Рішення

від 04.03.2013 по справі 913/519/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2013 року Справа № 913/519/13-г

Провадження № 6/913/519/13-г

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА «СМ-ГРУП», м. Луганськ

до Приватного підприємства «ВУГЛЕТОП ЕКСПОРТ», м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 418 500 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін :

від позивача - Гасанов З.В.о., дов. № 04/5 від 15.01.2013;

від відповідача - Кучеренко І.О., дов. № 03-01/01-13 від 03.01.2013.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 418 500 грн. 00 коп. за договором поставки № 25101 від 25.10.2011.

Представник відповідача у судовому засіданні надав заяву № 04-03/01-13 від 04.03.2013, за якою відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнав позов в повному обсязі в сумі 418 500 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА «СМ-ГРУП» - позивачем у справі («Постачальник»), та ПП «ВУГЛЕТОП ЕКСПОРТ» - відповідачем у справі («Покупець»), 25.10.2011 був укладений договір поставки № 25101.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався поставити відповідний товар (вугільну продукцію), а відповідач - прийняти та оплатити його на умовах договору.

На виконання умов договору позивач за видатковою накладною № 213 від 10.11.2011 та актом прийому - передачі № 213 від 10.11.2011 (арк. справи 7-8) поставив, а відповідач прийняв певний товар, який останній не оплатив, у зв'язку з чим за ним залишилась заборгованість в сумі 418 500 грн. 00 коп.

З метою отримання зазначеної заборгованості позивач направив відповідачу вимогу від 13.12.2011, а також претензії від 16.02.2012 і 22.08.2012, які останнім були залишені без відповіді та задоволення.

Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 418 500 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 16, 525, 526, 530 ЦК України і ст. ст. 180, 193 ГК України.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав заяву № 04-03/01-13 від 04.03.2013 відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, 25.10.2011 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 25101 (надалі - договір), за умовами якого «Постачальник» - позивач у справі, зобов'язався поставити відповідний товар (вугільну продукцію), а «Покупець» - відповідач у справі, зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах договору.

Згідно п. 2.9 договору оплата товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

На виконання умов договору, позивач за видатковою накладною № 213 від 10.11.2011 поставив відповідачу вугілля АКО (25-100) у кількості 279 тон за ціною 1 250 грн. 00 коп. (без ПДВ) за одну тону. Всього, з урахуванням ПДВ, сума поставленого товару склала 418 500 грн. 00 коп. Так, сторонами було підписано акт прийому - передачі № 213 від 10.11.2011 на суму 418 500 грн. 00 коп.

З метою отримання оплати за поставлений товар позивач направив відповідачу вимогу від 13.12.2011, а пізніше претензії від 16.02.2012 і 22.08.2012, які останнім були залишені без відповіді та задоволення.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем умови договору були виконані належним чином та відповідачу був поставлений певний товар, який останній не оплатив. Тобто на момент звернення із даним позовом, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 418 500 грн. 00 коп.

Згідно з пунктами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник, який в повному обсязі не виконав зобов'язання з оплати наданих послуг.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Приймаючи до уваги викладене, а також фактичні обставини справи слід зазначити, що позивачем належним чином були виконані відповідні зобов'язання, які відповідачем в повному обсязі не оплачені.

Тобто на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлений товар в сумі 418 500 грн. 00 коп.

Як було наведено вище, відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав заяву № 04-03/01-13 від 04.03.2013.

Частиною 5 ст. 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При розгляді справи, судом встановлено, що дії відповідача при визнанні позову не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА «СМ-ГРУП» про стягнення з ПП «ВУГЛЕТОП ЕКСПОРТ» заборгованості в сумі 418 500 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати з оплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ВУГЛЕТОП ЕКСПОРТ», м. Красний Луч Луганської області, вул. Павловська, буд. 39, кв. 75, код 37130446, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВА ФІРМА «СМ-ГРУП», м. Луганськ, вул. Краснодонская, буд. 4, код 35079399, заборгованість в сумі 418 500 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 8 370 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 11.03.2013

Суддя Т.А. Василенко