Постанова

від 06.03.2013 по справі 812/2009/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2013 року Справа № 812/2009/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

від позивача - Непарідзе Д.Н. (довіреність від 13.12.2012 № 15711/10),

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрдонстройрезерв» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 143,70 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 1803,81 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрдонстройрезерв» про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 143,70 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 1803,81 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрдонстройрезерв» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська з 18 січня 2010 року за № 3233.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань за відповідачем утворився податковий боргу у розмірі 1947,51 грн., з якого з податку на прибуток у розмірі 1803,81 грн., з податку на додану вартість у розмірі 143,70 грн.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та з метою погашення податкового боргу відповідачу були направлені перша податкова вимога від 04 червня 2010 року № 1/498 та друга податкова вимога від 20 липня 2010 року № 2/592. Крім того,було прийнято рішення від 02 вересня 2011 року № 97 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, податковий борг з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у загальному розмірі 1947,51 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, 27 лютого 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду повернулось поштове відправлення із судовою повісткою, направлене на адресу відповідача, з зазначенням причини повернення «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 42-43).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрдонстройрезерв» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11 червня 2009 року, перебуває на податковому обліку як платник податків в державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС з 15 червня 2009 року за № 07121 (арк. справи 10-13).

На підставі акту перевірки від 07 листопада 2012 року № 1910/15-300/36486158 та відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року № 0066131610, яким визначено суму штрафу у розмірі 06,80 грн. за платежем податок на додану вартість, яке було направлено на адресу відповідача та повернулось, із зазначенням причини повернення «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 15, 16, 17).

Крім того, на підставі акта перевірки від 29 вересня 2010 року № 1410/160 державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 06 жовтня 2010 року № 0037021510/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн., яке отримано уповноваженою особою відповідача 06 жовтня 2010 року (арк. справи 19,20, 21).

На підставі акта перевірки від 15 квітня 2010 року № 567/151 «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності» державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 21 квітня 2010 року № 032061510/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 340,00 грн., яке направлено на адресу позивача та повернулось із зазначенням причини повернення «за зазначеною адресою не значиться» (арк. справи 22-26).

Крім того, на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 12 квітня 2012 № 381/151 державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 травня 2012 року № 0002591510, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1530,00 грн., яке направлено на адресу позивача та повернулось із зазначенням причини повернення «за зазначеною адресою не значиться» (арк. справи 27-32).

Відповідно до п.3.8 та п.3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735 (який був чинний на момент направлення податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомлені про вручення із зазначенням причини невручення.

З огляду на положення ст.58 Податкового кодексу України та пунктів .3.8 та п.3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року № 0066131610, від 06 жовтня 2010 року № 0037021510/0, від 21 квітня 2010 року № 0032061510/0, від 07 травня 2012 року № 0002591510 вважаються врученими відповідачу, у встановлені строки не оскаржені та не сплачені.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість у розмірі 142,80 грн. та податку на прибуток підприємств у розмірі 1802,00 грн. підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 33-36).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 вищевказаної статті передбачено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітнім) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Крім того, судом встановлено, що відповідачу нараховано пеню з податку на прибуток у розмірі 01,81 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 0,90 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача та розрахунком суми податкового боргу (арк. справи 7, 33-36).

Згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається:

- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська Луганській області Державної податкової служби відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 04 червня 2010 року № 1/498 та другу податкову вимогу від 20 липня 2010 року № 2/592 (арк. справи 37,38).

Оскільки перша податкова вимога вимогу від 04 червня 2010 року № 1/498 та друга податкова вимога від 20 липня 2010 року № 2/592 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення адміністративного позову вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку не виконав, податковий борг у загальному розмірі 1947,51 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у адміністративному позову визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 березня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Укрдонстройрезерв» (ідентифікаційний код 36486158, місцезнаходження: 91054, Луганська область, м. Луганськ, вул. Монтажна, буд. 19) з рахунків у банках, обслуговуючого платника податків, податковий борг у загальному розмірі 1947,51 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок сім гривень п'ятдесят сім копійок), з якого: з податку на додану вартість у розмірі 143,70 грн. на р/р 31119029700004, код платежу 14010100, одержувач УДКСУ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, банк одержувача - ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013; з податку на прибуток підприємств у розмірі 1803,81 грн. на р/р 31117009700004, код платежу 11021000, одержувач УДКСУ в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, банк одержувача - ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11 березня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб