Постанова

від 05.03.2013 по справі 812/1373/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 року Справа № 812/1373/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.

за участю :

представника позивача - Цукера І.Б.

представника відповідача - Шуст Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000552310 від 02.06.2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000552310 від 02.06.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2011 році відповідач провів у відношенні позивача планову виїзну перевірку, за результатами якої відповідачем було винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість в основній сумі - 50653,00 грн., за штрафними санкціями - 12663,25 грн.

Перевірка проводилась за період 2009-2010 роки діяльності позивача. Перевіркою виявлено заниження податку на додану вартість за наступними деклараціями :

- за вересень 2009 року на суму 16995,00 грн.;

- за лютий 2010 року на суму 10080,00 грн.;

- за березень 2010 року на суму 4500,00 грн.;

- за липень 2010 року на суму 1078,00 грн.;

- за серпень 2010 року на суму 11079,00 грн.;

- за вересень 2010 року на суму 4000,00 грн.;

- за жовтень 2010 року на суму 1350,00 грн.;

- за грудень 2010 року на суму 1571,00 грн.

01 січня 2011 року Закон України № 2181 втратив силу на підставі Податкового Кодексу України. Виявлені в ході перевірки порушення податкового законодавства вчинені у період дії Закону України № 2181, але ж виявлення цих порушень було вже при дії Податкового Кодексу України в редакції до набрання чинності Закону від 07.07.2011 року № 3609-17.

До 06 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 07 липня 2011 року № 3609-\/І «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України, Податковий кодекс України» не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України до правопорушень, вчинених до 01.01.2011 року.

Якщо виявлення податковим органом розглядуваного порушення відбулося до 06 серпня 2011 року, то розмір штрафних санкцій за вчинення цього порушення визначається за нормами законодавства, чинного на момент застосування таких санкцій, але не більше, ніж було передбачено на момент вчинення протиправного діяння.

У розглядуваній ситуації до платника може бути застосовано лише штраф у розмірі 10% від суми податкового зобов'язання (п. п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181). Причому цей штраф не підлягає збільшенню ні до 25%, ні до 50 %, оскільки чинна з 01 січня 2011 року норма пункту 123.1 ст. 123 ПКУ не передбачає збільшення розміру штрафу залежно від кількості місяців між місяцем вчинення правопорушення та місяцем, на протязі якого платнику податків надано податкове повідомлення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 02.06.2011 року № 0000552310 в частині визначення штрафних санкцій на суму 7597,95 грн.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити виходячи із наступного.

Відповідно до п.п. 11 підрозділу 10 розділу XIX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Так, податковим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято 02.06.12.

Згідно висновків акта перевірки від 25.05.11 № 1327/23/00159404 ПАТ «ЗГТ «Горизонт» занижено ПДВ в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) на загальну суму 50653 грн., у т.ч. вересень 2009 - 16995 грн., лютий 2010 -10080 грн., березень 2010 -4500 грн., липень 2010 -1078 грн., серпень 2010 -11079 грн., вересень 2010 -4000 грн., жовтень 2010 -1350 грн., грудень 2010 -1571 грн.

Визначення грошового зобов'язання у податковому повідомленні - рішенні від 02.06.11 № 0000552310 здійснено згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, а нарахування штрафних санкцій - відповідно абз. 1, абз.2 п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Отже, штрафна санкція від суми заниження податку на додану вартість складає 25% згідно абз. 1, абз.2 п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, згідно якого у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2. 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу - тягне за собою накладання на платника податків штрафу в розмірі 25% суми нарахованого податкового зобов'язання.

Відповідач вважає, що посилання на норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у податковому повідомленні - рішенні від 02.06.11 № 0000552310 є безпідставним, оскільки згідно п. 2 Прикінцевих положень розділу XIX Податкового кодексу України, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (зі змінами та доповненнями) від 21 грудня 2012 року № 2181-III втратив чинність з 01.01.2011 року.

Відповідач вважає, що застосування до платника податків штрафу у розмірі 10 відсотків від суми податкового зобов'язання, ставка якого передбачена Законом 2181 є необґрунтованим.

На підставі вищевикладеного, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська вважає, що перевірка, здійснена податковим органом є такою, що проведена у межах компетенції та повноважень органу ДПС, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 02.06.11 №0000552310 винесене податковим органом, є законними та обгрунтованими, та таким, що повністю відповідає вимогам діючого законодавства, тому керуючись ст.ст. 49, 162 Кодексу адміністративного судочинства України в задоволенні адміністративного позову Відкритому акціонерному товариству «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» просить відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» зареєстровано в якості юридичної особи, що не заперечують сторони по справі.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська було проведено документальну планову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки» «Горизонт», код ЄДРПОУ 00159404 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт «Про результати документальної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» (код за ЄДРПОУ 00159404) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року» від 25.05.11 № 1327/23/00159404, згідно висновків якого встановлено порушення, зокрема, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50653 грн., у т.ч. вересень 2009 - 16995 грн., лютий 2010 -10080 грн., березень 2010 -4500 грн., липень 2010 -1078 грн., серпень 2010 -11079 грн., вересень 2010 - 4000 грн., жовтень 2010 -1350 грн., грудень 2010 -1571 грн., що не заперечують сторони по справі.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.06.11 № 0000552310, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63316 грн. 25 коп. (за основним платежем - 50653 грн. 00 коп. та штрафні санкції - 12663 грн. 25 коп.) (а.с.8).

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби України, її функції та правові основи діяльності регулюються нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим Кодексом України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 1 зазначеного вище закону, до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна планова перевірка Відкритого акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» (код за ЄДРПОУ 00159404) була проведена в межах повноважень, наданих органу державної податкової служби та з додержанням норм Податкового кодексу України.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. № 984.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (закон втратив чинність на підставі Податкового кодексу України, але був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Таким чином, підприємством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50653 грн. На підставі чого, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.06.11 № 0000552310, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 63316 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем - 50653 грн. 00 коп., штрафні санкції - 12663 грн. 25 коп.

Штрафні санкції було нараховано позивачу відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування.

Зокрема, статтею 123 Податкового кодексу України встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Отже, вирішуючи питання про застосування передбачених статтею 123 Податкового кодексу України штрафних санкцій за порушення податкового законодавства до позивача, яке було вчинено до 1 січня 2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлено контролюючим органам після вказаної дати, суд, з урахуванням листа Вищого адміністративного суду України № 2198 від 24.11.2011 року, виходить з наступного.

До 06 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності Законом України від 7 липня 2011 року № 3609\//І "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (надалі - Закон 3609\//І), Податковий кодекс України не містив положень, які б регулювали порядок застосування штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, до правопорушень, вчинених до 1 січня 2011 року.

Із 06 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XIX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11.

Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

З 01 січня 2011 року, тобто від дати набрання чинності Податковим кодексом України, і до 06 серпня 2011 року, тобто до дати набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, слід виходити із загальних норм Конституції України та Податкового кодексу України.

З дати набрання чинності Законом 3609 штрафні санкції за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені після 1 січня 2011 року, застосовуються згідно з приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, але оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем 02.06.2011 року.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (6 серпня 2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

Як установлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, що набув чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

За змістом наведеного пункту до податкових правопорушень незалежно від дати їх вчинення застосовуються штрафні санкції в розмірах, визначених Податковим кодексом України.

Оскільки розглядувана норма набула чинності з 6 серпня 2011 року, передбачений нею припис може бути поширений лише на відносини, що виникли після набрання нею чинності.

До 6 серпня 2011 року, тобто до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, були відсутні норми, які б прямо встановлювали необхідність застосування штрафних санкцій за виявлені у 2011 році податкові порушення у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Тому до 6 серпня 2011 року заходи відповідальності, передбачені Податковим кодексом України, могли бути застосовані за порушення, вчинені до набрання ним чинності, лише в тому обсязі, в якому вони не перевищували попередні санкції за ті самі діяння.

Так само не могли бути застосовані більші розміри відповідальності, встановлені попереднім нормативним актом. Зазначене пояснюється тим, що застосуванню підлягає той нормативно-правовий акт, який є чинним на момент застосування заходів відповідальності, і якщо таким актом підвищеного розміру санкцій не передбачено, то і не може бути застосовано відповідних санкцій.

Таким чином, з урахуванням вимог статті 58 Конституції України до податкових порушень, вчинених до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлених з 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, може застосовуватися найнижчий із тих обсягів відповідальності, що передбачені Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або Податковим кодексом України.

А починаючи із 6 серпня 2011 року за податкові правопорушення застосовуються санкції в розмірах, передбачених Податковим кодексом України, незалежно від дати вчинення таких порушень.

У разі вчинення порушення передбаченого підпунктом "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону 2181 та підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлення його в період від 1 січня 2011 року до 6 серпня 2011 року, до платника податків на підставі пункту 123.1 Податкового кодексу України може бути застосовано штраф, але його розмір обмежується 10 відсотками, тобто не більше, ніж було передбачено підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181, чинного на час вчинення відповідного порушення.

У разі виявлення того самого правопорушення починаючи із 6 серпня 2011 року до платника податків повинен застосовуватися штраф у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України, тобто 25 відсотків, незалежно від дати вчинення цього правопорушення.

Подібним чином повинно вирішуватися питання про застосування відповідальності за порушення, передбачені іншими нормами Закону 2181 та Податкового кодексу України.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податко вого зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'яз кового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припа дає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача можливе застосування штрафу у розмірі лише 10 відсотків від суми податкового зобов'язання, а саме у розмірі 5065,30 грн. (50653,00*10%=5065,30), відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 02.06.2011 року № 0000552310 в частині визначення штрафних санкцій на суму 7597,95 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Позивач сплатив судовий збір на рахунок УДКСУ у м. Луганську в сумі 114,70 грн. ( а.с.2).

Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 9, 11, 17-18, 71-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000552310 від 02.06.2011 року, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 02.06.2011 року № 0000552310 в частині визначення штрафних санкцій на суму 7597,95 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Завод гірничорятувальної техніки «Горизонт» судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 11 березня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова