Ухвала

від 05.03.2013 по справі 9/267-на

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Київ К-51091/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову господарського суду Хмельницької області від 16.10.2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року

у справі № 9/267-НА

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Віньковецький консервний завод"

до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Віньковецький консервний завод" (далі по тексту -позивач, ВАТ "Віньковецький консервний завод") звернулось до суду з позовом до Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі по тексту -відповідач, Віньковецька МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 16.10.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі Віньковецька МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 16.10.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Віньковецькою МДПІ проведено виїзну планову перевірку ВАТ "Віньковецький консервний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 01.10.2006 року, за результатами якої складено акт № 0014/23/00374278 від 23.01.2007 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2006 року в сумі 17 235 грн., п.4.1 ст. 4, п.7.4.1 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.97 , в результаті чого занижено ПДВ в сумі 43912 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки Віньковецькою МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000162340/0 від 02.02.2007 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДВ на суму 43912,00 грн. та штрафних санкцій на суму 21956,00 грн.

Крім того, на підставі висновків, що викладені в акті перевірки Віньковецькою МДПІ прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000162340/0 від 02.02.2007 року на суму 65868,00 грн. з податку на прибуток, в т.ч. 21956, 00 грн. штрафних санкцій.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п.3.2.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Частиною 2 п. 7.4.1 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції ; протягом такого звітного податкового періоду. Таке право платника передбачено також у п. 4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженим наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „ Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі від 25.10.2005 року позивач відступив свою частку у статутному капіталі ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика "Кондфіл" в розмірі 95995 грн., по платіжному документу № 3032 отримано 95991грн. від ЗАТ "Хмельницька кондитерська фабрика" як відшкодування частки у статутному капіталі. Сума ненарахованого ПДВ з вартості поставки послуг (права користування і розпорядження майном) склала 15998,50грн.

В травні 2006 року позивачем до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 13904,64грн. по податкових накладних, виписаних у 2003-2004 рр. Однак, протягом 2003-2004 років у відповідних звітних періодах платник податків не звертався до податкового органу з заявою зі скаргою на постачальника щодо ненадання податкових накладних.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ВАТ "Віньковецький консервний завод" по податковій накладній № 0222205-2 від 22.02.2006 року отримано горох на суму 84048,48грн., у тому числі ПДВ 14008,08 грн. від ТОВ „Торговий Дім „Фамер", оприбуткований по бухгалтерському обліку в лютому 2006 року, але кошти за товар не перераховані, тому по обліку на ВАТ "Віньковецький консервний завод" рахується кредиторська заборгованість.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 13.06.2006 року визнано недійсними установчі документи ТОВ „Торговий Дім „Фамер", а саме: статут від дати державної реєстрації, свідоцтво про державну реєстрацію з дати реєстрації, свідоцтво платника податку на додану вартість №35627476 від 23.03.2005 року від дати внесення до Реєстру платників ПДВ, відповідно податкова накладна № 0222205-2 від 22.02.2006 року виписана безпідставно. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.08.2006 року у справі № 2-1894/06 переглянуто за нововиявленими обставинами зазначене рішення та скасовано, а ухвалою від 20.10.2006 року позов залишено без розгляду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга Віньковецької МДПІ підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Хмельницької області від 16.10.2008 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Віньковецької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити.

2. Постанову господарського суду Хмельницької області від 16.10.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов