Рішення

від 06.03.2013 по справі 5/51/5022-1076/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2013 р.Справа № 5/51/5022-1076/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрушків Г.З.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНС ЕКСПРЕС ІНК", вул.Лугова, 12, м.Київ, 04074

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", вул. Текстильна, 40-а, м.Тернопіль, 46010

За участю представників від:

Позивача: Савельєв О.Ю. - представник (дов.29/01-13 від 29.01.2013р.)

Відповідача: Денис А.І. представник (дов. №03/12-02-2013р від 12.02.2013р.)

Суть справи:

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНС ЕКСПРЕС ІНК" звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В." з врахуванням уточнених позовних вимог, які прийняті до розгляду господарським судом ухвалою суду від 20.02.2013р., про стягнення 28391грн.84коп. з яких 20259грн.76коп. борг, 1711грн.14коп.- пеня, 6077грн.92коп.- штраф, 343грн.02коп.- 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень повноважного представника в судових засіданнях, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору - доручення №2560_210711_9 від 20.07.2011р. на транспортно-експедиторське обслуговування в частині оплати наданих послуг, надання яких підтвердив додатком до договору у вигляді заявки №11-421 на транспортування і виконання послуг від 24.07.2012р., міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) серії А №062677, товарно - транспортною накладною серії 02ААТ №493374, актом надання послуг №11-421/D від 31.07.2012р. копії яких знаходяться в матеріалах справи, у зв"язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 20259грн.76коп., яку просить стягнути в судовому порядку, а також за несвоєчасно проведені розрахунки нараховану пеню в сумі 1711грн.14коп., штраф 30% від суми заборгованості в сумі 6077грн.92коп. та 3% річних в сумі 343грн.02коп.

Відповідач у відзиві на позов (лист без номера і дати - вх. №5398 від 13.02.203р.), додаткових обґрунтуваннях до відзиву на позовну заяву (лист №21 від 09.02.2013р.) та його повноважний представник в судових засіданнях позов визнає в частині основного боргу, з розрахунком пені та штрафу не погоджується, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня та відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом бо договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано, а штраф в розмірі 30% від суми простроченого платежу умовами укладеного між сторонами 21.07.2011р. договору доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №2560_210711_9 не передбачено, так як даний договір діє з протоколом розбіжностей від 21.07.2011р., відповідно до якого сторони погодили виключити ч.2 п.4.7 договору, яка передбачала стягнення штрафу у розмірі 30% від суми прострочення в разі затримки оплати послуг більше, ніж на 1 місяць. При цьому представник відповідача зазначив, що про те, що перевезення вантажу здійснювалося позивачем саме на виконання вищезазначеного договору (від 21.07.2011року) свідчить той факт, що і в акті надання послуг №11-421/D від 31.07.2012р. і у виставленому позивачем рахунку від 25.07.2012р. та в податковій накладній, останній посилається саме на даний договір (від 21.07.2011р.), окрім того, в послідуючому відповідач зазначив, що і договір доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 2560_210711_9 від 20.07.11р. підписаний з протоколом розбіжностей від 20.07.2011 року, який отриманий факсограмою 28.07.2011р., містить відтиск печатки та підпис представника позивача, а електронна форма документообігу передбачена умовами договору і відповідно до даного протоколу розбіжностей сторони погодили виключення із договору пункту, який передбачав сплату штрафу 30% від суми боргу.

Разом з тим, позивач у поясненнях на відзив до позовної заяви та на додаткові обґрунтування до відзиву на позовну заяву ( лист №б/н від 01.03.2013р.) та його уповноважений представник в судовому засіданні зазначив, що надання відповідачу послуг з перевезення відбулося за Договором-Доручення №2560_210711_9 від 20.07.2011р. , а не за Договором-Доручення №2560_210711_9 від 21.07.2011р., як це стверджує відповідач, посилаючись при цьому на підписаний сторонами Додаток до Договору у вигляді Заявки №11-421 від 24.07.2012р., а щодо того, що оригінал договору доручення № 2560_210711_9 від 21.07.2011р., який є у відповідача і підписаний з його сторони із застереженням "Дійсний з протоколом розбіжностей від 21.07.2011р.", позивач зазначив, що за твердженням відповідача даний протокол розбіжностей погоджений, але не підписаний і не скріплений печаткою представником В.Зоркіною засобами електронного зв'язку, проте остання не мала повноважень на підтвердження та підписання такого Протоколу, а роздрукований лист електронної пошти, наданий відповідачем, не містить посилань на підписання Протоколу та викликає сумніви у своїй справжності, а тому надані копії електронного листа та Протоколу не можуть бути взагалі будь якими доказами. Позивач також зазначає, що не можуть бути взяті до уваги і посилання відповідача у додатковому обґрунтуванні до відзиву на позовну заяву на Протокол розбіжностей від 20.07.2011р. до Договору - Доручення № 2560_210711_9 від 20.07.2011р., підписаний між ним та представником Позивача факсимільним зв'язком, оскільки зазначений протокол підписаний представниками, прізвища та посади яких не зазначені, а тому неможливо зробити висновок про наявність в них відповідних повноважень, у п.4.7 Протоколу є протиріччя між текстом, що міститься у підписаному сторонами Договорі - Доручення № 2560 210711 9 від 20.07.2011р. та текстом запропонованим обома сторонами, оскільки проект договору був примірником Позивача тому й обов'язково повинен був бути повним відображенням проекту договору. Більше того, відповідно до п.4 ст.181 ГКУ, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором, проте відповідач надіслав лише підписаний сторонами примірник Договору - Доручення № 2560 210711 9 від 20.07.2011р. без Протоколу розбіжностей та застереження в ньому, що він діє лише з Протоколом розбіжностей, а це свідчить про те, що відповідач згідний з текстом проекту Договору. Разом з тим зазначив, що виправлення у Рахунку та Акті наданих послуг здійснювались на підставі наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а виправлення помилки у податковій накладній не допускається чинним законодавством, а тому позивач не міг надати відповідачу виправленої податкової накладної, при цьому посилається на ст.201 Податкового кодексу України, яка встановлює права покупця у випадку відмови продавця товарів, послуг надати йому податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

20.07.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНС ЕКСПРЕСС ІНК" (надалі - Експедитор) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В." (надалі - Клієнт) було укладено Договір - доручення № 2560_210711_9 на транспортно-експедиційне обслуговування (надалі - Договір), згідно з п. 1.1 якого Експедитор зобов'язується по дорученню і за рахунок Клієнта організовувати виконання визначених цим Договором робіт (послуг), пов'язаних з перевезенням вантажів, у відповідності до умов даного Договору, а Клієнт зобов'язується прийняти і оплатити результати робіт (послуг). Перелік виконуваних робіт (послуг) зазначається в Заявці-Додатку до даного договору, яка являється невід"ємною його частиною.

Згідно п. 5.1. Договору, надані Клієнту послуги оплачуються Клієнтом шляхом перерахунку грошових коштів проти виставлених рахунків Експедитора. Вартість послуг узгоджується та вказується Сторонами в Заявці.

Відповідно до п.5.2. Договору, оплата рахунку проводиться на протязі 3 (трьох) днів після його виставлення Експедитором. Рахунки можуть виставлятися Експедитором за допомогою факсу, електронної пошти або іншим способом.

Пунктом 6.1. передбачено, що прийом та здача виконаних робіт здійснюється на підставі акта виконаних робіт. При цьому факт виконання доручення Експедитором при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів ( залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів та ін.).

Пунктом 4.7 Договору сторони встановили, що за затримку оплати рахунків по даному Договору і Заявок-Додатків до нього у визначені сторонами строки, Клієнт сплачує Експедитору пеню, в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки оплати, а у випадку, якщо Клієнт затримує оплату виставлених йому рахунків за надані послуги Експедитором більше ніж на один календарний місяць, Клієнт зобов"язаний сплатити штраф, який складає 30% від суми заборгованості.

Відповідно до Заявки № 11-421 на транспортування та виконання послуг від 24.07.2012р.(надалі - Заявка), яка є невід»ємною частиною вищезазначеного Договору - доручення № 2560_210711_9 на транспортно-експедиційне обслуговування від 20.07.2012р. Експедитор зобов'язався здійснити автоперевезення вантажу за напрямком: м.Тернопіль, вул.. Текстильна 40А - аеропорт Бориспіль із попутним митним оформленням у м.Тернополі, вул. Текстильна 28 та авіаперевезення із аеропорту Бориспіль до аеропорту Тбілісі, а Клієнт оплатити надані послуги у сумі 20259 грн. 76 коп. Згідно умов Заявки відповідач мав сплатити визначену сторонами суму попередньо за одну робочу добу до завантаження . Окрім того п.23 даної Заявки сторони встановили, що у випадку не оплати рахунку більш ніж 1 місяць з моменту завантаження вантажу чи при виникненні сумарної заборгованості більше ніж еквівалент 2000 дол.СЩА за курсом НБУ на день підписання Заявки Клієнта перед Експедитором, перший сплачує пеню останньому з розрахунку застосування коефіцієнта 0,005 від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, Замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі. У строки та в порядку. що встановлені договором

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов Договору Експедитором (позивачем у справі) згідно Заявки були надані Клієнту (відповідачу у справі) послуги по автоперевезенню вантажу за напрямком: м.Тернопіль, вул. Текстильна 40А - аеропорт Бориспіль із попутним митним оформленням у м.Тернополі, вул. Текстильна 28 та авіаперевезенням із аеропорту Бориспіль до аеропорту Тбілісі на суму 20259 грн. 76 коп., що підтверджується копією акту надання послуг № 11-421/D від 31.07.2012р., підписаним представниками сторін та скріпленим відтисками їх печаток, копією міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) серії А №062677 та товарно - транспортної накладної серії 02ААТ №493374.

Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати наданих послуг в строк, встановлений в Заявці (попередня оплата - за одну робочу добу до завантаження) не виконав, а також не виконав даного зобов'язання і після направлення йому, як слідує із пояснень позивача (лист від 29.01.2013р.), 31.07.2012р . Рахунку №BDNS0000109 від 25.07.2012 року (а згідно умов Договору відповідач зобов»язувався оплатити виставлений рахунок на протязі 3 (трьох) днів після його виставлення (п.5.2) , і на день звернення з позовом до суду заборгував йому 20259грн.76коп.

Відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про оплату наданих йому позивачем послуг з перевезення вантажу суду не надав, у відзиві на позовну заяву суму боргу визнав повністю, а відтак слід вважати, за ним рахується борг в сумі 20259грн.76коп. і відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність передбачену в Додатку до Договору - заявці, п.4.7 Договору з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, згідно яких пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня, у вигляді сплати пені, що за період з 09.08.2012 року (оскільки відповідачем не було здійснено попередньої оплати, як це було передбачено в Заявці, проте позивачем було здійснено перевезення без такої оплати, то відповідно до умов вищезазначеного Договору оплата повинна була бути проведеною протягом 3-х днів після виставлення Рахунку, а, як встановлено вище, такий Рахунок для оплати відповідачеві було направлено 31.07.2012р., враховуючи пошто пробіг між областями - 5 днів та строк для оплати 3 дні, то відповідно строк оплати закінчився 08.08.2012 року) по 12.02.2013 року (по дане число пеня нарахована позивачем з врахуванням п.8.6 Договору) становить 1553грн.30коп., а також сплатити штраф 30% від суми заборгованості в розмірі 6077грн.92коп., що відповідає положенням ч.4 ст.231 ГК України.

При цьому не можуть бути прийняті судом до уваги посилання відповідача на те, що Договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування № 2560 210711 9 від 20.07.2011р. був укладений з Протоколом розбіжностей від 20.07.2011року, надавши електронну копію даного Протоколу, і в якому не було передбачено, що за затримку оплати виставлених рахунків за надані послуги більше як на один календарний місяць, Клієнт (відповідач) зобов»язаний сплатити штраф 30 відсотків від суми заборгованості, оскільки такі твердження відповідач згідно вимог ст..ст.33, 34 ГПК України не довів належними і допустимими доказами: всупереч вимогам ст..181 Господарського кодексу України в самому Договорі не зазначено, що такий укладений з проколом розбіжностей, а позивач заперечує проти укладення даного Договору з Проколом розбіжностей, окрім того, відповідачем не надано оригіналу протоколу розбіжностей, що суперечить умовам п.8.14 Договору.

Однак приймаючи до уваги, що, як слідує із наданих сторонами в обґрунтування їхніх вимог і заперечень, документів, між сторонами 20 та 21 липня 2011 року були укладені 2 договори за № 2560 210711 9 з ідентичними умовами, проте, як встановлено судом вище, спірні перевезення позивачем виконувались саме за договором від 20.07.2011 року, що підтверджується Заявкою №11-421 від 24.07.2012 року, яка є додатком саме до даного договору (від 20.07.2011р.). а в акті надання послуг № 11-421/D від 31.07.2012р., який підтверджує факт надання (виконання) позивачем послуг по перевезенню вантажу, в рахунку від 25.07.2012р., виставленому для оплати зазначених послуг, а також в податковій накладній від 31.07.2012р. позивач посилається на договір від 21.07.2011 року, в послідуючому(як слідує із пояснень позивача - під час звернення з даним позовом до суду) дана помилка позивачем в установленому порядку в перших двох документах виправлена, проте створила певні непорозуміння для відповідача,в тому числі і щодо складання і подання документально обґрунтованих податкових декларацій,. тому суд , враховуючи викладене, а також клопотання представника відповідача, заявлене в судовому засіданні, про не стягнення з відповідача штрафних санкцій , при цьому з посиланнями на те, що при укладенні між сторонами вищезазначених договорів велись переговори щодо виключення пункту договору, який передбачав окрім сплати пені ще й 30% штрафу від суми заборгованості, підтвердивши дане електронними копіями Протоколів розбіжностей до зазначених вище договорів від 20.07.2011р. та від 21.07.2011р., вважає за можливе на підставі п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3.ст.83 ГПК України зменшити розмір штрафу, стягнувши його в сумі 3038грн.96коп. (50% від суми 6077грн.92коп.)

Окрім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, що за період, за який стягується пеня (з 09.08.2012 року по 12.02.2013року) становить 313грн.05коп.

При цьому слід зазначити, що передбачені ст.625 ЦК України, 3% річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником, тому даний платіж не є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання і не відноситься до санкцій.

Позов в частині стягнення 157грн.84коп. пені та в частині стягнення 29грн.97коп. -3%річних задоволенню не підлягає з огляду на вищевикладене, а саме в цій частині зазначені платежі нараховані позивачем без врахування строку, встановленого сторонами в Договорі для оплати виставлених Рахунків

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 526, 530, 546, 549, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст.231, 232 ГК України та ст.ст.33, 34 ГПК України позов підлягає до задоволення в частині стягнення 20259грн.76коп. боргу, 1553грн.30коп. пені, 3038 грн. 96 коп. штрафу та 313 грн.05коп. 3% річних.

Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам з врахуванням суми, на яку зменшено штраф.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Е.Й.В.", вул. Текстильна, 40-А, м. Тернопіль, ідент. код 24635111:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНС ЕКСПРЕСС ІНК", вул. Лугова, 12, м. Київ, ідент. код 36633906 - 20259грн.76коп. боргу, 1553грн.30коп. пені, 3038грн.96 коп. штрафу, 313грн.05коп.- 3% річних та 1598грн.85коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено "07"березня 2013р.

Суддя Г.З. Андрушків