Постанова

від 04.03.2013 по справі 5006/27/123б/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.03.2013 р. справа №5006/27/123б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Татенко В.М., Ушенко Л.В. При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився від кредитора: від скаржника:не з'явився Лук'янова Л.Л. - довір. б/н від 27.02.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергія» м. Київ на ухвалу господарського судуДонецької області від 22.01.2013р. у справі№ 5006/27/123Б/2012 (суддя Тарапата С.С.) за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Аспект» м. Донецьк до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Політрейд-Технікс» м. Донецьк пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 19.10.2012р. господарський суд Донецької області порушив за заявою кредитора ТОВ «Торговий Дім «Аспект» справу про банкрутство ТОВ "Політрейд-Технікс" з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон).

Постановою від 31.10.2012р. господарський суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором ініціюючого кредитора.

Ухвалою від 22.01.2013р. суд затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі про банкрутство.

Ухвала суду мотивована тим, що кредиторами у справі визнані ТОВ "Торговий дім "Аспект", ТОВ "Торговий дім "Енергія", ПП "Марта". Судом встановлено факт відсутності у банкрута майнових активів, необхідних для задоволення кредиторської заборгованості в сумі 1,173тис.грн., що підтверджено матеріалами справи та даними ліквідаційного балансу. За результатами розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута суд визнав звіт ліквідатора таким, що підлягає затвердженню, та ліквідував банкрута й припинив провадження у справі.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ «Торговий Дім «Енергія» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для розгляду до господарського суду.

В обґрунтування скарги апелянт посилається на те, що судове засідання 22.01.2013р. було проведено без виклику сторін у справі, за відсутності представника апелянта, оскільки останнього не було залучено до участі у справі про банкрутство. Також посилається на те, що ініціюючим кредитором не доведено ознак відсутнього боржника на підставі ст. 52 Закону.

Ухвалою від 22.02.2013р. апеляційна скарга була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Від ініціюючого кредитора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім «Енергія» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду від 22.01.2013р. залишити без змін.

Від ТОВ «Торговий Дім «Енергія» до Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання про залучення третьої особи - ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Але колегія суддів не приймає вказане клопотання до уваги, оскільки в ньому відсутній підпис представника ТОВ «Торговий Дім «Енергія» за довіреністю Лук'янової Л.Л.

Крім того, у справах про банкрутство учасники провадження є сторони (кредитори та боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Отже, Законом на відміну від позовного провадження взагалі не передбачено інституту третіх осіб при провадженні у справах про банкрутство.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представника апелянта, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника-юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до абзацу 8 ст. 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Перелік цих документів міститься в пункті 8 статті 7 Закону, в якому зокрема зазначається, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи, чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредитора.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

Статтею 14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" передбачено, що вексель -це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 1 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель містить:

1. назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2. безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

3. найменування особи, яка повинна платити (трасат);

4. зазначення строку платежу;

5. зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

6. найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

7. зазначення дати і місця складання векселя;

8. підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Згідно ч. 1 ст. 2 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, наведених у попередній статті, не має сили переказного векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Отож, за відсутності на переказному векселі, емітентом якого є юридична особа, підпису двох осіб - директора та головного бухгалтера, або уповноваженої особи, вексель вважається виданим з дефектом форми і не має вексельної сили. Тому такий документ не є цінним папером та може мати силу простої боргової розписки. Зазначена правова позиція роз'яснена п.п. 2 - 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів в Україні".

Пунктами 2, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» зазначено, що, розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель). Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили. При вирішення питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної або фізичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ст. 2 Уніфікованого закону).

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ініціюючий кредитор 17.10.2012р. звернувся до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону, зазначивши підставою для його порушення безспірну заборгованість боржника в сумі 39 850грн., що виникла за переказним векселем серії АА №0082804, складеним 14.03.2012р. ТОВ "Едванс Лімітед", виданий протест про неоплату векселя від 31.08.2012р. № 7060 та вчинений виконавчий напис нотаріуса від 31.08.2012р. №7061. Цей виконавчий напис був пред'явлений 25.09.2012р. до виконання до ВДВС Ленінського РУЮ у м. Донецьку, постановою від 08.10.2012р. повернено виконавчий документ стягувачеві (а.с.20).

Матеріалами справи підтверджується, що вексель підписано однією особою - директором ТОВ "Едванс Лімітед" Назаренко О.О. та акцептовано ТОВ «Політрейд-Технікс», як платником за вказаним переказним векселем. Підпис головного бухгалтера (бухгалтера) ТОВ "Едванс Лімітед" на векселі відсутній (а.с.9).

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не досліджено оригіналу переказного векселя, що міститься в матеріалах справи, на предмет відповідності його вимогам ст. 1 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі та ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", зокрема, на предмет підписання його уповноваженими особами від імені юридичної особи-векселедавця та набуття таким документом вексельної сили, незалежно від здійсненого нотаріусом протесту векселя та порушення виконавчого провадження. А також не з'ясовано наявність (відсутність) у штаті боржника посади бухгалтера (головного бухгалтера), підпис якого на векселі, що видається від імені юридичної особи, є обов'язковим. Крім того, господарським судом не перевірено уповноваження інших осіб на підписання векселів згідно відповідних рішень керівника боржника.

Вказана позиція Донецького апеляційного господарського суду збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України у постанові від 25.12.2012р. у справі №5006/5/13б/2012.

На відміну від позовного провадження у справі про банкрутство усі докази додаються до заяви про порушення справи, що конкретно передбачено ст. 7 Закону. Тому у разі відсутності необхідних документів, які повинні доводити безспірність та неплатоспроможність боржника, в першому судовому засіданні провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню як безпідставне порушене господарським судом.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про можливість винесення ухвали про ліквідацію банкрута згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, такими, що не відповідають вимогам ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом, затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі згідно ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин, ухвала господарського суду Запорізької області від 10.07.2012р. у справі № 5009/1671/12 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу підлягає скасуванню, провадження у справі № 5009/1671/12 підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Енергія» м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.01.2013р. у справі №5006/27/123Б/2012 - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.01.2013р. у справі №5006/27/123Б/2012 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута, припинення провадження у справі - скасувати.

Провадження у справі № 5006/27/123Б/2012 про банкрутство ТОВ «Політрейд-Технікс» м. Донецьк припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальності «Політрейд-Технікс» м. Донецьк для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису про скасування ухвали господарського суду Донецької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута і припинення провадження у справі про банкрутство та прийняття іншого судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.М. Татенко

Л.В. Ушенко

Надруковано: 7 прим.

1.боржнику

1.кредитору

1.скаржнику

1. у справу

1.ДАГС

1.ГСДО

1. дер.реєстратору