Рішення

від 28.02.2013 по справі 16/5005/11449/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.13р. Справа № 16/5005/11449/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ять континентів ЛТД", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнфорд", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 39 647 грн. 12 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Головатюк І.В. - представник, дов. від 23.01.2013р. №23/01-01 (був присутній у судових засіданнях 29.01.2013р. та 14.02.2013р.);

від відповідача: не з'явився про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 46 989 грн. 57 коп., що складає: 33 586 грн. 16 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції за товар, поставлений відповідно до умов договору від 21.12.2010р. №450681-КР, 1 559 грн. 67 коп. - 3% річних, 7 891 грн. 62 коп. - пені та 3 952 грн. 12 коп. - відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надали, правом на направлення своїх представників на участь у судовому засіданні не скористались, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2010р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД", як постачальником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Рейнфорд", як покупцем, було укладено договір поставки №450681-КР (надалі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити товар у строки, обумовлені даним Договором, згідно замовлення покупця, що є невід'ємною частиною Договору (надалі - у Договорі Додаток №3 „Замовлення товару"), а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку №4 до даного Договору "Додаткові умови", що є невід'ємною частиною Договору (надалі - додаток №4 "Додаткові умови").

Згідно пункту 1.2 Договору поставки право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Асортимент та ціна товару узгоджуються в специфікації до договору; специфікація затверджується сторонами у встановленій формі (додаток №1 „Специфікації") і є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.1 Договору поставки).

Відповідно до пункту 7.1 Договору поставки загальна сума Договору складається з суми товару, отриманого за всіма накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки у період з 28.12.2010р. по 19.07.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 68 040 грн. 24 коп., що підтверджується матеріалів справи та не спростовано відповідачем.

Відповідно до пункту 7.2 Договору поставки покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку №4 до даного Договору „Додаткові умови".

Відповідно до пункту 6 Додатку №4 до Договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк оплати за отриманий товар вважається таким, що настав .

Як вбачається заборгованість відповідачем було погашено частково, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 33 586 грн. 16 коп., тобто фактично є неоплаченим товар, поставлений по видатковим накладним:

• від 23.02.2011р. №РН-279 на суму 5 445 грн. 60 коп. (неоплачений частково у сумі 4 824 грн. 56 коп.) зі строком платежу ;

• від 09.03.2011р. №РН-40 на суму 2 556 грн. 00 коп. зі строком платежу 08.04.2011р.;

• від 22.03.2011р. №РН-112 на суму 1 200 грн. 96 коп. зі строком платежу 21.04.2011р.;

• від 22.03.2011р. №РН-113 на суму 1 775 грн. 52 коп. зі строком платежу 21.04.2011р.;

• від 06.04.2011р. №РН-329 на суму 3 240 грн. 00 коп. зі строком платежу 06.05.2011р.;

• від 20.04.2011р. №РН-411 на суму 1 916 грн. 40 коп. зі строком платежу 20.05.2011р.;

• від 27.04.2011р. №РН-455 на суму 2 118 грн. 24 коп. зі строком платежу 27.05.2011р.;

• від 01.06.2011р. №РН-636 на суму 4 501 грн. 44 коп. зі строком платежу 01.07.2011р.;

• від 09.06.2011р. №РН-674 на суму 1 486 грн. 08 коп. зі строком платежу 09.07.2011р.;

• від 15.06.2011р. №РН-701 на суму 3 336 грн. 48 коп. зі строком платежу 15.07.2011р.;

• від 29.06.2011р. №РН-768 на суму 3 782 грн. 88 коп. зі строком платежу 29.07.2011р.;

• від 01.07.2011р. №РН-808 на суму 1 249 грн. 92 коп. зі строком платежу 31.07.2011р.;

• від 19.07.2011р. №РН-912 на суму 1 597 грн. 68 коп. зі строком платежу 18.08.2011р.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.9. Договору у випадку прострочки оплати товару постачальник стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплаченого у строк товару за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Таким чином, пеня з урахуванням положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України становить 1 615 грн. 22 коп. (з 06.08.2011р. по 18.02.2012р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно наданого розрахунку сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 33 586 грн. 16 коп. (з 06.08.2011р. по 20.02.2013р.), а річні після перерахунку - 1 555 грн. 22 коп. (з 06.08.2011р. по 20.02.2013р.).

Що стосується вимоги позивача про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 3 952 грн. 12 коп., то вона є необґрунтованою, виходячи з наступного:

- відповідно до положень частини 3 статті 692 Цивільного кодексу України, на які позивач посилається як на підставу вимоги сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, унормовано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами;

- також при нарахуванні відсотків за користування чужими грошовими коштами позивач посилається на:

• частину 3 статті 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та у порядку, визначених законом або договором;

• частину 6 статті 231 Господарського кодексу України, якою передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

• частину 4 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якою відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк;

- як вбачається умови Договору не містять положень щодо розміру відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, а частина 6 статті 231 Господарського кодексу України, яку позивач застосовує при нарахуванні відсотків, не визначає їх розміру, оскільки положеннями цієї правової норми визначається розмір штрафних санкцій, якими визнаються відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- тобто розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України не встановлено, а посилання позивача на вказану правову норму є помилковим, оскільки відсотки за користування чужими грошовими коштами не є штрафними санкціями.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Що стосується вимоги по покладенню на відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 4 000 грн. 00 коп., то суд вважає її безпідставною, виходячи з наступного:

- статтею 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесено, у тому числі, оплати послуг адвоката;

- як вбачається 03.01.2012р. між адвокатом Черненко Валентиною Володимирівною, як виконавцем, та позивачем, як замовником, було укладено угоду №03/01-12 про надання правової допомоги адвоката, відповідно до пункту 1.1 якої виконавець зобов'язується надати замовнику відповідно до угоди правову допомогу адвоката щодо захисту інтересів замовника у господарському суді Дніпропетровської області у зв'язку з вирішенням спору у судовому порядку між ТОВ „П'ять континентів ЛТД" та ТОВ „Рейнфорд" про стягнення з останнього заборгованості по договору поставки №450681-КР від 21 грудня 2010 року шляхом представництва у господарському суді Дніпропетровської області інтересів замовника, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги;

- проте, адвокат Черненко Валентина Володимирівна не приймала участі у судових засіданнях, що відбулися у господарському суді Дніпропетровської області по розгляду даної справи, та інтересів позивача у зв'язку з цим не представляла;

- до того ж позивачем не надано доказів в підтвердження того, що Черненко Валентина Володимирівна є адвокатом.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рейнфорд" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Сучкова, 2-А; ідентифікаційний код 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ять континентів ЛТД" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код 33497570) 33 586 грн. 16 коп. - боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 555 грн. 22 коп. - річних, 1615 грн. 22 коп. - пені та 1 609 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, „05„ березня 2013р.