Рішення

від 04.03.2013 по справі 911/254/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" березня 2013 р. Справа № 911/254/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-2000», ідентифікаційний код: 24563050, місцезнаходження: 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Івана Франка, 1,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оргжитлобуд», ідентифікаційний код: 33483835, місцезнаходження: 08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Павлика Морозова, 8,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: директор товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-2000» Ірклієнко А.О., який діє на підставі Статуту, та Ірклієнко Ю.В., яка діє на підставі довіреності від 04.03.2013 року за № 2;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-2000» (далі за текстом: Позивач або Підрядник ) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Оргжитлобуд» (далі за текстом: Відповідач або Замовник ) про стягнення заборгованості у вигляді основного боргу у сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.), пені у сумі 8746,06 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 06 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 463,88 грн. (чотириста шістдесят три гривні 88 коп.), 3-х процентів річних у сумі 1695,21 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 21 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Підрядним контрактом на виконання будівельних робіт від 23.01.2007 року за № 09/01, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.), пені у сумі 8746,06 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 06 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 463,88 грн. (чотириста шістдесят три гривні 88 коп.), 3-х процентів річних у сумі 1695,21 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 21 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 21.01.2013 року порушено провадження у справі №911/254/13-г та призначено її розгляд на 18.02.2013 року.

18.02.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 21.01.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 21.01.2013 року не виконав. Ухвалою суду від 18.02.2013 року розгляд справи відкладено на 04.03.2013 року.

04.03.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвал суду від 21.01.2013 року та від 18.02.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 21.01.2013 року та від 18.02.2013 року не виконав. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 04.03.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що ухвали суду від 21.01.2013 року та від 18.02.2013 року направлені на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, відповідно до вимог ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Також, відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

23.01.2007 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 843, 875 Цивільного кодексу України, укладено контракт на виконання будівельних робіт від 23.01.2007 року за № 09/01 (далі за текстом: Контракт), згідно п.п. 1.1., 4.2., 12.1. якого Відповідач доручив, а Позивач зобов'язувався виконати своїми та залученими субпідрядними організаціями і засобами роботи по будівництву 96-ти квартирного житлового будинку по вул. П. Морозова, 15, в с. Проліски Київської області у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, після чого Відповідач зобов'язується прийняти шляхом оформлення акту та оплатити виконанні Позивачем підрядні роботи, відповідно до умов чинного Контракту.

За наслідками дослідження даного Контракту суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Контракт у п.п. 2.1., 2.2. передбачає, що договірна ціна робіт, поручених до виконання Підряднику - динамічна. Установлена договірна ціна робіт може змінюватись у випадку: зміна об'єктів і складу робіт; зупинка робіт по рішенню «Замовника» по обставинах непереборної дії; зміна по рішенню Замовника термінів будівництва; заміна у встановленому порядку погодженої номенклатури матеріалів і обладнання поставки Замовника; врахування інфляційних факторів; прийняття нових і законодавчих актів, впливаючих на вартість робіт; істотних розходжень фактичних і проектних умов будівництва, передбачить які при погодженні ціни Підрядник не міг.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.4. Контракту, Підрядник розпочинає виконання будівельних робіт у січні 2007 року. Підрядник має право продовжити строки виконання робіт за цим Контрактом в разі: затримки фінансування робіт в поточному році; виникення додаткових робіт; виникнення обставин непереборної сили; затримки поставки Замовником матеріалів; зупинка робіт не по вині Підрядника; страйк робітників, блокада ними будівельного майданчика й другі дії, заважаючи нормальному виконанню робіт, - якщо страйк не є причиною невиконання своїх обов'язків Підрядником перед своїми робітниками. Продовження терміну виконання робіт проводиться на час дії обставин, незалежно від діяльності Підрядника, з добавленням часу на відновлення робочого процесу і перенесення робіт на більший строк.

Згідно із п.п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. Контракту, Замовник до 20 числа поточного місяця здійснює авансові платежі Підряднику в розмірі 60 % вартості витрат Підрядника у попередньому місяці. Залік авансу проводиться по розрахунку за виконані роботи звітного періоду. Замовник зобов'язаний перевірити на протязі 3-х днів з дня представлення акту (Ф-3) виконаних робіт правильність його в частині реального виконаних робіт. Несвоєчасне підписання акту, а також необґрунтовані претензії прирівнюються до несвоєчасної оплати робіт. Замовник проводить проміжні платежі кожного місяця на протязі 5-ти днів з дня підписання акту Ф-3. Договірна ціна індексується з врахуванням рівня інфляції на момент її виконання. Кінець розрахунку здійснюється після виконання і прийомки всіх передбачених контрактом робіт протягом 15 днів після підписання акту прийомки (здачі) об'єктів в дію. Замовник може отримати вартість робіт, які виконані з недоробками, що зафіксовані при прийомці об'єкту на експлуатацію. На протязі встановленого строку Підрядник усуває недоробки, а Замовник компенсує утриманні суми.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 853 передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Цивільний кодекс України в ст. 857 передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 882 передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України у ст. 844 передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або

твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський кодекс України у ч. 8 ст. 193 передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Позивачем на виконання умов Контракту в період з січня 2007 року по жовтень 2009 року включно з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 882, 857 Цивільного кодексу України та з дотриманням нормативів і стандартів було виконано своєчасно і належним чином повний обсяг комплексу підрядних робіт по будівництву 96-ти квартирного житлового будинку по вул. П. Морозова, 15, в с. Проліски Київської області, а їх результат було передано Замовнику (Відповідачу), від якого будь-яких зауважень або претензій в адрес Позивача щодо якості, вартості, обсягу та строків виконання підрядних робіт не надходило, що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року б/н, за серпень 2009 року за № 1, за вересень 2009 року за № 1, за вересень 2009 року за № 2, за жовтень 2009 року б/н та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року, за серпень 2009 року, за вересень 2009 року, за жовтень 2009 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує.

Дослідженням вказаних Актів прийняття робіт, довідок про вартість виконаних підрядних робіт та Акту звірки взаємних розрахунків встановлено, що вони підписанні сторонами Контракту на виконання вимог п. 12.1. Контракту та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких застережень або зауважень щодо кількості, якості, строків та вартості виконання підрядних робіт з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем виконаних Позивачем в повному обсязі підрядних робіт по будівництву 96-ти квартирного житлового будинку по вул. П. Морозова, 15, в с. Проліски Київської області згідно проектно-кошторисної документації до Контракту в обсягах, якості, асортименті та вартістю, визначених у вищезазначених Актах прийняття робіт, довідках про вартість виконаних підрядних робіт та Акті звірки взаємних розрахунків, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем Акти прийняття робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт та Акт звірки взаємних розрахунків без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаних Позивачем підрядних робіт свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Контрактом.

Відповідач прийнявши у Позивача виконанні останнім за Контрактом підрядні роботи без будь-яких зауважень щодо якості, вартості, обсягів та строків виконання підрядних робіт, в порушення вимог п.п. 1.1., 4.2., 4.7. Контракту, ст. ст.526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 857, 882 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, не повністю оплатив Позивачу виконанні останнім за Контрактом підрядні роботи, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Контрактом у вигляді основного боргу в сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.).

Відповідно до вимог ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Перевіркою суми грошового зобов'язання Відповідача за актами приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року б/н, за серпень 2009 року за № 1, за вересень 2009 року за № 1, за вересень 2009 року за № 2, за жовтень 2009 року б/н та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2009 року, за серпень 2009 року, за вересень 2009 року, за жовтень 2009 року та Актом звірки взаємних розрахунків встановлено, що зазначена у цих актах та довідках вартість підрядних робіт відповідає вартості підрядних робіт, яка визначена сторонами у Контракті.

Отже, заборгованість Відповідача за Контрактом у вигляді основного боргу становить 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.).

На час розгляду справи сума основного боргу Відповідачем не погашена та її наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Перевіркою розміру суми основного боргу встановлено, що вона відповідає фактичним обставинам справи.

Суд приходить до висновку, що факт порушення Відповідачем умов Контракту по суду Позивачем у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Позивач має право на стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.).

За таких обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу за Контрактом у сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.) є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім основної суми основної заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 8746,06 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 06 коп.), інфляційні нарахування у сумі 463,88 грн. (чотириста шістдесят три гривні 88 коп.), 3-и проценти річних у сумі 1695,21 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 21 коп.). .

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Контракт в абз. 3 п. 4.4. передбачає, що в разі несвоєчасної оплати Замовник перераховує підряднику пеню в розмірі 0,05 % за кожний день просрочки від суми виконаних робіт.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по частковій несплаті виконаних Позивачем підрядних робіт станом на 01.01.2013 року в сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Контрактом зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Контрактом відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 8746,06 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 06 коп.), розмір інфляційних нарахувань становить 463,88 грн. (чотириста шістдесят три гривні 88 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 1695,21 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 21 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Контракту , в зв'язку з тим, що Позивачем суду доведено та Відповідачем не спростовано суму основної заборгованості 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.) за Контрактом.

Враховуючи часткову несплату Відповідачем заборгованості за Контрактом, керуючись абз. 3 п. 4.4. Контракту, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 8746,06 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 06 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 463,88 грн. (чотириста шістдесят три гривні 88 коп.), 3-х процентів річних у сумі 1695,21 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 21 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Контрактом є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Контракту.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем в ході розгляду справи не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем повністю або частково.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-2000» до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оргжитлобуд» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Оргжитлобуд», ідентифікаційний код: 33483835, місцезнаходження: 08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Павлика Морозова, 8, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-2000», ідентифікаційний код: 24563050, місцезнаходження: 37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Івана Франка, 1, заборгованість за Підрядним контрактом на виконання будівельних робіт від 23.01.2007 року за № 09/01 у вигляді основного боргу у сумі 38657,17 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 17 коп.), пені у сумі 8746,06 грн. (вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 06 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 463,88 грн. (чотириста шістдесят три гривні 88 коп.), 3-х процентів річних у сумі 1695,21 грн. (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять гривень 21 коп.) та судовий збір у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 04.03.2013 року