Постанова

від 28.02.2013 по справі 802/21/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

28 лютого 2013 р. Справа № 802/21/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції

до: підприємства Могилів-Подільської виправної колонії №114

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Могилів-Подільська об`єднана державна податкова інспекція з позовом до підприємства Могилів - Подільської виправної колонії № 114 про стягнення податкового боргу в сумі 53349,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується борг по податку на додану вартість в розмірі 49334,01 грн., який самостійно визначений останнім у податкових деклараціях по податку на додану вартість за серпень - листопад 2012 року. Крім того, в зв`язку з порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішення застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 114,39 грн. Також, відповідачу в автоматичному режимі нараховано пеню по податку на додану вартість в розмірі 3900,69 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, 28.02.2012 року до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (а.с. 60).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 20.02.2012 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 59).

Враховуючи те, що від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі, суд, керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підприємство Могилів - Подільської виправної колонії № 114 зареєстровано як юридична особа Могилів-Подільською РДА 01.03.2000 р. (а.с. 12) та взято на облік у Могилів-Подільській ОДПІ 09.09.1999 р. за № 112/ (а.с. 13).

Як встановлено з матеріалів справи, станом на день звернення з позовом до суду відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в загальному розмірі 53349,09 грн.

Борг по податку на додану вартість в сумі 49334,01 грн. виник внаслідок несплати підприємством Могилів - Подільської виправної колонії № 114 суми податку на додану вартість, самостійно визначеної ним у податкових деклараціях по податку на додану вартість за серпень - листопад 2012 року (а.с. 16-23).

Крім того, в зв'язку з порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податковим повідомленням-рішення № 0002401500 від 02.10.2012 року застосовано до відповідача штрафні санкції у розмірі 114,39 грн. (а.с. 42), яке отримане підприємством Могилів - Подільської виправної колонії № 114 02.10.2012 року, однак останнім не оскаржене, а отже вважається узгодженим.

Також, відповідачу в ароматичному режимі нараховано пеню по податку на додану вартість в розмірі 3900,69 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, борг підприємства Могилів - Подільської виправної колонії № 114 по податку на додану вартість становить 53349,09 грн., що підтверджується податковими деклараціями по податку на додану вартість за серпень - листопад 2012 року (а.с. 16-23), податковим повідомленням-рішення № 0002401500 від 02.10.2012 року (а.с. 42), витягом з облікової картки платника податку за платежем "податок на додану вартість" (а.с. 25-40), довідкою про суми податкового боргу платника податків (а.с. 11).

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми Могилів-Подільською ОДПІ виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 4010/24-033 від 08.10.2001 р. та другу податкову вимогу № 4616/24-033 від 19.11.2001 р.

Вказані податкові вимоги відповідачем залишені без виконання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з підприємства Могилів - Подільської виправної колонії № 114 (24043, Вінницька область, Могилів-Подільський район, с. Воєводченці, вул. Миру, код ЄДРПОУ 08679646, р/р 26046707782811, 26009705729211, 26009705729211 "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805; р/р 260048242 ВОД АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Вінниця, МФО 302247) до Державного бюджету України (р/р 31113029700325, банк УДКСУ у Могилів-Подільському районі та місті Могилів-Подільський, код платежу 14010100, код банку 38031302, МФО 802015, одержувач: державний бюджет Могилів-Подільського району) заборгованість по податку на додану вартість в сумі 53349,09 грн. (п`ятдесят три тисячі триста сорок дев`ять гривень 09 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна