Рішення

від 05.03.2013 по справі 926/88/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 926/88/13-г.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна", м. Яворів, Яворівський район, Львівська область

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Самсид", м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 91 219,36 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники :

від позивача - Чорненький В.І., представник за довіреністю від 05.02.2013 р.

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсид" про стягнення заборгованості за договором дистриб'юції №58/ДД від 10.01.2012 р. на загальну суму 91 219,36 грн., в тому числі: 80 049,75 грн. основного боргу, 2 786,67 грн. пені, 8 382,94 грн. 45% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням з боку відповідача грошового зобов'язання за вищезазначеним договором.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.01.2013 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 07.02.2013 р.

Ухвалами господарського суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою від 19.02.2013р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 05.03.2013р.

У судовому засіданні 05.03.2013 р. представник позивача повідомив про часткове погашення основного боргу відповідачем на суму 36 562,66 грн. шляхом повернення частини поставленого товару у зв'язку з чим, просив припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 36 562,66 грн. за відсутністю предмету спору між сторонами, в решті позову - позовні вимоги підтримав просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду по суті заявлених вимог не довів, хоча повідомлявся про судові засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України . За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним витребуваних документів у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3 , 22 , 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Як свідчать матеріали справи 10.01.2012 р. між сторонами було укладено договір дистриб'юції №58/ДД у відповідності до умов якого продавець (позивач по справі) протягом дії цього договору передає дистриб'ютору (відповідач по справі) у власність товар окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджується сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених цим договором (п. 1.1. договору).

Пунктами 2.1, 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди №3 ДО до договору дистриб'юції №58/ДД від 02.07.2012 р.)встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 2.1. договору, та закінчується 31.12.2012 р., а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Відповідно до п. 3.1. Договору продавець передає (відвантажує) зі свого складу дистриб'ютору товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті (номенклатурі), погодженій сторонами в розхідних накладних, рахунках-фактурах тощо.

Згідно з п. 3.6. даного Договору дистриб'ютор зобов'язаний прийняти відвантажений згідно умов цього Договору товар та провести повний розрахунок за отриману партію Товару після відвантаження зазначеної партії зі складу Продавця протягом строку розрахунків, вказаного (установленого) у накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі. Якщо Товар відпущено на умовах, зазначених в п.5.3. цього Договору, а строк розрахунків у накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі не зазначено, дистриб'ютор зобов'язаний провести з продавцем повний розрахунок протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження зазначеної партії товару зі складу продавця.

В п.п. 3.8., 3.9. Договору сторони визначили, що моментом прийняття товару дистриб'ютором від продавця вважається дата отримання товару на складі продавця чи/або від уповноваженого представника продавця чи представника перевізника на складі дистриб'ютора, що підтверджується документально, а саме: підписами уповноважених Сторонами осіб у товарно-розпорядчих документах (розхідних накладних), а також надання дистриб'ютором довіреностей на отримання товару, оформлених згідно вимог "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей" (затв. Наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. №99, з урахуванням змін та доповнень на дату укладення цього Договору). Перехід права власності на партію товару, за яку дистриб'ютор здійснив попередню оплату, наступає в момент прийняття товару дистриб'ютором від уповноваженого представника продавця чи представника перевізника за відповідними товарно-розпорядчими документами.

Сторони в пункті 5.3. Договору передбачили, що у разі, якщо продавець відпустив (відвантажив) замовлену дистриб'ютором партію товару без проведення останнім попередньої оплати за зазначену партію товару, дистриб'ютор зобов'язаний провести з продавцем повний розрахунок за дану партію товару у строк, що не перевищує 30 (тридцять) календарних днів з моменту відвантаження відповідної партії товару продавцем, якщо інший строк невстановлений сторонами в розхідній накладній чи/або іншому товарно-розпорядчому документі, вважається порушенням дистриб'ютором умов цього договору щодо оплати ним вартості зазначеної партії товару.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позивач прийняті на себе договірні зобов'язання виконав належним чином, поставивши відповідачу товар за розхідними накладними СН-0007223 від 08.08.2012 р. на суму 13 846,90 грн., СН-0009007 від 19.09.2012 р. на суму 70 063,82 грн., СН-0009006 від 19.09.2012 р. на суму 110 074,20 грн., тобто на загальну суму 193 984,92 грн.

Відповідач в свою чергу товар отримав, про що свідчить його підпис та печатка підприємства, проте, оплату в строки, встановлені п. 5.3. договору дистриб'юції №58/ДД не виконав належним чином, сплативши позивачу до порушення провадження у справі лише кошти у сумі 113 935,17 грн.

Внаслідок вищевказаного, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 80 049,75 грн.

Поряд з цим, після порушення провадження у справі відповідачем погашено частково суму основного боргу а саме на суму 36 562,66 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи основний борг становить 43 487,09 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 36 562,66 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору між сторонами. В частині стягнення основного боргу в сумі 43 487,09 грн. - позов підлягає задоволенню оскільки, позивачем доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.2. Договору дистриб'юції №58/ДД від 10.01.2012 року встановлено, що у випадку прострочення термінів по сплаті дистриб'ютором суми вартості партії товару, відвантаженої (відпущеної) згідно умов п.5.3. цього Договору, дистриб'ютор на вимогу продавця зобов'язаний сплатити на користь останнього пеню в розмірі 0,07% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але в будь-якому випадку не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

За прострочення строків сплати вартості поставленого товару, передбачених договором, позивачем, у відповідності до пункту 8.2. Договору, за період з 16.11.2012 р. по 14.01.2013 р. нарахована пеня в сумі 2 786,67 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем, в порушення вимог ч.6 ст. 232 ГК України здійснено розрахунки починаючи з останнього дня коли зобов'язання мало бути виконане, а не з наступного та, крім того, дні 17.11.2012 р. та 20.10.2012 р. були вихідними (17.11., 20.10. - субота) у зв'язку з чим, перевіривши правильність нарахування пені, судом встановлено, що правомірною є нарахування пені у розмірі 2 688,26 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 8745.86 19.11.2012 - 14.01.2013 57 7.5000 % 0.041 %* 204.31 44378.18 22.10.2012 - 14.01.2013 85 7.5000 % 0.041 %* 1545.96 26925.71 22.10.2012 - 14.01.2013 85 7.5000 % 0.041 %* 937.99

Щодо стягнення пені в сумі 98,41 грн., суд відмовляє в задоволені даної позовної вимоги в цій частині у зв'язку із необґрунтованістю.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України , боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. Договору дистриб'юції №58/ДД від 10.01.2012 року встановлено, що у випадку прострочення термінів по сплаті дистриб'ютором суми вартості партії товару, відвантаженої (відпущеної) згідно умов п.5.3. цього Договору, дистриб'ютор на вимогу продавця зобов'язаний сплатити на користь останнього суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також 45% річних від простроченої суми за весь час заборгованості.

Згідно розрахунку позивача 45 процентів річних за з 16.11.2012 р. по 14.01.2013 р. складають 8 382,94 грн. Перевіривши правильність розрахунку 45 процентів річних, суд встановив, що вони нараховані правомірно.

З огляду на умови п. 8.2. Договору, а також враховуючи наявні порушення з боку відповідача щодо оплати товару, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 45 % річних в розмірі 8 382,94 грн. за прострочення виконання зобов'язання є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Самсид" (вул. Достоєвського, 8А, кв. 6, м. Чернівці, код 22847286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Снєжка-Україна" (вул. Привокзальна, 1, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область, код 30648854) 43 487,09 грн. основного боргу, 2 688,26 грн. пені, 8 382,94 грн. 45 % річних та 1 822,38 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 36 562,66 грн.

4. Відмовити в задоволені позову в частині стягнення 98,41 грн. пені.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя М.О. Гурин