Рішення

від 06.03.2013 по справі 905/931/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.13 р. Справа № 905/931/13-г

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м.Донецьк

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товарної біржі «Межрегіональна українська біржа», м. Ясинувата

про визнання недійсним біржового контракту №3 від 30.01.2012р.

Представники сторін:

Від позивача: Сівак Д.О.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Закрите акціонерне товариство «Баренс Шоколад», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про визнання недійсним біржового контракту №3 від 30.01.2012р.

Суд ухвалою від 05.02.2013р. залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товарну біржу «Міжрегіональна українська біржа», м. Ясинувата.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при укладанні спірного правочину були порушені вимоги чинного законодавства на момент укладання відповідного біржового контракту, а саме неправомірно визначена оцінка майна, а також, той факт, що покупцем за спірним біржовим контрактом не була додана декларація про майновий стан і доходи.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа також в засідання суду не прибула, про причину неявки суд не повідомила, витребуваних судом документів не надала.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

Господарським судом Донецької області ухвалою від 18.05.11р. порушена справа про банкрутство позивача згідно ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду від 04.07.11р. позивача визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 04.01.12р., ліквідатором призначений голова ліквідаційної комісії Бичков О.Є.

Ухвалою суду від 18.01.12р. припинені повноваження ліквідатора Бичкова О.Є., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Руденок Ю.О., строк ліквідаційної процедури продовжено до 04.07.2012р. Ухвалою суду від 05.07.12р. строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Руденок Ю.О. продовжені до 04.01.2013р. Ухвалою суду від 21.03.2013р. продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Руденок Ю.О. до 04.07.2013р.

Ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 27/82Б від 21.03.2013р. скасовані обтяження, накладені на майно позивача.

За результатом проведення аукціону на Міжрегіональній Українській Біржі по реалізації майна позивача, який оформлений протоколом № 4 від 30.01.2012 р., позивачем та відповідачем 30.01.2012 р. був укладений біржовий контракт № 3 відповідно до умов якого останнім було придбане майно, належне позивачу (додаток № 1 до біржового контракту) а саме: ГМЗ - система охоронної сигналізації Макіївка 1482, інв. № 00253, ГМЗ - система відео спостереження Макіївка 1480, інв. № 00254, ГМЗ - система опалення Макіївка 1481, інв.№00255, загальною вартістю 21875,76 гривень.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним біржового контракту № 3 від 30.01.2012р.

Вважаючи, що зазначений договір було укладено в порушення низки вимог діючого законодавства, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним цього біржового контракту.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у тому, що при укладанні спірного правочину були порушені вимоги законодавства, чинного на момент укладання відповідного біржового контракту, що порушує права позивача, захист яких полягає у зверненні ліквідатора з даним позовом до суду, в межах повноважень наданих такій особі спеціальним законодавством.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, регулюються положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Цивільним кодексом України, а також іншими актами цивільного законодавства.

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Донецької області по справі № 27/82Б від 21.03. 2013 р. продовжено строк ліквідаційної процедури щодо позивача по справі № 27/82Б та повноваження ліквідатора Руденок Ю.О. до 04.07. 2013 р.

За приписами статей 38, 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та, розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та інше.

З метою реалізації функцій, покладених на ліквідатора приписами чинного в Україні законодавства, ліквідатор позивача звернувся до суду із розглядуваним позовом.

30.01.2012 р. на Міжрегіональній Українській Біржі відбувся аукціон (відкриті торги) по реалізації майна позивача, хід та результати якого зафіксовано у протоколі № 4 від 30.01.2012р.

За результатом проведення аукціону позивачем та відповідачем 30.01.2012р. був укладений біржовий контракт № 3, відповідно до умов якого останнім було придбане майно, належне ЗАТ «Баренс Шоколад» (додаток № 1 до біржового контракту), а саме: ГМЗ - система охоронної сигналізації Макіївки 1482, інв. № 00253, ГМЗ - система відео спостереження Макіївки 1480, інв. № 00254, ГМЗ - система опалення Макіївки 1481, інв.№00255, загальною вартістю 21875,76 гривень.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент укладання спірного правочину у разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

При цьому, відповідно до п. 22 Методики оцінки майна, що затверджена Постановою КМУ від 10 грудня 2003 р. N 1891, акти оцінки майна, акти оцінки часток (паїв, акцій), складені для цілей приватизації (корпоратизації), для реєстрації статуту відкритих акціонерних товариств, підписання договору купівлі-продажу майна, крім пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, оголошення умов продажу майна, у тому числі повторного продажу, дійсні протягом шестимісячного строку від дати їх затвердження. Акти оцінки майна, у тому числі пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, строк дії яких закінчився, є недійсними.

Згідно протоколу проведення аукціону стартова ціна предмету спірного біржового контракту була визначена на підставі оцінки від 21.03.2011р., яка, згідно вищенаведених положень законодавства України, на момент проведення аукціону була недійсною, з огляду на приписи ст. 29 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та п. 22 Методики оцінки майна, що затверджена Постановою КМУ від 10 грудня 2003 р. N 1891.

Наведене дає суду підстави дійти висновку про неправомірне визначення стартової ціни майна щодо якого проводився аукціон.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

За приписами ч.1 ст.15 Закону України «Про товарну біржу» біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

При цьому, згідно ч.6 ст.15 Закону України «Про товарну біржу» не можуть бути предметом біржової торгівлі речі, визначені індивідуальними ознаками, якщо вони не продаються як партія, а також будь-які вживані товари, включаючи транспортні засоби, та капітальні активи. Таке обмеження не поширюється на майно, яке відчужується з податкової застави, а також майно, конфісковане відповідно до закону.

Уживаними товарами вважаються товари, що були у користуванні не менше року, транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу згідно із законом, а також будь-який капітальний актив, що був прийнятий в експлуатацію до його продажу.

В порушення зазначених норм закону, 30.01.2012 року Міжрегіональною українською біржею було допущено до обігу на товарній біржі вживані товари, а саме обладнання, яке використовувалось позивачем протягом певного строку.

Відповідно до ст. 650 Цивільного кодексу України передбачено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Статтею 185 Господарського кодексу України передбачено, що до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Отже для оцінки спірного договору на предмет його відповідності вимогам закону мають застосовуватись зазначені положення законодавства, що регулюють порядок укладання, зміни, розірвання чи визнання недійсним правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, враховуючи порушення вимог закону під час укладання спірного біржового контракту, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання біржового контракту недійсним.

Доводи позивача наведені в обґрунтування позовних вимог щодо недійсності спірного контракту через не подання відповідачем податкової декларації, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Так, відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який підлягає застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент укладання спірного правочину), фізична або юридична особа, яка бажає зареєструватись як учасник аукціону, конкурсу, повинна мати при собі, зокрема, довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), у разі придбання об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів - для покупців - фізичних осіб.

При цьому, в порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачем не надано жодного доказу, який би надав змогу суду вважати, що в порушення ст. 16 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» про малу приватизацію відповідачем не була надана податкова декларації на підтвердження власного майнового стану.

Крім того, твердження позивача про підписання спірного правочину не уповноваженою особою з боку позивача також не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Пунктом 2 ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Спірний біржовий контракт від імені продавця - позивача підписував ОСОБА_2., який діяв на підставі довіреності від 01.12. 2011 р., текст якої свідчить про наявність повноважень на реалізацію майна підприємства банкрута - ЗАТ «Баренс Шоколад».

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 20, 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад», м.Донецьк до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, задовольнити.

Визнати недійсним біржовий контракт № 3 від 30.01.2012р. укладений між закритим акціонерним товариством «Баренс Шоколад» та ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) на користь закритого акціонерного товариства «Баренс Шоколад» (83112, м.Донецьк, вул. Горловська, 2-Д, код 31128452) судовий збір в розмірі 1147,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 06.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 11.03.2013 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Колесник Р.М.