Рішення

від 22.02.2013 по справі 910/1108/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1108/13 22.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» Простягнення 79 137,69 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Довбик М.О., дов. № 31/10-03 від 31.10.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» про стягнення 79 137,69 грн.

Ухвалою від 25.01.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22.02.2013 року.

В судовому засіданні 22.02.2013 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання 22.02.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.02.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 095/К, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язувався постачати покупцю папір, картон, плівки, іншу целюлозно-паперову продукцію та інший товар, згідно видаткової документації, а покупець зобов'язувався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами пункту 2.6. договору встановлено, що підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис представника покупця на накладній та надання продавцю довіреності на отримання ТМЦ.

Відповідно до п. 4.1 договору, асортимент, кількість, ціна поставки товару вказуються в та/або рахунках-фактурах та/або накладних на товар, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 5.1 договору, розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця впродовж семи календарних днів з моменту одержання товару на підставі видаткових накладних. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 095/К від 01.01.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» товар на загальну суму 58 461,15 грн., що підтверджується видатковими накладними № КБ-0001637 від 23.11.2012 р. та № КБ-0001665 від 27.11.2012 р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких міститься в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з цим заборгованість за договором складає 58 461,15 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 58 461,15 грн. основного боргу, 1 044,16 грн. пені, 17 538,34 грн. штрафу та 2 094, 04 грн. 30 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця впродовж семи календарних днів з моменту одержання товару на підставі видаткових накладних. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними № КБ-0001637 від 23.11.2012 р., № КБ-0001665 від 27.11.2012 р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких міститься в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 58 461,15 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 58 461,15 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктами 7.2 та 7.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 044,16 грн. пені та 17 538,34 грн. штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору купівлі-продажу № 095/К від 01.11.2012 року встановлено, що у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожен день такого прострочення. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості, а саме - з дня виникнення заборгованості і до моменту коли така заборгованість буде повністю погашена.

Умовами п. 7.3 даного договору встановлено, що при порушені покупцем терміну виконання грошових зобов'язань більше ніж на 7 днів, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 30 % від несплаченої в строк суми.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю у розмірі 17 538,34 грн., а в частині стягнення пені частково у розмірі 1 032,82 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» просить суд також стягнути з відповідача 2 094,04 грн. тридцять відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4 договору встановлено, що за прострочення покупцем терміну виконання грошового зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 30 % річних за користування грошовими коштами від простроченої суми за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок 30 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 30 % підлягають задоволенню частково у розмірі 2 071,30 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська медіа компанія» (місцезнаходження : 02002, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Степана Сагайдака, будинок 114-Б, код ЄДРПОУ 33444178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Папір» (місцезнаходження: 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Залізнична, 4, код ЄДРПОУ 32932642) 58 461 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 15 коп. основного боргу, 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн. 82 коп. пені, 17 538 (сімнадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 34 коп. штрафу, 2 071 (дві тисячі сімдесят одну) грн. 30 коп. тридцять відсотків річних та 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 76 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.02.2013 р.

Суддя Спичак О.М.