Рішення

від 11.02.2013 по справі 904/840/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.13р. Справа № 904/840/13-г За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпласт Україна", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс", с. Лозоватка, Дніпропетровська область

про стягнення 126679,24 грн. за договором поставки

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Луцюк В.В. - довіреність від 22.10.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 112 969,74 грн., що складають заборгованість за товар, поставлений на підставі договору поставки № 01-12 від 12.01.10р. по видатковим накладним № 1051 від 26.11.10р., № 1052 від 26.11.10р., № 1053 від 26.11.10р., 7896,97 грн. збитків від інфляції, 5812,53 грн. річних.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.02.2013р., підприємство відповідача знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду як про порушення провадження у справі так і про відкладення, а отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2010 року між ТОВ "Алюпласт Україна" (Постачальник) та ТОВ "Артекс" (Покупець) було укладено договір поставки № 01-12, відповідно до п.1.1. якого (Постачальник, позивач у даній справі) зобов'язувався передати Покупцю (відповідачу) товар, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.10. договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача в момент підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної (товарно-транспортної накладної) на товар в пункті поставки.

Зобов'язання позивача з поставки кожної окремої партії товару вважаються виконаними з моменту передачі відповідачу товару та підписання сторонами оформленої належним чином видаткової накладної (товарно-транспортної накладної) (п.4.11. договору).

Відповідно до п.4.12. договору повноваження представників відповідача на здійснення та оформлення здачі-прийняття товару в пункті поставки підтверджується паспортом та відповідною довіреністю, яка оформляється відповідачем.

Виконуючи умови договору, позивач поставив на адресу відповідача товар по видатковим накладним № 1051 від 26.11.10р., № 1052 від 26.11.10р., № 1053 від 26.11.10р. на загальну суму 164 970,61 грн.

Згідно п.3.3. договору, оплата товару/партії товару здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 30-ти днів з дати поставки товару/партії товару, зазначеного у підписаній сторонами відповідній видатковій накладній (товарно-транспортній накладній).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково на суму 52 000,87 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої залучена до матеріалів справи.

Доказів виконання зобов"язання щодо оплати товару в сумі 112 969,74 грн., на момент розгляду спору відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в цій частині стягнення слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення з 27.12.10р по13.09.12р. склала 5812,53 грн., яка і підлягає до примусового стягнення.

Інфляція грошових коштів, згідно наданого розрахунку позивача, за період з грудня 2010 року по березень 2012 року складає 7896,97 грн.

Проте, вказана вище сума позивачем завищена, у зв'язку з тим, що позивачем безпідставно нараховано інфляцію грошових коштів за прострочення оплати за грудень, зважаючи на те, що згідно рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного суду України від 03.04.97р. № 62-97р , при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Отже, беручи до уваги, що в грудні прострочення мало місце лише 4 дні ( з 27.12. по 31.12.2010р.), інфляцію слід розраховувати з наступного місяця, тобто січня 2011 року.

Вимоги, щодо стягнення інфляції грошових коштів, нарахованих за період: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень, листопад, грудень 2011 року та січень, лютий, березень 2012 року в сумі 7794,93 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Артекс", (юридична адреса: 53020, Дніпропетровська область, Криворізький р-н, с. Лозоватка, вул.Леніна,42; поштова адреса: 50045, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Урожайна,3-А, код ЄДРПОУ 25526915) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алюпласт Україна", (юридична адреса: 02099, м. Київ, вул.Бориспільська,9, корп. 95; поштова адреса: 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Гагаріна,20, а/с 510, код ЄДРПОУ 33296856) 112 969,74 грн. (сто дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень) 74 коп. основного боргу, 5812,53 грн. (п'ять тисяч вісімсот дванадцять гривень) 53 коп. річних, 7794,93 грн. (сім тисяч сімсот дев'яносто чотири гривні) 93 коп. інфляції грошових коштів, 2531,55 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять одна гривня) 55 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено 05.03.2013р.