначеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до пункту 12 Порядку посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Нормами пункту 13 Порядку встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Отже нормі закріпленій в пункті 9 Порядку про здійснення архітектурно-будівельного контролю у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, кореспондують встановлені нормою пункту 13 цього ж Порядку права суб'єкта містобудування щодо якого здійснюється такий контроль.

Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечувалось представником відповідача, перевірка об`єкта будівництва «Реконструкція системи теплопостачання учбового корпусу, спального корпусу, майстерень та спортзалу, а також добудова блоку санвузлів до учбового корпусу" в с. Михайлівка, вул. Жовтнева, 68, Диканського району, Полтавської області» проводилася в присутності представника замовника - директора Михайлівської загальноосвітньої школи - інтернату Оніпко Ф.Ф. Повідомлення про проведення перевірки від 26 вересня 2012 року також адресувалося тільки керівнику Михайлівської загальноосвітньої школи - інтернат с. Михайлівка, Диканського району.

За таких обставин, суб'єктом містобудування щодо якого здійснювався архітектурно-будівельний контроль є замовник об'єкта будівництва «Реконструкція системи теплопостачання учбового корпусу, спального корпусу, майстерень та спортзалу, а також добудова блоку санвузлів до учбового корпусу" в с. Михайлівка, вул. Жовтнева, 68, Диканського району, Полтавської області», - Михайлівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат, що прямо слідує зі змісту Акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11 жовтня 2012 року, а не приватного підприємства «Люксор-Плюс».

При цьому всупереч вимогам пункту 9 Порядку, представник суб`єкт містобудування - підрядник ПП «Луксор - Плюс» про перевірку не повідомлявся та для участі у її проведенні не викликався, що мало наслідком проведення архітектурно-будівельного контролю за відсутності суб'єкта містобудування або його представників, який будує або збудував об'єкт будівництва.

Надаючи оцінку твердженням представника відповідача стосовно тієї обставини, що Порядком не передбачено обов`язку архітектурно-будівельної інспекції повідомляти підрядника, суд не погоджується із ними, оскільки неповідомлення особи, що здійснювала будівництво про проведення перевірки має наслідком позбавлення його прав, передбачених пунктом 13 Порядку, а суб'єктом містобудівної діяльності щодо якого здійснювався архітектурно-будівельний контроль і який приймав участь у його проведенні був замовник будівництва: Михайлівська загальноосвітня школа-інтернат.

Згідно із пунктами 16, 18 Порядку за результатами державного архітектурно- будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль.

Пунктом 19 Порядку визначено, що один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудуванню, щодо якого здійснюється державний архітектурно - будівельний контроль.

Разом з цим, з залученої представником відповідача до матеріалів справи копії Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 11 жовтня 2012 року вбачається, що примірник Акту отриманий тільки замовником будівництва, а графа «Примірник акта надіслано поштою» не містить відповідної позначки про надіслання примірника акту, у тому числі, приватному підприємству «Люксор-Плюс», який до того ж не брав участі у проведенні перевірки.

На підтвердження ознайомлення ПП «Луксор - Плюс» з приписом № 175 від 17.10.2012 року представником відповідача надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання рекомендованої кореспонденції уповноваженою особою, яка зробила відмітку "Осінній".

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ПП "Луксор - Плюс" ОСОБА_8 пояснив суду, що ні повідомлення про перевірку, ні акту перевірки, ні протоколу, ні припису не отримував. Підпис у повідомленні не його, він так ніколи не підписується, що підтверджується документами з його підписом, які містяться в матеріалах справи. В січні 2013 року до нього звертались працівники пошти та пропонували підписати договір за минулий рік, але він відмовився. Крім того, директор пояснив, що загальний журнал робіт насправді пронумерований, акти про приховані роботи містять необхідні реквізити. Також свідок пояснив, що роботи на перевіряємому об`єкті ним було закінчено ще до початку навчального року, у серпні 2012 року. Яка документація надавалася директором школи на перевірку йому невідомо.

Також у відповіді Полтавської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 24.01.2013 року № 32, яка перебуває в матеріалах справи, зазначено що поштова кореспонденція отримана уповноваженою особою на отримання поштових відправлень ОСОБА_6 Проте суд зазначає, що позивач має інше ім'я та по батькові, ніж те, що зазначено у відповіді.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що викладене не спростовує тих обставин, що позивач та його представник про перевірку не повідомлялись, для участі у проведенні перевірки не запрошувались, перевірка проведена без участі позивача або його представника, акт перевірки позивачу не надсилався, перевірка проводилась відносно іншого суб'єкта містобудування: Михайлівської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернату.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 6 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 2.2.3. пункту 2.2. ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 6 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про категорію складності об'єкта будівництва, замовника та підрядників розміщуються на відповідному стенді, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Згідно із підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва" до внутрішньо майданчикових підготовчих робіт відноситься у тому числі й влаштування необхідних огорож будівельного майданчика.

При цьому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ДБН А.3.1-5-2009 не визначено особу, яка повинна розмістити інформацію зазначену у пункті 6 статті 34 цього Закону та здійснити спорудження огорожі.

Також суд зазначає, що на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, його представником залучені до матеріалів справи календарний план виконання робіт, акти приймання будівельних робіт № 1 та № 2 за серпень 2012 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, рахунок - фактура № 2 від 17.09.2012 року, що підтверджують закінчення робіт на об`єкті у серпні 2012 року.

Отже на час проведення відповідачем перевірки будівельні роботи приватним підприємством «Люксор-Плюс» взагалі не виконувались та були закінчені. Отже, з огляду на викладені обставини, на момент перевірки об'єкта "Реконструкція системи теплопостачання учбового корпусу, спального корпусу, майстерень та спортзалу, а також добудова блоку санвузлів до учбового корпусу" представник підприємства позивача був відсутній на об'єкті, в тому числі під час проведення перевірки, і, відповідно, не міг контролювати наявність на об'єкті документації, паспорта будівництва та огорожі будівельного майданчика .

Також позивачем залучені до матеріалів справи акти на закриття прихованих робіт та загальний журнал робіт, який містить відмітку "Прошнуровано, пронумеровано та скріплено печаткою 11 сторінок".

При наданні оцінки твердженням відповідача про допущені позивачем при оформленні актів на закриття прихованих робіт та загального журналу робіт порушення, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» технічний нагляд - здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Приписами статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

Механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) визначений Порядком здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903 (надалі - Порядок).

Згідно із пунктом 2 Порядку, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

При цьому, як це визначено пунктом 3 Порядку генеральний проектувальник: залучає у разі необхідності для здійснення авторського нагляду субпідрядні проектні організації, які брали участь у розробленні окремих розділів проектної документації об'єкта архітектури; здійснює відповідно до договору про розроблення проекту об'єкта архітектури авторський нагляд за підготовкою робочої документації або окремих її розділів у тому разі, коли така документація розробляється іншим суб'єктом архітектурної діяльності; утворює групу авторського нагляду з числа розробників проекту або уповноважених осіб, на яку покладається здійснення авторського нагляду. До здійснення авторського нагляду за виконанням окремих видів будівельних робіт можуть залучатися представники проектних організацій, які не брали участі у проектуванні. Склад групи авторського нагляду затверджується генеральним проектувальником на весь період будівництва. Інформація про склад зазначеної групи надсилається замовнику.

За змістом норми пункту 4 Порядку відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.

Пунктом 5 Порядку визначено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника. Представник групи авторського нагляду під час відвідування об'єкта архітектури вносить в обидва, примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.

Механізм здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств визначений Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903.

Нормою пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури прямо встановлено, що технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта.

З огляду на викладене саме замовник (забудовник), а не підрядник, забезпечує технічний нагляд протягом усього періоду будівництва, а авторський нагляд здійснюється автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником).

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25 грудня 2009 року затверджені з наданням чинності з 01 січня 2012 року ДБН А.3.1-5-2009 "Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва", розроблені Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва.

Згідно з абзацом 4 пункту 9.8.1. ДБН А.3.1-5-2009, приймання робіт здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду.

При цьому положеннями підпунктів 9.11.1. та 9.11.2. пункту 9.11 ДБН А.3.1-5-2009 визначено, що авторський нагляд здійснює генеральний проектувальник та залучені ним у разі необхідності спеціалізовані субпідрядні проектні організації відповідно до «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», ДБН А. 2.2. - 4 та договору із замовником; а технічний нагляд забезпечує замовник згідно з «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури»

Відповідно до додатків «В» та «К» до ДБН А.3.1-5-2009, якими затверджені форми Загального журналу робіт та Акту на закриття прихованих робіт, такі форми є рекомендованими.

З огляду на викладене щодо твердження відповідача про допущення підрядником порушень, що полягають, у тому числі, у відсутності в таблиці 6 Загального журналу робіт зауважень осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також уповноважених представників проектної організації або її авторського нагляду, суд зазначає, що наведені акти законодавства не передбачають внесення до таблиці 6 Загального журналу робіт зауважень підрядником за осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також уповноважених представників проектної організації або її авторського нагляду, а також на внесення зауважень у разі їх відсутності.

Щодо твердження відповідача про відсутність в актах на приховані роботи підпису авторського нагляду та не заповнення строки 2, суд зазначає наступне.

Як викладено вище згідно з додатком «К» до ДБН А.3.1-5-2009, форма Акту на закриття прихованих робіт є рекомендованою.

Також і з наданих та оглянутих в судовому засіданні оригіналів Актів на закриття прихованих робіт, копії яких залучені до матеріалів справи, вбачається, що в них графа 2 заповнена та наявні підписи представника проектної організації.

При цьому залучена представником відповідача до матеріалів справи копія одного з Актів на закриття прихованих робіт за серпень 2012 року, який не містить підпису представника проектної організації, та в якому графа 2 не заповнена, не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження або спростування обставин наявності інших екземплярів цього саме Акту, які є підписаними та заповненими представниками будівельно-монтажної організації, технічного нагляду та проектної організації. До того ж як слідує зі змісту цього Акту, він складався про закриття прихованих робіт комісією у складі також і представника проектної організації ОСОБА_7 Також суд зауважує, що залучена до матеріалів справи представником копія Акту на закриття прихованих робіт не посвідчена у встановленому порядку ані замовником, ані підрядником. Інших Актів (їх копій) на закриття прихованих робіт, складених з порушеннями чинного законодавства представником відповідача суду не було надано.

Відповідно до частини 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Отже, з огляду на порушення допущені під час проведення перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція системи теплопостачання учбового корпусу, спального корпусу, майстерень та спортзалу, а також добудова блоку санвузлів до учбового корпусу" в с. Михайлівка, вул. Жовтнева, 68, Диканського району, Полтавської області», докази отримані під час її проведення є неспроможними.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 9.8.1. ДБН А.3.1-5-2009, перелік видів робіт на конкретному об'єкті будівництва, для яких необхідне складання актів на закриття прихованих робіт, згідно з ДБН А.2.2.-3. наводиться у робочій документації на будівництво.

При цьому з акту перевірки не вбачається, що відповідачем встановлювався зв'язок між обов'язками підрядника по складанню актів на закриття прихованих робіт з вимогами робочої документації на будівництво в частині визначення переліку видів робіт на конкретному об'єкті будівництва, для яких необхідне складання актів на закриття прихованих робіт.

За таких обставин Постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області № П-39-12-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2012 року є протиправною, отже підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови покладено на відповідача.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятої ним Постанови № П-39-12-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2012 року

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративнй позов Приватного підприємства "Луксор - плюс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області № П-39-12-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Луксор - плюс" (код ЄДРПОУ 36514970) витрати зі сплати судового збору в розмірі 201 (двісті одна) гривня 24 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький