Постанова

від 20.02.2013 по справі 810/7/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року 810/7/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у внесенні недостовірної інформації до індексно-кадастрової карти щодо земельних ділянок (кадастрові номери 3221484000:06:029:0015 та 3221484000:06:029:0005), розташованих на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, які є суміжними із земельною ділянкою позивача площею 4,565 га.

Позивач також просить суд зобов'язати Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області внести зміни до індексно-кадастрової карти щодо земельних ділянок (кадастрові номери 3221484000:06:029:0015 та 3221484000:06:029:0005), які є суміжними із земельною ділянкою позивача та привести інформацію до вимог чинного законодавства, а також присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 4,565 га, яка розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, що належить ОСОБА_2 згідно з державним актом на право власності на землю від 05.04.2001 серії Р1 № 230464.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно відмовив йому у внесенні до державного земельного кадастру інформації про належну йому на праві власності земельну ділянку та присвоєнні їй відповідного кадастрового номеру. Підставою для відмови в державній реєстрації став факт накладення (перекриття) меж земельної ділянки позивача на межі суміжних земельних ділянок, що належать іншим власникам. За твердженням позивача, розроблена землевпорядною організацією на його замовлення документація із землеустрою щодо його земельної ділянки є правильною, а відомості про суміжні земельні ділянки інших власників, що містяться в державному земельному кадастрі, є недостовірними.

Ухвалою від 03.01.2013 судом відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи на 21.01.2013, відкладено на 20.02.2013 у зв'язку з неявкою до суду представників сторін.

Про дату, час та місце судового розгляду особи, які беруть участь у справі, були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи дані обставини, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача - суб'єкта владних повноважень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслало. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені позивачем документи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

ОСОБА_2 згідно з державним актом від 05.04.2001 серії Р1 № 30464, виданим 05.04.2001 Крушинською сільською Радою народних депутатів, зареєстрованим у книзі записів на право власності на землю за № 4, є власником земельної ділянки площею 5,783 га, з них: 1,218 га - рілля та 4,565 га - багаторічні насадження (сади), що розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка не має кадастрового номеру, оскільки на момент видачі вказаного державного акту чинним законодавством України присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам не передбачалось.

Як стверджував позивач, з метою державної реєстрації належної йому на праві власності земельної ділянки в державному земельному кадастрі та присвоєнні їй кадастрового номеру він уклав договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВОСС" (виконавець), згідно з яким виконавцем розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У подальшому розробник в інтересах позивача подав проект документації із землеустрою до Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області для для державної реєстрації земельної ділянки площею 4,656 га (багаторічні насадження (сади)) в державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового номеру.

За результатами перевірки документів позивача документацію із землеустрою повернуто розробнику на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, а саме: встановлено невідповідність даних про земельну ділянку кадастровому плану - виявлено факт перекриття меж земельної ділянки позивача із земельними ділянками з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0015 та 3221484000:06:029:0005.

Як вказав позивач, Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області листом від 26.11.2012 відмовило йому у держаній реєстрації земельної ділянки та присвоєнні їй кадастрового номеру, мотивуючи відмову тим, що визначити кадастровий номер земельної ділянки позивача неможливо, оскільки дані про його земельну ділянку не відповідають черговому кадастровому плану - виявлено факт перекриття меж із земельними ділянками з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0015 та 3221484000:06:029:0005, що розташовані на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області, які є суміжними із земельною ділянкою позивача площею 4,565 га.

На думку позивача, Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області унесло до державного земельного кадастру (індексно-кадастрової карти) неточну (недостовірну) інформацію про суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами 3221484000:06:029:0015 та 3221484000:06:029:0005, що розташовані на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області.

Жодних доказів на підтвердження вказаних тверджень позивач суду не надав.

Під час судового розгляду позивач не зміг також надати пояснення, яким саме нормам чинного законодавства не відповідає інформація про суміжні земельні ділянки, що міститься у державному земельному кадастрі, а також у відповідність до яких саме норм її слід привести.

Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про державний земельний кадастр", Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до статті 11 вказаного Закону відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів.

Статтею 15 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі тощо.

Крім того, згідно з вимогами статті 16 цього Закону кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Відомості вносяться одночасно до документів Державного земельного кадастру у текстовій та графічній формі. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою. Внесені відомості зберігаються у Державному земельному кадастрі постійно.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 24 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки.

В силу частини четвертої статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду встановлено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки стала та обставина, що державним реєстратором виявлено факт перекриття меж земельної ділянки позивача із суміжними земельними ділянками.

Позивач на підтвердження тверджень про неточну (недостовірну) інформацію про суміжні земельні ділянки, унесену відповідачем до державного земельного кадастру, жодних доказів суду не надав.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач правомірно та на законних підставах відмовив позивачу в держаній реєстрації належної йому на праві власності земельної ділянки в державному земельному кадастрі.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 лютого 2013 р.