Рішення

від 20.02.2013 по справі 922/189/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р.Справа № 922/189/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Кододова М.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", м. Харків до Приватного підприємства "Октавія", м. Харків про стягнення 81888,01 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ковеза Ю.М., дов. № 2202 від 18.06.2012 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Приватного підприємства "Октавія", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2 від 13.10.2006 року у розмірі 81888,01 грн., яка виникла станом на 10.01.2013 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повернення кредитних кошт та сплати відсотків. Відповідно до позовної заяви сума заборгованості у розмірі 81888,01 грн. складається з простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 80379,05 грн., суми пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків у розмірі 1508,96 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 526, 530, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 173, 175, 193, 216, 218, 220, 229, 230, 346 ГК України. Судовий збір у розмірі 1720,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

16.01.2013 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 922/189/13-г було призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/189/13-г та розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.02.2013 р. розгляд справи № 922/189/13-г було відкладено на 20.02.2013 р. о 09:30.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за юридичною адресою зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 14.02.2013 року ПП "Октавія" зареєстроване за адресою: 61052, м. Харків, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11А та саме за цією адресою відповідачу направлялась ухвали суду по даній справі, які були повернені до суду з довідкою поштового відділення про повернення у зв'язку зі спливом строку зберігання.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - ПП "Октавія", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

13 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (банком), та Приватним підприємством "Октавія", (позичальником), був укладений кредитний договір № 2, згідно з п.1 якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 249000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом та комісійні винагороди в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Постановою КМУ від 06.04.11. за N 502 було внесено зміни до Постанови КМУ від 25.02.03. N 261 "Деякі питання діяльності відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". У вказаній постанові зазначено, що Банк утворений відповідно до розпорядження Президента України від 20 травня 1999 р. N 106, постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 р. N 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк", тип якого відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" змінено на Публічне акціонерне товариство. На підставі вказаної постанови були внесені зміни до статуту Банку, зареєстровані державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 07.06.2011р. та погоджені Національним банком України 12.06.2011р.

Кредит надається на строк до 60 місяців з остаточним терміном повернення не пізніше 12 жовтня 2011 року. Кредит повертається позичальником щомісячно рівними частинами в сумі 4150,00 грн. разом із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 відсотків річних згідно п. 1.5.1. кредитного договору.

Кредит надається на придбання майна, а саме: автомобіля марки ГАЗ-3302414 УЕ-2 у кількості 2 штук та автомобіля марки ТАТА з бортовою платформою, каркасом та тентом у кількості 2 штук.

Відповідно до п. 4.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, зокрема, точно в строки, обумовлені цим договором погашати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та комісійні винагороди, у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки (п. 4.3.3. договору).

Відповідно до п. 6.1.1. кредитного договору, за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту, своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом та комісійних винагород позичальник зобов'язався сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день простроченого платежу.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору, договір є укладеним з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки, передбачені умовами договорів укладених між сторонами у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору кредитні зобов'язання не виконує належним чином, у зв'язку з чим за Кредитним договором № 2 від 13.10.2006 р. утворилася прострочена заборгованість за основною сумою боргу за Кредитним договором та нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків, яка станом на 10.01.2013. становить 81 888,01 гривень, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 80379,05 гривень; нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків -1508,96 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язань передбачених Кредитним договором № 2 від 13.10.2006 р. щодо здійснення передбачених договором платежів.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Договору № 2, а саме пунктом 6.1.1. Кредитного договору, сторони передбачили, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми Кредиту, своєчасній сплаті відсотків за користування Кредитом та комісійних винагород Позичальник зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день простроченого платежу.

Позивачем за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків нараховано пеню у розмірі 1508,96 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту та відсотків позивачу, що підтверджено матеріалами справи та враховуючи встановлену у кредитному договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді пені, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення суму пені у розмірі 1508,96 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Октавія" (61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А; код ЄДРПОУ 32675392) на користь Публічного акціонерного товариства „Ощадбанк" в особі філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" (61003, м. Харків, пл. Конституції, 22; р/р 37390005 у філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) 80379,05 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 1508,96 грн. пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків 1720,50 грн. судового збору.

Повне рішення складене 25.02.2013 року.

Суддя Шатерніков М.І.