Постанова

від 15.01.2013 по справі 13206/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 р. № 13206/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чалої А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Пшеничного В.О.,

за участю представника позивача - Парфенкова І.С., представника відповідача - Сафеніної А.Е. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний дім» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сирний дім» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача №0001270221 та №0001280221 від 12.09.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності, в акті не міститься доказів відсутності або нікчемності господарських операцій, у зв'язку з чим у діях позивача відсутні порушення вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а сума податкового кредиту, сформована згідно податкових накладних, одержаних від ТОВ "Українська сирна компанія" та ПАТ "Пирятинський сирзавод" належним чином підтверджена первинними документами. Крім того, висновок відповідача про неповне декларування позивачем доходів та податкового зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Чізар» в зв'язку формуванням контрагентом податкового кредиту, є також неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС з 23.07.2012 року по 10.08.2012 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сирний дім», код ЄДРПОУ 31062512 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №2617/221/31062512 від 17.08.2012 року, згідно з висновками якого встановлені порушення позивачем вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість», пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. (а.с. 30-78).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення № 0001270221 від 12.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 49526 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем - 39621 грн., за штрафними санкціями - 9905 грн. 25 коп.) та №0001280221 від 12.09.2012 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 502225 грн., в тому числі за основним платежем - 494300 грн., за штрафними санкціями - 7925 грн.), (а.с. 28-29).

Суд вважає висновки акту перевірки № 2617/221/31062512 від 17.08.2012 року безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001270221 та № 0001280221 від 12.09.2012 року - такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №500201 товариство з обмеженою відповідальністю «Сирний дім», як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.08.2000 року (а.с. 8).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 380 від 12.11.2009 року, позивача узято на облік в органах державної податкової служби 10.08.2000 року за №342. (а.с. 26).

Встановлено, що в перевіряємому періоді контрагентами позивача були ТОВ «Чізар», код ЄДРПОУ 33884658, ТОВ «Українська сирна компанія», код ЄДРПОУ 37425007 та ПАТ «Пирятинський сирзавод», код ЄДРПОУ 0046865.

Перевіркою взаємовідносин ТОВ «Сирний дім» з ТОВ «Чізар» відповідачем встановлено розбіжність в складі податкових зобов'язань у липні 2009 року на суму 31697 грн. 02 коп. та заниження податку на прибуток за 3 квартал 2009 року на 39621 грн., чим позивачем порушено вимоги підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Сирний дім» (постачальник) та ТОВ «Чізар» (покупець) укладено договір поставки № АЮ-025 від 16.10.2007 року. (а.с. 144).

За умовами даного договору постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковою накладною № 3417/02 від 02.07.2009 року на суму 63254 грн. 61 коп., товарно-транспортною накладною № Ф1-0003891 від 02.07.2009 року на суму 63254 грн. 61 коп., довіреністю на отримання товару (сиру) (а.с. 145-147).

Як вбачається з акту перевірки, під час її проведення відповідачем зроблено висновок щодо неповного декларування позивачем валових доходів та податкового зобов'язання на підставі інформації бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до підпункту 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно пункту 5.2. Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В порушення зазначених вище приписів законодавства, всі перелічені судом вище первинні документи, відповідачем під час проведення перевірки до уваги не взяті та в акті перевірки про їх існування не зазначено, не наведено посилань на жодний первинний документ, що підтверджував би здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Чізар» та відповідно отримання позивачем доходу від цих операцій, в більшому розмірі ніж ним задекларовано.

Судом встановлено, що згідно реєстру виданих податкових накладних позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Чізар» внесено лише одну податкову накладну № 3417/02 від 02.07.2009 року на суму 63254 грн. 61 коп. (а.с. 129)

Таким чином, підтвердження позивачем сум валового доходу від продажу товарів в певному розмірі по взаємовідносинам з ТОВ «Чізар», не має наслідком встановлення порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», лише, у зв'язку з відображенням контрагентом (покупцем) в податковій звітності сум податкового кредиту в більшому розмірі.

В даному випадку, інформація бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» не є належним доказом заниження позивачем валового доходу та податкових зобов'язань, оскільки, встановлення розбіжності у складі податкових зобов'язань не доводить вини позивача, а може свідчити про безпідставне завищення іншим суб'єктом господарювання свого податкового кредиту.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт заниження позивачем податкових зобов'язань у липні 2009 року на суму 31697 грн. 02 коп. та валового доходу за 3 квартал 2009 року на суму 39621 грн.

Щодо встановлення в акті № 2617/221/31062512 від 17.08.2012 року порушень ТОВ «Сирний дім» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаного акту ТОВ «Сирний дім» у квітні, травні та червні 2011 року зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, які оформлені з порушенням, а саме - до перевірки надані факсокопії податкових накладних по постачальникам ТОВ «Українська сирна компанія» та ПАТ «Пирятинський сирзавод».

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 196.3 статті 196 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В ході розгляду справи судом досліджено податкові накладні: № 600/4 від 08.04.2011 року на загальну суму 277223,14 грн., № 41/4 від 01.05.2011 року на загальну суму 535703,82 грн., що надані позивачу його контрагентом ПАТ «Пирятинський сирзавод» та податкові накладні № 310288 від 31.05.2011 року на загальну суму 987023,67 грн., № 300384 від 30.06.2011 року на загальну суму 978410,21 грн., з розрахунками коригувань кількісних і вартісних показників № 00000634 від 31.05.2011 року, № 00001175 від 30.06.2011, наданих позивачу ТОВ «Українська сирна компанія» (а.с. 115-125).

Суд зауважує, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а також внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 177,188, 190, 203).

Дані обставини відповідачем не заперечуються і також підтверджуються наданим відповідачем витягом з реєстру виданих та отриманих податкових накладних, згідно якого постачальники ПАТ «Пирятинський сирзавод» та ТОВ «Українська сирна компанія» внесли відомості щодо виданих спірних податкових накладних до зазначеного реєстру.

Позивач наполягав на тому, що під час проведення перевірки ним було надано як оригінали спірних податкових накладних так і їх факсокопії, які отримувались позивачем у випадках придбання товару по передплаті у іногороднього контрагента.

На підставі викладеного суд робить висновок, що позивачем правомірно віднесено суми до складу податкового кредиту по операціям з ПАТ «Пирятинський сирзавод» та ТОВ «Українська сирна компанія», оскільки у позивача є в наявності документи первинного обліку - податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України та оригінали яких для огляду надано до суду.

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за цими договорами, за правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач суду не подав та взагалі не заперечував факт наявності реальних взаємовідносин між вказаними суб'єктами господарювання ані при проведенні перевірки, ані в судовому засіданні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному об'ємі.

Керуючись статтями 7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 12.09.2012 року № 0001270221 та № 0001280221.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сирний дім» (61037, м. Харків, пр. Московський, 124, код 31062512) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21.01.2013 року.

Суддя Чала А.С.