Рішення

від 05.03.2013 по справі 914/277/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.13 Справа№ 914/277/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпці О.І. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Валантон», м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Мієр», м. Львів,

про стягнення 9262,35 грн.

За участю представників:

від позивача - Піта Я.І. - представник,

від відповідача - не з»явився.

Суть спору: ТзОВ «Валантон», м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ «Мієр», м. Львів, 8000 грн. заборгованості, 192 грн. інфляційних, 628,49 грн. пені, 441,86 грн. відсотків за користування грошовими коштами. Позовні вимоги мотивовано нормами Договору про юридичне та консультаційне обслуговування № 03.04/10 від 03 квітня 2010 р. та ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 629 ЦК України.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду від 23.01.2013 р. та 05.02.2013 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі суду від 05.02.2013 р.

Враховуючи відсутність клопотань з боку відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважає на можливе розглянути спір у справі за наявними у ній документами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим до виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім цього, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Між сторонами у справі укладено Генеральний договір про юридичне та консультаційне обслуговування № 03.04/10 від 3 квітня 2010 р. Докази припинення дії договору, передбачені п. 6.1. Договору, у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не подані. На виконання умов цього договору позивач надав відповідачу послуги з правової інформаційно-консультативної та представницької допомоги. З підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 11 травня 2010 р., № 2 від 14 липня 2010 р., № 3 від 22 вересня 2010 р., № 4 від 29 жовтня 2010 р., № 5 від 30 листопада 2010 р., № 02 від 31 січня 2011 р., № 03 від 28 лютого 2011 р. вбачається, що позивач надав відповідачу послуги вартістю 70000 грн. За вказані послуги відповідач, згідно з наявними у матеріалах справи банківськими виписками, розрахувався частково, сплативши 62000 грн. Відповідно до п. 3.3. договору відповідач зобов»язувався сплачувати позивачу винагороду за надані послуги до п»ятого числа наступного місяця на підставі виставлених позивачем рахунків. У вищезазначених Актах приймання-передачі виконання робіт зазначено, що роботи виконано та сторони претензій одна до одної не мають. Згідно з ст. 854 ЦК України замовник зобов»язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Як вбачається з актів приймання-передачі виконання робіт, позивач належним чином виконав свої зобов»язання за договором щодо надання правової інформаційно-консультативної та представницької допомоги з юридичних питань. у матеріалах справи відсутні рахунки, які виставлялись позивачем відповідачу на оплату наданих послуг. Однак, згадані рахунки є документами, які містять тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти. З змісту п. 3.3. Договору вбачається, що не виставлення рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України, оскільки договором передбачено чіткий термін оплати послуг (до п»ятого числа наступного місяця). Не є зазначена обставина за таких обставин й простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України. Відтак, наявність чи відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов»язку оплатити виконані роботи позивачу. Такий висновок суду відповідає висновкам Вищого господарського суду, викладеним у постанові у справі № 25/39/2011 від 17 квітня 2012 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги ухвал суду не подані докази, які б спростовували позовні вимоги в частині основного боргу або свідчили про повне його добровільне погашення. За наведених обставин, 8000 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі п. п. 4.4. Договору та ст. 625 ЦК України позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 192 грн. інфляційних, 601,32 грн. пені та 441,21 грн. трьох процентів річних за період прострочення виконання грошового зобов»язання з 07.03.2011 р. по 06.01.2013 р. Решта позовних вимог в цих частинах задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що станом на дату подання позову не повністю оплаченим залишався акт здачі-прийняття робіт від 28 лютого 2011 р. Відтак, заборгованість між сторонами у справі виникла за роботи, зазначені у цьому акті. Відповідно до вимог п. 3.3. Договору відповідач зобов»язувався оплачувати надані послуги до 5 числа наступного місяця. Однак, згідно з п. 4.4. договору сторони передбачили нарахування пені лише за затримку оплати понад 5 банківських днів. Відтак, пеня підлягає нарахуванню за період з 15.03.2011 р. по 07.09.2011 р., а не з 07.03.2011 р., як це зазначено позивачем. Крім цього, позивачем при розрахунку трьох процентів річних не враховано, що у 2012 р. було 366 днів, а не 365.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Мієр» (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Мазепи, будинок 1, ЄДРПОУ 13823275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валантон» (79007, м. Львів, вул. Леонтовича, 7/1, код ЄДРПОУ 20808247) 8000 грн. заборгованості, 192 грн. інфляційних, 601,32 грн. пені, 441,21 грн. трьох процентів річних та 1715,33 судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя Бортник О.Ю.