Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-11907/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11907/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультінет" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультінет", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2012 року №001641540 на суму 1719,96 грн., №0001631540 на суму 45119,96 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 20.02.2012 року №001641540, №0001631540.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТІНЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 30786100) зареєстровано 21 квітня 2000 року Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією за № 10731070012003123. Вказане товариство розташоване за адресою: 03035, м. Київ, вулиця Дружня, будинок 37.

До видів діяльності TOB «МУЛЬТІНЕТ» за КВЕД-2010 відповідно до Довідки серії АА № 633625 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

30 грудня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено камеральну перевірку платника податків - TOB «МУЛЬТІНЕТ» з питання своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податкові (звітні) періоди: вересень 2008 року - лютий 2011 року, за результатами якої 30.12.2011 року складено Акт № 8612-15/30786100 (далі - Акт камеральної перевірки).

Актом камеральної перевірки встановлено, що платник податків порушив строк сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо плати за землю, визначений пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: суми самостійно визначеного грошового зобов'язання за податкові (звітні) періоди - вересень 2008 року - лютий 2011 року, з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

20 лютого 2012 року відповідачем на підставі акта камеральної перевірки № 8612-15/30786100 від 30.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» № 001641540. яким на підставі абз. 1 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за затримку на 27 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1719,58 грн.. що є порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 10%, що становить - 1 719,96 грн.

20 лютого 2012 року відповідачем на підставі акта камеральної перевірки № 8612-15/30786100 від 30.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» № 0001631540, яким на підставі абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за затримку на 788 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 225 599,80 грн., що є порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 20%, що становить - 45 119,96 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 17 липня 2012 року № 4316/10/12-314 та від 16 серпня 2012 року № 467/0/61 -12/10-2215 його скарги залишили без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

В своєму позові позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 20 лютого 2012 року № 001641540. № 0001631540.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, встановлених законодавством, можливо лише за наявності двох умов: здійснення платником податків саме сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та здійснення такої сплати з порушенням встановлених граничних строків. В зв'язку з тим, що подання TOB «МУЛЬТІНЕТ» уточнюючих податкових декларацій, якими було зменшено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю, не може бути прирівняне до сплати такого податкового зобов'язання, суд першої інстанції прийшов до висновку, що застосування відповідачем штрафних санкцій є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Позивач на підставі Договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2005 року, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 грудня 2005 року за № 66-6-00309 у книзі записів державної реєстрації договорів (надалі - Договір оренди), орендує земельну ділянку за адресою: Дніпровська набережна 3-7, у Дніпровському районі м.Києва загальною площею 2241 кв.м. Цільове призначення - для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом.

Згідно п.4.2 Договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлювалась у розмірі 1,5 (одна ціла п'ять десятих) відсотка від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з Витягом з технічної документації Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №Ю-34722/2005 від 15.09.2005 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 2 617 159 (два мільйони шістсот сімдесят тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 82 копійки у разі використання земельної ділянки для будівництва житлового будинку з офісними приміщеннями та прилеглим паркінгом.

При розрахунку нормативної грошової оцінки було допущено помилку: замість коефіцієнта функціонального використання (надалі - Кф) 0,50 (як за землі , що зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво) було застосовано Кф - 2,50 (як за землі комерційного використання), що підтверджується листом Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.11.2010 р № 07-387/31899.

Внаслідок неправильного застосування Кф в період з вересня 2007 року по серпень 2008 року ТОВ «Мультінет» надмірно сплатило орендну плату у розмірі 68 412,92 грн., якої вистачило на орендні платежі з вересня 2008р. по грудень 2010р. включно.

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. 17 Закону України «Про плату за землю» та п. 15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які діяли на той час, ТОВ «Мультінет» листом від 15.11.2010р. №25 (вх. №21320/10 від 17.11.2010р.) зробило та подало до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2007, 2008, 2009, 2010 роки з додатком копії листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) № 07-387/31899 від 05.11.2010р. За допомогою цих уточнюючих податкових декларацій ТОВ «Мультінет» виправило помилку, допущену в раніше поданих податкових деклараціях та зменшило помилково вказану суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю.

Відповідно до ст. 17 № 2535-ХІІ (норми, в редакції в момент подання уточнюючих податкових декларацій) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.

Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 вказаної статті передбачено зобов'язання платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

За змістом цієї норми обов'язок щодо дотримання встановленого законом строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань виникає лише у випадку наявності цих зобов'язань. Зменшення позивачем суми податкових зобов'язань в уточнюючих розрахунках виключає узгодженість такої суми як суми податкових зобов'язань, а відтак і виключає обов'язок позивача сплатити цю суму.

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, ця норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Згідно ст. 126 Податкового кодексу України, який діяв на момент застосування штрафних санкцій, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з аналізу цих норм, застосування штрафних санкцій за не сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, встановлених законодавством, можливо лише за наявності двох умов: 1) здійснення платником податків саме сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; 2) здійснення такої сплати з порушенням встановлених граничних строків.

Подання ТОВ «Мультінет» уточнюючих податкових декларацій, якими було зменшено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю, не може бути прирівняне до сплати такого податкового зобов'язання.

В зв'язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подання ТОВ «Мультінет» уточнюючих податкових декларацій не є сплатою податкового зобов'язання, а отже застосування ДПІ у Дніпровському р-ні м.Києва штрафних санкцій є протиправним, а податкові повідомлення-рішення від 20.02.2012р. №001641540 та №0001631540 (форма «III») підлягають скасуванню.

З огляду на зазначене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що застосовуючи до позивача штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вказані періоди, контролюючий орган при визначенні тривалості порушення, що впливає на розмір штрафних санкцій, виходив із дат сплати позивачем сум податкових зобов'язань за інші податкові звітні періоди, що виключає правомірність цих санкцій.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 05 березня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.