Постанова

від 05.03.2013 по справі 2а-343/11/13/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 р. Справа №2а-343/11/13/0170

Окружний адміністративний суд АР Крим в особі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ківа А.С., представника відповідача Стоборевої Д.О., довіреність від 15.03.2012 адміністративну справу

за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

до Державного підприємства "Бахчисарайське лісове господарство"

про стягнення заборгованості у сумі 4263,00 грн.,

Обставини справи: Державна інспекція по контролю за цінами в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до державного підприємства "Бахчисарайське лісове господарство про стягнення заборгованості у сумі 4263,00 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2013 проведена заміна позивача по справі на Міністерство економічного розвідку і торгівлі України.

В судове засідання представник позивача не прибув, надав клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення питання про внесення змін до положення про Державну інспекцію по контролю за цінами в частині надання неї контрольно-наглядових функцій у сфері дотримання державної дисципліни цін.

Стаття 48 КАС України через поняття адміністративної процесуальної правоздатності встановлює, хто в адміністративному процесі може мати статус особи, яка бере участь у справі і має матеріальний інтерес у результатах її вирішення, - сторони чи третьої особи, а через поняття адміністративної процесуальної дієздатності визначає, хто з осіб, наділених адміністративною процесуальною правоздатністю, може самостійно реалізувати свої процесуальні права та обов'язки в суді.

Органи державної влади завжди наділені одночасно адміністративною процесуальною право- та дієздатністю.

Положення статті 55 КАС України спрямовано на продовження адміністративного процесу навіть у разі вибуття особи із спірних правовідносин із заміною її іншою особою.

Як зазначено у пункті 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 6 березня 2008 року N 2 при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 №634/2011 Мінекономрозвитку України є центральним органом виконавчої влади, та здійснює в межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку формування, установлення та застосування цін (тарифів), здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами), скасовує в установленому порядку ціни (тарифи), встановлені з порушенням законодавства.

За частиною 1 статті 16 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-УІ органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.

Статтею 17 вказаного Закону одною з основних функцій уповноваженого органу є запобігання порушенням у сфері ціноутворення. На підставі статті 18 Закону уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

На підставі вказаного ухвалою 22.01.2013 судом була проведена заміна позивача його правонаступником - Мінекономрозвитку України, яке, на думку суду є компетентним органом для вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів у процесі формування, встановлення та застосування цін.

Тому у судовому засіданні 05.03.2013 судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження по справі до внесення змін до Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами, затвердженого Указом Президента України від 30.03.2012 №236/2012.

Також судом 05.03.2013 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі до розгляду у Вищому адміністративному суді України касаційної скарги відповідача на судові рішення по справі №2а-15395/10/15/0170 за позовом Державного підприємства "Бахчисарайське лісове господарство" до Державної інспекції з контролю за цінами в АРК про визнання недійсним та скасування рішення.

Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Забезпечення прав і свобод, крім усього іншого, потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року N 22-рп/2004).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави- учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов'язок суду зупинити провадження по справі передбачений статтею 156 КАС України у випаду неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-15395/10/15/0170 набула законної сили 08.11.2011, у зв'язку з чим відсутні підстави для зупинення провадження у розумінні пункту 3 частини 1 статті 156 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 156 КАС України, суд може зупинити провадження у справі за наявності інших причин, ніж ті, які передбачені частиною другою цієї статті за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи. Суд подане представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі не знаходить його обґрунтованим, і таким, що направлено на затягування розгляду справи шляхом зловживання процесуальними правами, а отже і таким, що підлягає задоволенню.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з чим суд застосовує законодавство, що діяло на момент вчинення відповідних дій.

Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України "Про економічну самостійність України" самостійно здійснює політику цін. Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки визначені Законом України "Про ціни та ціноутворення" № 507- XII від 03.12.1990 року (далі -Закон).

Згідно зі статтею 13 Закону Державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів (ст. 8 закону).

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 18.10.2010 №0459, від 09.11.2010 посадовими особами відповідача була проведена планова перевірка ДП «Бахчисарайське лісове господарство» з питань дотримання порядку формування та застосування цін на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, торф паливний кусів, дрова, торф'яні брикети), що відпускаються населенню для побутових потреб. Перевірка проводилась з 25.10.2010 по 12.11.2010.

За результатами перевірки складено Акт від 12.11.2010 № 0459, за висновками якого встановлено порушення вимог постанови Ради міністрів АР Крим від 23.01.2001 №13 "Про ціни на паливно-енергетичні ресурси, реалізовані населенню", у результаті чого, підприємство за період з 26 листопада 2009 року по 30 квітня 2010 року одержало необґрунтовану виручку у сумі 1421,00 грн.

На підставі зазначеного акту Державною інспекцією з контролю за цінами в АР Крим було прийнято рішення від 16.11.2010 №105 про застосування до ДП «Бахчисарайське лісове господарство» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 1421,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 2842,00 гривень.

Відповідальність за порушення державної дисципліни цін передбачена статті 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", відповідно до якої вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Більш детально порядок притягнення до відповідальності за порушення державної дисципліни цін передбачений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519.

Дія цієї Інструкції поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно з пунктом 1.5. Інструкції підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

Необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами.

Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства (п. 1.6 Інструкції).

Вилученню в дохід бюджету підлягають суми, які одержані внаслідок порушень державної дисципліни цін, визначених на підставі матеріалів перевірок незалежно від фінансового стану порушника та його розрахунків з бюджетом.

Згідно з пунктом 3.1. Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.06.2011, що залишено без зміни ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011, залишено без задоволення адміністративний позов ДП "Бахчисарайське лісове господарство" про визнання недійсним та скасування рішення Державної інспекції по контролю за цінами АР Крим від 16.11.2010 №105 про застосування до ДП «Бахчисарайське лісове господарство» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 1421,00 гривень та штрафних санкцій у розмірі 2842,00 гривень.

За таких обставин суд надходить висновку про правомірність рішення позивача про стягнення.

Відповідно до статті 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості у повному обсязі.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті санкцій в сумі 4263,00 підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.03.2013, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова оформлена та підписана відповідно до вимог ст. 163 КАС України 11.03.2013.

Керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бахчисарайське лісове господарство" (ЄДРПОУ 00992303) на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 4263,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя підпис Т.С.Ольшанська