Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-1648/11/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. Справа № 64330/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора» Долинської міської ради Івано - Франківської області на постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі №2а - 1648/11/0970 за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано - Франківської області Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора» Долинської міської ради про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Долинська об'єднана державна податкова інспекція Івано - Франківської області Державної податкової служби України звернулася до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора» і просила стягнути 280 447 гривень 67 коп. заборгованість по сплаті податків та збрів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч вимог податкового законодавства та внаслідок невиконання вимог податкового законодавства допустив заборгованість по сплаті податків і зборів, сума якої станом на 25 червня 2011 року становить 280 447 гривень 67 коп., з яких: 240 669 гривень 17 коп. - по податку на додану вартість, який виник в результаті несплати податкових зобов'язань задекларованих відповідачем в податкових деклараціях за серпень - грудень 2010 року та січень 2011 року; 752 гривні 31 коп. - по земельному податку та 39 026 гривень 19 коп. - по податку з доходів фізичних осіб. Дана сума заборгованості на даний час відповідачем не сплачена, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржена, а тому підлягає стягненню.

Відповідачем було частково сплачено податкову заборгованість, а саме: 752 гривні 31 коп. земельного податку, 8 000 гривень податку на додану вартість та 2000 гривень з податку на доходи фізичних осіб. В зв'язку з цим, в ході розгляду справи, представник позивача відповідно до ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, уточнив позовні вимоги щодо суми боргу, яка підлягає стягненню, і згідно заяви становить 269 695 гривень 37 коп..

Постановою Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року позовні вимоги задоволено: стягнуто з розрахункових рахунків (№26043048289980, №26009048289980 в АТ «Фінанси та кредит» МФО 336235) Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора» Долинської міської ради (код ЄДРПОУ 35731454, вул. Промислова, 5 м. Долина Івано - Франківської області, 77500) в дохід держави податковий борг в сумі 269 695 гривень 37 коп..

Відповідач не погодився з таким рішення суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову суду. З посиланням на незаконність і необгрунтованість постанови суду, в зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тими обставинами, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідачем надаються комунальні послуги жителям м.Долини Івано - Франківської області, кошти за які в повному обсязі не сплачуються, що відповідно і позбавляє відповідача джерела сплати податків. Також по податкових вимогах 1/763 від 31 грудня 2008 року та 2/47 від 30 січня 2009 року є постанова Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року про стягнення боргу в сумі 77 899 гривень 26 коп., яка повторно стягнута оскаржуваним рішенням.

Сторони в судове засідання представників не направили, хоча були належним чином та у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також від них відсутні клопотання про розгляд справи за участі їх представників. В зв'язку з наведеним та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд обґрунтовував свої висновки тим, що станом на 25 червня 2011 року відповідачем допущено заборгованість по сплаті податків і зборів на загальну суму 269 695 гривень 37 коп., а саме: 232 669 гривень 17 коп. - по податку на додану вартість, що виник внаслідок самостійно задекларованих та своєчасно не сплачених податкових зобов'язань і підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень - грудень 2010 року та січень 2011 року; 37 026 гривень 19 коп. - з податку на доходи фізичних осіб, що виник внаслідок самостійно задекларованих, однак своєчасно не сплачених податкових зобов'язань та підтверджується податковими деклараціями з податку на доходи фізичних осіб за січень - березень 2011 року. При цьому, відповідачу вручено першу та другу податкові вимоги, які він залишив без виконання. Судом взято до уваги твердження представника відповідача про сплату ним податкової заборгованості в сумі 10 752 гривні 31 коп., оскільки останнім подано копії платіжних доручень від 09 лютого 2011 року та від 07 червня 2011 року, що підтверджують часткову сплату податкового боргу. Також, суд першої інстанції зазначив, що рішенням Івано - Франківського окружного адміністративного суду у справі №2а - 1403/09/0970 стягнуто заборгованість за період грудня 2008 року та січня, лютого і березня 2009 року, а тому вказане судове рішення не може братися до уваги, як обставина, що обґрунтовує заперечення відповідача проти позову.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як було встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, комунальне підприємство «Житлово - експлуатаційна контора» Долинської міської ради Івано - Франківської області є юридичною особою - суб'єктом господарської діяльності та 21 липня 2008 року взяте на облік у Долинській об'єднаній державній податковій інспекції, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідкою про взяття на облік платника податків від 25 березня 2011 року

Станом на 25 червня 2011 року у відповідача є заборгованість по сплаті податків і зборів на загальну суму 269 695 гривень 37 коп., з якої: 232 669 гривень 17 коп. - по податку на додану вартість, що виник внаслідок самостійно задекларованих, але своєчасно не сплачених податкових зобов'язань та підтверджується податковими деклараціями по податку на додану вартість за серпень - грудень 2010 року та січень 2011 року; 37 026 гривень 19 коп. - по податку на доходи фізичних осіб, що виник внаслідок самостійно задекларованих, однак своєчасно не сплачених податкових зобов'язань та підтверджується податковими деклараціями з податку на доходи фізичних осіб за січень - березень 2011 року. Податкові вимоги, які були вручені відповідачу, залишені без виконання.

Відповідно до ст. 9 ч. 1 п. 3 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін.

Згідно з наявними у матеріалах справи податковими деклараціями з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, податковий борг виник на підставі самостійно задекларованих, однак своєчасно не сплачених податкових зобов'язань за вказаними податками.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення правовідносин, податковим зобов'язанням визнається зобов'язання платника податків по сплаті до бюджету відповідної суми коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковим боргом є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації і відповідно до п. п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума самостійно узгодженого грошового зобов'язання або узгодження в порядку оскарження (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Стаття 57 Податкового кодексу України зобов'язує платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи та визначених відповідних їм правовідносин, на підставі системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення на підставі правильно встановлених обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також у відповідності до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що ставляться до судових рішень.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо заборгованості з боку споживачів комунальних послуг по оплаті за такі послуги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не можуть вважатися підставою, що звільняє від обов'язку по сплаті платежів до бюджету.

Також, посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на наявність судового рішення, як на підставу для зменшення заборгованості по сплаті податків, обґрунтовано не взяті до уваги судом першої інстанції, так як постановою Івано - Франківського окружного суду від 06 серпня 2009 року стягнуто заборгованість за період грудня 2008 року та січня, лютого і березня 2009 року, що вбачається із змісту самої постанови.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора» Долинської міської ради Івано - Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано - Франківського окружного адміністративного суду від 29 червня 2011 року у справі №2а - 1648/11/0970 за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано - Франківської області Державної податкової служби України до Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора» Долинської міської ради про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з часу направлення сторонам копії ухвали і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко