Постанова

від 04.03.2013 по справі 816/430/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/430/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Костяного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2013 року позивач Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" рахується податковий борг на загальну суму 111462 грн. 13.07.2012 року податковим органом прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 6531/10/19-135, на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу № 53 від 16.07.2012 року.

24.07.2012 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" за податковим боргом у розмірі 111462 грн. Постановою суду від 26.07.2012 року у справі № 2а-1670/4893/12 подання задоволено. Для виконання постанови суду в порядку статті 95 Податкового кодексу України позивачем направлено до банківських установ 4 інкасових доручення, на які податковим органом отримано відмови з посиланням на відсутність коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК". Отже, у відповідача відсутні кошти для погашення податкового боргу на рахунках, відкритих у банківських установах, що згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Повістки про виклик до суду, направлені відповідачу за адресою: 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. М. Бірюзова, 66, кім. 143, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулися з відмітками поштової організації "адресат вибув".

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК", ідентифікаційний код 35658207, є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 09.01.2008 року (а.с. 11), та взяте на податковий облік у ДПІ у м. Полтаві 10.01.2008 року за № 23845 (а.с. 8).

Матеріалами справи підтверджено, що у термін з 14.06.2011 року по 22.06.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 01.04.2011 року, що оформлена актом № 5585/23-5/35658207 від 30.06.2011 року, у якому зроблено висновок про порушення відповідачем, зокрема, п. 3.1 ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 89170 грн., у тому числі: за 2009 рік - на суму 15662 грн., за 2010 рік - на суму 74877 грн., за І квартал 2011 року - на суму 1369 грн. (а.с. 24-45).

12.07.2011 року на підставі акту перевірки № 5585/23-5/35658207 від 30.06.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0001002310, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 111463 грн., з них: за основним платежем - в сумі 89170 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 22293 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення, отримане представником відповідача 12.07.2011 року, було оскаржено в адміністративному порядку та до суду.

Рішенням ДПА у Полтавській області № 2609/10/25-016 від 09.09.2011 року, яке залишене без змін рішенням ДПС України № 5635/6/10-2115(6309/7) від 16.11.2011 року, податкове повідомлення - рішення № 0001002310 від 12.07.2011 року залишене без змін, а скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" - без задоволення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року у справі № 2а-1670/10182/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001002310 від 12.07.2011 року, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року, яка набрала законної сили 10.04.2012 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року - без змін.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, правомірність податкового повідомлення-рішення № 0001002310 від 12.07.2011 року встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до положень пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначена відповідачу зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, є узгодженою.

Крім того, 27.04.2012 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2012 року, згідно якої сума самостійно визначеного платником податкового зобов'язання склала 2407 грн., з них: 1995 грн. - податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду; 405 грн. - збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється; 7 грн. - пеня, нарахована платником на виконання вимог п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (а.с. 46-48).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 4.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг по податку на прибуток у загальній сумі 111462 грн. (з урахуванням переплати в сумі 2408 грн.), у тому числі пеня в розмірі 7 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача, наявною у матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивачем складена та вручена відповідачу 24.05.2012 року податкова вимога від 15.05.2012 року № 689 (а.с. 22).

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем були здійсненні заходи, що передують продажу майна платника податків, а саме, здійснено заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Так, 24.07.2012 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року у справі № 2а-1670/4893/12 подання Державної податкової інспекції у м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом задоволено. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель-СПК" на розрахунковий рахунок 31112002700002, код бюджетної класифікації платежу 11020100, одержувач УДКСУ у м. Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області МФО 831019 податковий борг по податку на прибуток в розмірі 111 462 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання даного судового рішення у вересні та грудні 2012 року позивачем направлено до банківських установ 4 інкасових доручення, на які податковим органом отримано відмови з посиланням на відсутність коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" (а.с. 59-62).

Із наведеного вбачається, що позивач здійснив заходи, що передують здійсненню заходів щодо продажу майна платника податків, проте, податковий орган позбавлений можливості погасити податковий борг відповідача перед державним бюджетом України через відсутність коштів, які перебувають у його власності.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених саме Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Згідно п. 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як було зазначено, відповідач має податковий борг з податку на прибуток у розмірі 111462 коп., а тому факт наявності у позивача права податкової застави є безспірним.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

У матеріалах справи наявна копія рішення позивача від 13.07.2012 року № 6531/1019-135 про опис майна у податкову заставу (а.с. 16) та акт опису майна у податкову заставу № 53 від 16.07.2012 р. (а.с. 15).

Згідно витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 37013335, № 39434076, на підставі акту опису майна від 16.07.2012 року № 53 позивачем зареєстровані відповідні обтяження (а.с. 13-14).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, та вважає за необхідне надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель-СПК" в розмірі 111462 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель-СПК", що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК" в розмірі 111462 грн. (сто одинадцять тисяч чотириста шістдесят дві гривні) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Картель - СПК", що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 березня 2013 року.

Суддя С.С. Сич