Ухвала

від 06.03.2013 по справі 5017/3262/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"06" березня 2013 р. Справа № 5017/3262/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Картере В.І.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання - Райлян І.Г.

за участю представників:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної ДПС - не з'явився, належним чином повідомлений,

від ТОВ „Морське охоронне агентство" - Ковачов О.М.,

від ФОП ОСОБА_2 - не з'явився, належним чином повідомлений,

від ліквідатор боржника - арбітражного керуючого Сорвачова В.М. - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної Державної податкової служби

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження

по справі № 5017/3262/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Морське охоронне агентство"

кредитор: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Сорвачов В.М.

про банкрутство ТОВ „Морське охоронне агентство"

ВСТАНОВИВ:

13.11.2012р. до Господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Морське охоронне агентство" в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій останнє посилаючись на прийняття засновниками товариства рішення щодо його ліквідації, просило порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ „Морське охоронне агентство" та покласти обов'язок ліквідатора на Сорвачова В.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.11.2012р. порушено провадження про банкрутство ТОВ „Морське охоронне агентство"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника де б воно не знаходилось та в якому б вигляді воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновується; зобов'язано заявника надати: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання з підтверджуючими документами; відомості щодо наявності у боржника майна, у тому числі грошових коштів і дебіторської заборгованості (інвентаризаційні відомості); зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси провести позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Морське охоронне агентство" згідно приписів статті 78.1.7 Податкового кодексу України та надати відповідний акт до канцелярії Господарського суду Одеської області в строк, передбачений статтею 82.2 зазначеного кодексу.

Постановою Господарського суду Одеської області від 04.12.2012р. (суддя Лепеха Г.А.) ТОВ „Морське охоронне агентство" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ „Морське охоронне агентство" призначено арбітражного керуючого Сорвачова В.М.; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано ліквідатора банкрута подати в п'ятиденний строк оголошення про визнання банкрутом ТОВ „Морське охоронне агентство" та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури у офіційний друкований орган (газети "Голос України" чи "Урядовий кур`єр") з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст.25-31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора надати до суду докази надання оголошення, а також звіт і ліквідаційний баланс.

В подальшому (11.01.2013р.) до місцевого господарського суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання кредитором боржника із сумою кредиторських вимог у розмірі 15 440,00 грн.

Вказану заяву мотивовано із посиланням на невиконання ТОВ „Морське охоронне агентство" зобов'язань за договором перевезення вантажу №34-07/12 від 09.07.2012р., укладеним з заявником.

15.01.2013р. до місцевого господарського суду надійшов звіт ліквідатора боржника про результати проведення ліквідаційної процедури відносно ТОВ „Морське охоронне агентство", з якого вбачається, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором боржника, з метою пошуку та виявлення майна банкрута, відповідно до п.12 ст.25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надіслано запити, на які надано відповіді наступних установ та організацій, а саме:

- лист Державного підприємства Одеська регіональна філія „Центр Державного земельного кадастру" № 06-08/26722 від 17.09.2012р. (а.с.75) про відсутність, станом на 13.09.2012р., відомостей щодо земельних ділянок, які значаться за ТОВ „Морське охоронне агентство";

- лист управління Державтоінспекції ГУ УМВС України в Одеській області №42/1вх.4833 від 15.09.2012р. (а.с.76) про відсутність у базі даних АС „Автомобіль" УДАІ ГУМВС України в Одеській області зареєстрованих за ТОВ „Морське охоронне агентство" транспортних засобів;

- лист Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" №379862.80 від 09.101.2012р. (а.с.77) про відсутність нерухомого майна, зареєстрованого за ТОВ „Морське охоронне агентство".

Також, у звіті ліквідатор боржника зазначив, що ТОВ „Морське охоронне агентство" протягом усього періоду провадження господарської діяльності у взаємовідносинах з Державним департаментом інтелектуальної власності, Інспекцією головного державного реєстратора флоту України, Державною митною службою України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку не перебувало, а тому запити до вказаних державних органів ліквідатором не направлялися.

Крім того, до звіту ліквідатора додано акт інвентаризації та оцінки майна від 15.01.2013р., відповідно до якого за результатами інвентаризації вартість наявного майна ТОВ „Морське охоронне агентство" складає 0,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; припинено юридичну особу - ТОВ „Морське охоронне агентство"; зобов'язано державного реєстратора не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цієї ухвали заповнити реєстраційну картку про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ „Морське охоронне агентство", внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення для зняття юридичної особи з обліку; кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну. Вимоги, незадоволені за відсутністю майна, визнано вважати погашеними; припинити повноваження ліквідатора банкрута - Сорвачова В.М.; провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просить її скасувати та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, в порушення ст. 60 ГК України, не повідомляв явних кредиторів, зокрема орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації, як платника податків, про його ліквідацію та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій, а всупереч ст.39 Закону України „Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", не направив до Єдиного державного реєстру ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Морське охоронне агентство", що не дало можливості органу податкової служби виконати вимоги п.п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України.

Крім того, за ствердженням апелянта, місцевий господарський суд не звернув уваги на той факт, що боржником не було дотримано вимог ч.1 ст. 111 ЦК України, яка передбачає складання ліквідаційною комісією, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, проміжного ліквідаційного балансу, що свідчить про порушення заявником порядку добровільної ліквідації.

Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Сорвачов В.М., надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 51 Закону про банкрутство, який був чинним на момент звернення боржника до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені ст. 105 ЦК України.

Зокрема, згідно з приписами вказаної статті:

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

- учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

- з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

- комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

- комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Також, статтею 60 Господарського кодексу України, яка визначає загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

В матеріалах справи наявні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації, а саме у спеціальному друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №224 (24) від 07.09.2012 р. оголошення про ліквідацію боржника.

Також з матеріалів справи вбачається, що голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами ст. 51 Закону про банкрутство із дотриманням строку, передбаченого частиною 4 статті 105 ЦК України, оскільки інформація про прийняття засновником боржника рішення про ліквідацію товариства, розмішена у спеціальному друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №224 (24) від 07.09.2012 р., а заяву про банкрутство ТОВ „„Морське охоронне агентство" подано до господарського суду 13.11.2012р., тобто у 2-х місячний термін з моменту розміщення засновником боржника оголошення у Бюлетені державної реєстрації.

Крім того, у заяві про банкрутство ТОВ „Морське охоронне агентство" містяться відомості про відсутність майна у боржника, а в матеріалах справи наявна заява про припинення платника податків, направлена на адресу податкового органу, що підтверджується поштовою квитанцією № 4038 від 29.08.2012р. (а.с.26).

Також, до заяви ліквідатора про порушення справи про банкрутство було додано проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч. 1 ст. 111 ЦК України (а.с.40-41), а також лист Державного підприємства Одеська регіональна філія „Центр Державного земельного кадастру" № 06-08/26722 від 17.09.2012р. (а.с.75) про відсутність, станом на 13.09.2012р., відомостей щодо земельних ділянок, які значаться за ТОВ „Морське охоронне агентство", лист управління Державтоінспекції ГУ УМВС України в Одеській області №42/1вх.4833 від 15.09.2012р. (а.с.76) про відсутність у базі даних АС „Автомобіль" УДАІ ГУМВС України в Одеській області зареєстрованих за ТОВ „Морське охоронне агентство" транспортних засобів та лист Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" №379862.80 від 09.101.2012р. (а.с.77) про відсутність нерухомого майна, зареєстрованого за ТОВ „Морське охоронне агентство".

Таким чином, апеляційним господарським судом не встановлено порушень чинного законодавства при затверджені ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ „Морське охоронне агентство", а також ліквідації вказаного товариства із припиненням провадження у справі на підставі п. 6 ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, апеляційний господарський суд враховує наступне:

Згідно статті 91 ГПК України право апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду, яке набрало законної сили мають сторони у справі, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішував питання про їх права та обов'язки.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону про банкрутство також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи із змісту ст. 1 Закону про банкрутство ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної ДПС в процедурі банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Отже враховуючи те, що податковій інспекції було відомо про прийняття засновниками ТОВ „Морське охоронне агентство" рішення про припинення своєї діяльності, порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Морське охоронне агентство" та здійснення щодо останнього відповідного провадження, а також відсутність у матеріалах справи доказів звернення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної ДПС з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку та відсутність посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство, а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012 р. у справі № 5023/5820/11, від 15.05.2012 р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012 р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78.

Відповідно до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду №3 від 23.03.2012р.) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Також, апеляційний господарський суд виходить з того, що податкова інспекція ухилялась від реалізації свого права на участь в судових засіданнях апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної Державної податкової служби на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 86, 91, 99, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської обласної Державної податкової служби на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. у справі 5017/3262/2012 - припинити.

Головуючий суддя : В.І. Картере

Судді: Л.В. Лавриненко

В.Т. Пироговський