Рішення

від 04.03.2013 по справі 910/2356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2356/13 04.03.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Відкритого акціонерного товариства «Київсільспецбуд»

Про стягнення 4 557,91 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Іваненко І.П., довіреність № 91/2012/12/18-1 від 18.12.2012

від відповідача Самосенко В.І., паспорт (голова правління)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Київсільспецбуд» (далі - відповідач ) про стягнення 4 557,91 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 8242029 від 01.05.2001р.

Ухвалою суду від 08.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2356/13 та призначено розгляд на 04.03.2013 р.

04.03.2013 представник відповідача у судовому засіданні повідомив суд про сплату заборгованості у повному обсязі.

Представник позивача сплату боргу підтвердив.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відопвідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001р. № 8242029.

У відповідності до п.1.1 договору позивач зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, визначених у договорі.

Згідно з п.2.2.1 та 2.3.1 договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді відповідачу для потреб: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до договору, яку відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями КМДА, а з 01.01.2011 - затверджені постановами НКРЕ, які можуть змінюватись в період дії договору.

Згідно п. 5 Додатку 4 до договору відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п.2 додатка 4 до договору, відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує позивачу вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України « про заставу» як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.02.2012 по 01.12.2012 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.01.2013 становить 3900,00 грн.

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 4557,91 грн. боргу, а саме: 3900,00 грн. - основного боргу, 152,56 грн. - 3% річних, 505,35 грн. - пені та судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними мережами.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У судовому засіданні 04.03.2013 сторони повідомили суд про сплату основного боргу.

Судом встановлено, що відповідачем до подачі позову до суду було сплачено 800,00 грн., згідно платіжних доручень № 6 від 23.01.2013р., та № 14 від 28.01.2013р., з чим представник позивача погодився.

Також судом встановлено, що відповідач після порушення провадження у справі погасив залишок боргу у розмірі 3100,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 16 від 05.02.2013р. та № 24 від 20.02.2013р.

Тобто на момент розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність основного боргу. Щодо штрафних санкцій та судового збору, то вони підлягають стягнення, оскільки відповідач розрахувався остаточного вже після подачі позову до суду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням сплати основної заборгованості.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки частину боргу у розмірі 800,00 грн. відповідач сплатив до подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київсільспецбуд» (04112, м.Київ, вул. Шамрила Тимофія 9-В, код ЄДРПОУ 01354467) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м.Київ, пл. І.Франка 5, код ЄДРПОУ 00131305) 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 56 коп. - 3% річних, 505 (п'ятсот п'ять) грн. 35 коп. - пені та судовий збір у розмірі 1410,81 (одну тисячу чотириста десять) грн. 81 коп.

В частині стягнення 3 100,00 грн. основного боргу - провадження припинити.

В частині стягнення 800,00 грн. основного боргу та 309,69 грн. судового збору - відмовити.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення підписано 07.03.2013р.)

Суддя В.І.Мельник