ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2013 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/7232/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
при секретарі - Іванюк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах до Державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" про стягнення платежів, які підлягають капіталізації,
В С Т А Н О В И В:
15 листопада 2012 року Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" про стягнення платежів, які підлягають капіталізації у сумі 850951,83 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах як платник страхових внесків. Проте у зв'язку з тим, що підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві. Позивач звертався до Державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" з заявою про визнання грошових вимог на загальну суму 850951,83 грн. Відповідачем не визнано грошові вимоги щодо капіталізації платежів. Вважаючи відповідь на вимогу неправомірною, відділення Фонду звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача капіталізованих платежів у сумі 850951,83 грн.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу без участі представника управління /а.с. 58/.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 50/.
Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки та наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Державний заклад "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" зареєстровано як юридичну особу 02 грудня 1998 року, код ЄДРПОУ 02007957 та перебуває у стані припинення, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 15-17/ .
Державний заклад "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах як платник страхових внесків, що підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про взяття на облік від 13 січня 2009 року №48 /а.с. 54/.
На підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 №176-0 "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України" та наказу державного закладу "Полтавська обласна санітарно-епідеміологічна станція" від 02 жовтня 2012 року №116 розпочато процедуру ліквідації у тому числі державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція".
30 жовтня 2012 року позивачем направлено вимогу про стягнення коштів капіталізації за вих. №564 про визнання грошових вимог, а саме платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 850951,83 грн. у зв'язку з ліквідацією підприємства відповідача без правонаступника.
Листом від 08 листопада 2012 року №801 відповідач повідомив про незгоду із вимогою фонду /а.с. 12/ та оскаржив її до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" в особі: голови ліквідаційної комісії Шовкопляс Ольги Іванівни до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування вимоги про стягнення коштів капіталізації в сумі 850951,83 грн. відмовлено /а.с. 42-45/.
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Таким чином, у справі за позовом державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" в особі: голови ліквідаційної комісії Шовкопляс Ольги Іванівни до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування вимоги про стягнення коштів капіталізації в сумі 850951,83 грн. є судове рішення, яке набрало законної сили 15 січня 2013 року.
Оскільки, судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено обставини та надано правову оцінку вимозі Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах про стягнення коштів капіталізації в сумі 850951,83 грн., то такі обставини, у даному випадку, доказуванню не підлягають.
Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника не залежно від підстави такої ліквідації.
Відповідно до статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Згідно частини 7 абзацу 5 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженого постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року за N 1286/18581 стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за №867/14134 (далі -Інструкція).
Пунктом 5.9 Інструкції визначено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765.
Згідно пункту 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок в країні і їх віком на момент здійснення капіталізації.
Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.
Пунктом 4.17 Інструкції передбачено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації).
Отже чинним законодавством України передбачено, що підприємства у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.
З огляду на вищезазначене, у відповідача наявний обов'язок по оплаті платежів, які підлягають капіталізації у сумі 850951,83 грн.
На день розгляду справи відомості щодо сплати відповідачем коштів капіталізації у сумі 850951,83 грн. у суду відсутні.
Оскільки на день звернення Фонду з вказаними вимогами капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, підприємство відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру, то вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури, тому вони підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.
Таким чином, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 72, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах до Державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" про стягнення платежів, які підлягають капіталізації задовольнити.
Стягнути з Державного закладу "Гребінківська районна санітарно-епідеміологічна станція" (код ЄДРПОУ 02007957, місцезнаходження: вул. 50 років Жовтня, 16, м. Гребінка, Полтавська область) на користь Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському та Пирятинському районах платежі, які підлягають капіталізації у сумі 850951,83 грн. /вісімсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна гривня вісімдесят три копійки/.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2013 року.
Суддя Л.М. Петрова
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2013 |
Оприлюднено | 11.03.2013 |
Номер документу | 29800301 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Л.М. Петрова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні